Кетлін Мері Дрю-Бейкер

Кетлін Мері Дрю-Бейкер (6 листопада 1901 — 14 вересня 1957) — британська альгологиня, що відома своїми дослідженнями їстівних водоростей Porphyra laciniata (норі), що призвели до прориву в їхньому комерційному вирощуванні.

Кетлін Мері Дрю-Бейкер
англ. Kathleen Mary Drew-Baker
Ім'я при народженні англ. Kathleen Mary Drew
Народилася 6 листопада 1901(1901-11-06)
Лі, Ланкашир (зараз Великий Манчестер)
Померла 14 вересня 1957(1957-09-14) (55 років)
Манчестер
Місце проживання Велика Британія Велика Британія
Країна  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність ботанік, фікологиня, викладачка університету, ботанічна колекціонерка
Alma mater Манчестерський університет
Галузь альгологія
Заклад University of Manchester Institute of Science and Technologyd
Манчестерський університет Вікторіїd
Вчене звання професор і професор[d]
Науковий ступінь DSc (вища докторська ступінь)
Відомі учні Фусао Ота, Сокічі Сеґава
Членство British Phycological Societyd
Відома завдяки: Дослідження Porphyra umbilicalis
У шлюбі з Генрі Райт-Бейкер
Діти Джон Рендл, К. Френсіс Бігс

CMNS: Кетлін Мері Дрю-Бейкер у Вікісховищі

Науковий доробок Кетлін Дрю-Бейкер особливо вшанувують в Японії, де її назвали Матір'ю моря.[1] В 1963 році в святилищі Сумійосі в Уто (Кумамото) їй було споруджено пам'ятник. Її праця щорічно вшановується 14 квітня.

Біографія ред.

Кетлін Мері Дрю-Бейкер народилася в сім'ї Уолтера і Августи Кароліни Дрю в місті Лі, Ланкашир (зараз Великий Манчестер). Закінчила школу єпископа Вордстворта в Солсбері, отримала стипндію від графства на вивчення ботаніки в Манчестерському університеті. В 1922 році закінчила універститет з відзнакою першої ступені (одна з перших двох жінок, що здобули цю відзнаку)[2], в 1923 отримала ступінь магістра[3], в 1939 році нарешті отримала докторський ступінь (DSc).

Більшу частину свого академічного життя Дрю-Бейкер провела на кафедрі криптогамної ботаніки Манчестерського університету на посаді викладача ботаніки і дослідника (з 1922 по 1957 рік). У 1925 році вона отримала стипендію від Каліфорнійського університету в Берклі і працювала там два роки, подорожуючи на Гаваї для збору ботанічних зразків. Кетлін вийшла заміж за академіка з Манчестера Генрі Райт-Бейкера в 1928 році. Через це вона була формально звільнена з університету, який проводив політику не наймати заміжніх жінок.[4]

Разом зі своєю подругою Маргарет Т. Мартін заснувала Британську альгологічну спілку. В 1952 році Кетлін була обрана першою головою цієї організації.[5]

Автор 47 наукових статей, дослідження стосувалися червоних водоростей. Каліфорнійським університетом в 1928 році була видана її книга A Revision of the Genera Chantransia, Rhodochorton, and Acrohaetium. With descriptions of the marine species of Rhodochorton, Naeg., Gen. Emend. on the Pacific Coast of North America.

Стандартне біологічне скорочення — K.M.Drew.

Дослідження червоних водоростей ред.

Хоча Дрю-Бейкер ніколи не була в Японії, її наукові дослідження зробили чималий внесок у розвиток японського виробництва норі. Дослідниця вивчала життєвий цикл червоних водоростей Porphyra umbilicalis і довела, що мікроскопічні організми Conchocelis, що до того вважалися самостійним видом водоростей, були диплоїдною стадією розвитку водоростей Porphyra. Крім того, було доведен. що на цьому етапі середовищем розвитку водоростей є двостулкові молюски.[6] Її відкриття було опубліковане в журналі Nature в 1949 році.[7][8]

 
Вирощування норі. Префектура Міє, Японія

Японський альголог з університета Кюсю Сокічі Сеґава, який прочитав про дослідження Дрю-Бейкер, провів експеримент на місцевому виду водоростей, який з XVII століття використовувалися в японській кухні і були відомі як норі. В XX столітті врожайність водоростей різко впала через забруднення прибережних вод і вплив тайфунів. В 1953 році Сокічі Сеґава, Фусао Ота та інші вчені на основі досліджень Кетлін Дрю-Бейкер розробили методики штучного розведення норі, суттєво підвищивши урожайність аквакультури.

Пам'ять ред.

В Японії за внесок в розвиток виробництва норі Кетлін Мері Дрю-Бейкер була названа «Матір'ю моря» (яп. 海の母) або «Матір'ю вирощування норі».[9] В 1963 році в святилищі Сумійосі в Уто (Кумамото) їй було споруджено пам'ятник. Її праця щорічно вшановується 14 квітня.[10].

 
Пам'ятник Кетлін Дрю-Бейкер в Уто

Примітки ред.

  1. Titanic musician joins dictionary (англ.). 27 травня 2010. Архів оригіналу за 1 Травня 2021. Процитовано 1 Травня 2021.
  2. Drew-Baker, Kathleen M. (1901-1957) on JSTOR. plants.jstor.org (англ.). doi:10.5555/al.ap.person.bm000366732. Архів оригіналу за 1 Травня 2021. Процитовано 1 Травня 2021. {{cite web}}: Перевірте значення |doi= (довідка)
  3. Haines, Catharine. International Women in Science: A Biographical Dictionary to 1950. — Santa Barbara, CA : ABC Clio Inc, 2001. — С. 87. — ISBN 978-1-57607-090-1.
  4. Girl from Leigh who became Japan's Mother of the Sea. Lancashire Telegraph (англ.). Архів оригіналу за 12 Червня 2018. Процитовано 1 Травня 2021.
  5. Inglis-Arkell, Esther (19 листопада 2017). How an unpaid UK researcher saved the Japanese seaweed industry. Ars Technica. Архів оригіналу за 1 Травня 2021. Процитовано 1 Травня 2021.
  6. Lund, J. W. G. (1 червня 1958). Kathleen M. Drew D.Sc. (Mrs. H. Wright Baker) 1901 – 1957. British Phycological Bulletin (англ.). с. iv—12. doi:10.1080/00071615800650021. Архів оригіналу за 1 Травня 2021. Процитовано 1 Травня 2021.
  7. Drew, Kathleen M. (1949). Conchocelis-phase in the life-history of Porphyra umbilicalis (L.) Kütz. Nature. 164 (4174): 748—749. Bibcode:1949Natur.164..748D. doi:10.1038/164748a0.
  8. Mouritsen, Ole. Sushi: Food for the Eye, the Body and the Soul. — Springer, 2009. — С. 91. — ISBN 978-1-4419-0617-5.
  9. 日本の海苔養殖産業を救った海の母. 九州と諸外国の交流ストーリー集2019 (яп.). Архів оригіналу за 1 Травня 2021. Процитовано 1 Травня 2021.
  10. 新着・入札情報│住吉漁業協同組合. 住吉漁業協同組合 (яп.). Архів оригіналу за 1 Травня 2021. Процитовано 1 Травня 2021.

Посилання ред.