Кефелі Сіма Йосипович
Сіма Йосипович Кефелі або Сима Йосипович Кефелі[1] (1821 — 1904) — видатний міський та караїмський громадський діяч у містіСевастополі, обіймав посаду гласного думи (1854 - 1897), багато разів обирався заступником міського голови, нерідко виконував посаду самого міського голови.
Кефелі Сіма Йосипович | |
---|---|
Кефелі Сіма Йосипович | |
Народився | 1821 |
Помер |
6 (19) січня 1904 Севастополь, Таврійська губернія, Російська імперія |
Поховання | Караїмський національний цвинтар у Севастополі |
Країна | Російська імперія |
Національність | караїм |
Діяльність | політик, банкір, громадський діяч |
Конфесія | Караїмізм |
У шлюбі з | Хана |
Діти | два сини - Берах і Йосип |
Нагороди | |
Його називали «караїмським Периклом», мав виняткову популярність і загальну повагу в місті[2]. Сіма Кефелі закінчив караїмську школу Мідраш (караїмський початковий навчальний заклад).
Громадсько-політична діяльність ред.
Сіма Кефелі був творцем і першим директором місцевого міського банку на вулиці Великій Морській, який відкрився 1863 року. Сіма працював там 12 років. Є відомості, що саме родина Кефелі заснувала у Севастополі бакалійний магазин-крамницю на Катерининській вулиці[3]. Навіть коли містечко застала Кримська війна, крамниця працювала до того, як Севастополь здався. Був членом обліково-кредитного комітету при Севастопольському відділенні державного банку до 1902 року. Також Сіма Кефелі був творцем місцевого Товариства взаємного кредитування та міських зборів і був почесним членом майже всіх місцевих благодійних товариств.
Виконуючи виборні посади по міському управлінню, крім того, він був членом військової і податкової присутності та директором тюремного комітету, а потім завідував забезпеченням харчування поранених вояків і будівництвом для них приміщень.
За свої цивільні заслуги він був нагороджений орденами: від Станіслава 3-го ступеня до Анни 2-го ступеня.
Участь у Кримській війні ред.
Сіма Йосипович прославився своїми військовими подвигами, видатною хоробрістю і відданим патріотизмом, які він показав на Севастопольських бастіонах, беручи особисту участь в обороні міста від грізного вправного ворога у важку годину достопам'ятної облоги під час Кримської кампанії, підставляючи свої груди ворожим кулям нарівні з військовими чинами, і недарма Кефелі був удостоєний честі споглядати свій портрет у залах місцевого музею оборони разом із зображеннями славних героїв, які обезсмертили російське ім'я на твердинях Севастополя". (Журнал «Караїмське життя»).
За свої видатні заслуги і участь в обороні Севастополя Сіма Кефелі був нагороджений медалями: золота — на Анненський стрічці; срібна — на Георгіївській стрічці та бронзова — на Андріївській стрічці, а також хрестом у пам'ять облоги міста. Крім того, йому було подаровано право на носіння мундира нарівні з військовими чинами.
Участь в Турецькій війні ред.
С. І. Кефелі брав участь у Турецькій війні (1877 - 1878), за що отримав золоту медаль на Андріївській стрічці.
Участь в житті своєї общини ред.
Сіма Йосипович Кефелі брав активну участь і в житті своєї громади.
"Не було жодної більш-менш великої справи в місцевій громаді, жодного життєвого питання, які вирішувалися би без авторитетної вказівки С. І. Кефелі. З наймолодших років своєї довголітньої, багатої дослідами життя, він грав роль місцевого Перикла, голосу якого слухалися всі його одноплемінники, і вважали найкориснішим членом усіх караїмських просвітніх та благодійних установ, яким він завжди надавав велику матеріальну підтримку "( Б. С. Еляшевич )[4].
За спостереженням сучасників, відрізнявся від природи світлим розумом, високим благородством, надзвичайною доступністю і щедрою чуйністю до потреб всякого, хто б до нього не звернувся. Він завоював серед різноплемінного міського населення виняткову популярність і загальну повагу і мав протягом багатьох років вирішальний вплив на всі міські та громадські справи.
І тому смерть С. І. Кефелі звалила в глибоку печаль всіх севастопольських караїмів, які гаряче оплакували його як одного з найдостойніших представників караїмського народу, який служив понад півстоліття головною красою і гордістю їхньої громади. Таким чином, стоячи на чолі своєї громади до глибокої старості, Сіма Йосипович Кефелі надав неоціненні послуги своїм братам по племені як мудрий радник, керівник і захисник національних інтересів. |
Родина ред.
Родина Сіми Кефелі складалась дружини Хани і 2 синів - Бераха і Йосип[5].
Син Сіми - Йосип також був відомим підприємцем і купцем в Севастополі та за його межами. Він відкрив завод у Балаклаві, в якому вироблялись консерви із різних видів риб. Коштували вони приблизно по 25 копійок. Люди, які любили і розумілись на якості консервів, вважали, що саме вони були найкращими по всій Україні, та навіть в Російській імперії. Відомою крамницею, в якій продавали різні ласощі, китайський чай і трюфелі також запровадив Йосип. Згодом, цей магазин почали називати «Японським», а розташовувався навпроти мануфактурного виробництва, (яке теж започаткував Кефелі) на проспекті Нахімова, де жив власник у своєму будинку[6].
Згодом, родина Кефелі заснувала у Сімферополі цілу овочеву фабрику. Дім з великим просторим садом, який розташовувався в Криму на березі річки Качі, давав власникам (Кефелі) чимало грошових прибутків[7].
Примітки ред.
- ↑ З Феодосії походила і родина караїмів на прізвище Кефелі, яка у середині ХІХ століття володіла у Севастополі крамницею на Катерининській вулиці. 1854 р купець Сіма Кефелі став першим міським головою Севастополя і був ним упродовж сорока трьох років.. www.radiosvoboda.mobi. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21. 08. 2015.(рос.)
- ↑ Він був названий «караїмським Периклом», мав виняткову популярність і загальну повагу.. www.caraimica.org. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21. 08. 2015.(рос.)
- ↑ З Феодосії походила і родина караїмів на прізвище Кефелі, яка у середині ХІХ століття володіла у Севастополі крамницею на Катерининській вулиці. 1854 р. купець Сима Кефелі став першим міським головою Севастополя і був ним упродовж сорока трьох років. Під час Кримської війни його винно-бакалійний магазин на Катерининській торгував майже до дня падіння Севастополя, а сам підприємець брав участь в обороні міста. 1863 року Кефелі очолив щойно заснований Міський громадський банк на вулиці Великій Морській.. www.radiosvoboda.mobi. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21. 08. 2015.(рос.)
- ↑ С. І. Кефелі брав активну участь і в житті своєї громади.. www.caraimica.org. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21. 08. 2015.(рос.)
- ↑ Родина Сіми Кефелі. karaim.institute/narod.ru. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 21. 08. 2015.(рос.)
- ↑ У Севастополі Іосиф Кефелі відкрив мануфактурний магазин у власному будинку на проспекті Нахімова. У будинку неподалік він придбав знаменитий «японський магазин». www.radiosvoboda.mobi. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21. 08. 2015.(рос.)
- ↑ Його син Йосип заснував у Балаклаві рибоконсервний завод із річним обігом капіталу 100 тисяч рублів, який виробляв консерви з хамси, кефалі, осетрини та скумбрії.У центрі Бердянська, на розі Азовського проспекту та вулиці Лазаревської купець Кефелі відкрив бакалійно-кондитерський магазин, в якому торгував, за словами реклами, «гігієнічно очищеними товарами».. www.radiosvoboda.mobi. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21. 08. 2015.(рос.)
Джерела ред.
- Журнал «Караимская жизнь», № 5-6,- Москва, 1911 р. : С. 112—116
- Б. С. Эльяшевич. «Караимский биографический словарь» (з кінця VIII ст. до 1960 р. ). Частина I. // «Караимы. 2-e издание.» — РАН: Москва, 1993 р.
Посилання ред.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |