Киз-Куле — середньовічний феодальний замок-фортеця, пам'ятка археології національного значення [1] [2]

Киз-Куле
залишки Киз-Куле

44°37′01″ пн. ш. 33°44′09″ сх. д. / 44.617093000027772121° пн. ш. 33.735861000027774992° сх. д. / 44.617093000027772121; 33.735861000027774992Координати: 44°37′01″ пн. ш. 33°44′09″ сх. д. / 44.617093000027772121° пн. ш. 33.735861000027774992° сх. д. / 44.617093000027772121; 33.735861000027774992
Тип пам'ятка і замок
Статус спадщини Державний реєстр нерухомих пам'яток України, об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd і пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Бахчисарайський район
Киз-Куле. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Киз-Куле
Киз-Куле (Автономна Республіка Крим)
Мапа

CMNS: Киз-Куле у Вікісховищі

На північний захід від Ескі-Кермена на плато сусіднього мису стоїть башта з воротами — залишки замку Киз-Куле (Дівоча башта). Киз-Куле — це характерний середньовічний феодальний замок-фортеця. Попереду вежі був неглибокий рів, переїжджали через нього перекидним мостом, до якого з півдня вела дорога. І рів, і дорога були вирубані у скелі.

Замок Киз-Куле виник, швидше за все, після руйнування оборонних споруд Ескі-Кермен, тобто не раніше X–XI ст. У 1933 році всередині фортеці велися розкопки. Близько вежі розкриті рештки одноапсидної каплиці XI–XIII ст. із гробницями в ній. Тоді ж археологи встановили, що фортеця Киз-Куле в XIV ст. загинула від пожежі. Залишилася тільки башта, овіяна поетичними легендами і переказами.

З ущелини західніше Киз-Куле до башти веде стежка з вирубаними у скелі сходами. Ущелина ця обжита людиною ще з прадавніх часів. На початку ущелини і в її західному відрозі виявлені сліди стоянок кам'яної доби. Було тут поселення і в середньовіччя. У навколишніх ущелині скелях багато природних і штучних печер.

В одній зі скель на південній околиці ущелини була висічена невелика церква, у ній збереглися фрагменти фрескового живопису XII–XIV ст. У літературі її називають Храмом Донаторів. Можливо, і храм, і село в ущелині колись належали господарям Киз-Куле. «Донатори», або дарувальники, тобто люди, на чиї гроші побудований храм, колись були тут місцевими князями.

Йти, точніше, повзти, чіпляючись за коріння дерев треба майже вертикальною стіною, покритою до того ж сипучим ґрунтом. Але коли долаєш цю стіну, опиняєшся на скельному підвищенні, з якого проглядалася вся долина.

Храму не видно, хоча він прямо перед вами. Маленька печерка у скелі, незвичайно чиста і акуратна, з вівтарем — випиляним з каменю піднесенням. На стінах збереглися фрески — на центральній стіні зображення самих донаторів — чоловіка з дружиною, біля вівтаря — зображення Христа, на стелі — ще якісь зображення.

Примітки ред.

  1. Пам'ятки національного значення розташовані на території Автономної Республіки Крим (за станом на 01.02.2012)
  2. Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР Постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. №970

Див. також ред.

Ресурси Інтернету ред.