Кізо́мис — село в Україні, у Білозерській селищній громаді Херсонського району Херсонської області. Населення становить 1797 осіб.

село Кізомис
Центральна вулиця села
Центральна вулиця села
Центральна вулиця села
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Херсонський район
Громада Білозерська селищна громада
Облікова картка Кізомис 
Основні дані
Засноване 1754
Населення 1797
Площа 2,39 км²
Густота населення 751,88 осіб/км²
Поштовий індекс 75005[1]
Телефонний код +380 5547
Географічні дані
Географічні координати 46°33′39″ пн. ш. 32°20′09″ сх. д. / 46.56083° пн. ш. 32.33583° сх. д. / 46.56083; 32.33583Координати: 46°33′39″ пн. ш. 32°20′09″ сх. д. / 46.56083° пн. ш. 32.33583° сх. д. / 46.56083; 32.33583
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми р. Дніпро
Відстань до
обласного центру
27,8 км
Відстань до
районного центру
27,8 км
Найближча залізнична станція Херсон
Відстань до
залізничної станції
27,8 км
Місцева влада
Адреса ради 75000, Херсонська обл., Херсонський р-н, селище Білозерка, вул. Свободи, буд. 83
Староста Тернавська Яна Василівна
Карта
Кізомис. Карта розташування: Україна
Кізомис
Кізомис
Кізомис. Карта розташування: Херсонська область
Кізомис
Кізомис
Мапа
Мапа

CMNS: Кізомис у Вікісховищі

Колишній центр сільської ради. Розташований на березі Дніпровського лиману, за 27 км від залізничної станції Херсон.

Історія ред.

 
Мапа 1700 року
 
Вид на дельту Дніпра з села

Назва села пішла від слів «Кізий Мис», що в перекладі з татарської означає «Дівоча коса». Засноване в урочищі тієї ж назви у 1754 році на місці колишнього запорізького укріплення. Село Кізомис належало до Перевізької паланки.

В подальшому до складу села увійшло село Касперівка (Ново-Іванівка).

У 1713 році кримський хан Каплан I Ґерай видав ярлик до Коша з приводу видобутку солі на Козиному мисі.

У 1754 році згадується зимівник запорожця Савка Тарана козака Мишастівського куреня.

Станом на 1886 рік в селі Білозерської волості Херсонського повіту Херсонської губернії мешкало 180 осіб, налічувалось 30 дворів, працювало позиково-ощадне товариство[2].

В 1918 році селище входить до складу УНР

В 1928 році у селі налічувало 348 господарств. Кількість населення становило 1615 осіб: 766 — чоловіків і 849 — жінок.

Село постраждало від Голодомору, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках. Через опір колективізації у селі відбувалися вилучення зерна, виключення з членів артілі, відкриття кримінальних справ[3]. Згідно з мартирологом Національної книги пам'яті України, складеного на основі свідчень очевидців (зокрема Лободенко М.) 2007 року, загинула 1 особа[4].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Білозерської селищної громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білозерського району, село увійшло до складу Херсонського району[6].

Російське вторгнення в Україну (з 2022) ред.

24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни[7].

11 листопада 2022 року село Кізомис було визволене Збройними силами України в ході контрнаступу в Херсонській області.

Після звільнення, село перебуває під постійним вогнем російської армії. 25 квітня 2023 року двома російськими авіабомбами в селі зруйновано церкву та два будинки, ще 9 пошкоджено. Постраждав також газопровід та зникло електропостачання[8]. Станом на 30 квітня, з села було евакуйовано всіх дітей[9]. 29 серпня 2023 року руїни церкви були обстріляні знову, виникла пожежа[10].

20 вересня 2023 року село піддалося обстрілу російської армії, він був здійснений за допомогою запалювальних снарядів.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1862 особи, з яких 919 чоловіків та 943 жінки[11].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1797 осіб[12].

Мовний склад ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[13]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 1 596 88,81 %
Російська 185 10,30 %
Інше 16 0,89 %
Разом 1 797 100,00 %

Релігія ред.

 
Миколаївська церква
 
Церква після російського бомбардування

Раніше село було поділено на 2 частини: Кізомис та Касперівку. Там, де зараз головна вулиця села робить зигзаг, була їхня межа, а там, де зараз збудований спортивний майданчик, стояла церква, у якій зберігалася ікона Касперівського Образу Богоматері. Ця ікона темна в живописі. Та раптом у лютому 1840 року оновилася, після чого стала святинею краю. 11 жовтня 2015 року в селі Кізомис відбулося урочисте святкування 175-річчя оновлення цього образу. Тепер Касперівський Образ Богоматері знаходиться у Одеському кафедральному соборі.

В селі існувала Миколаївська церква УПЦ МП. 25 квітня 2023 року вона була знищена російським бомбардуванням[14].

Освіта ред.

У 1758 році в селі Кізий Мис була відкрита школа, у якій налічувалося 52 учні.

Після революційних подій у 1909 році у селі ця школа реорганізована в земську, де навчалося 70 учнів. У 1932 році відкрито семирічку, де навчалося 200 учнів. У повоєнний період село активно розбудовувалося, зростало населення, тому у 1948 році сільська школа реорганізована у восьмирічну Кізомиську школу.

Станом на 1 вересня 2015 рік в Кізомиській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів  навчається 137 учнів : 105 учнів здобуває базову середню освіту, 32 учні —  повну середню освіту за заочною вечірньою формою навчання. Працює 19 вчителів.

Сільське господарство ред.

Скотарство, аквакультура, бджільництво, птахівництво, виноградарство, садівництво, фермерство.

Природні ресурси ред.

Корисні копалини: підземна питна вода, мінеральна вода, глини, суглинки.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Білозерський район. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Державний архів Херсонської області, ф. Р — 787, оп. 1, спр. 459; ф. Р — 1005, оп. 1, спр. 140
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область. — Херсон: Наддніпрян. правда, 2008. — с. 253
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
  8. Росіяни зруйнували авіаударом церкву у Кізомисі на Херсонщині. lb.ua. 25 квітня 2023.
  9. З Кізомиса Херсонської області евакуювали всіх дітей, - глава ОВА. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  10. Окупанти обстріляли церкву у Кізомисі. khersonline.net. 30 серпня 2023. Архів оригіналу за 30 серпня 2023.
  11. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  12. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  13. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  14. Авіабомба РФ зруйнувала Миколаївський храм у Кізомисі в Херсонській області. Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. 26 квітня 2023.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "населення 2001 мова", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Посилання ред.

Джерела ред.