Кетлін Сабіна Ма́нн ((англ. Cathleen Sabine Mann), у першому шлюбі від 1926 до 1946 року маркіза Квінсберрі (англ. Marchioness of Queensberry), у другому шлюбі Фо́ллетт (англ. Follett); 31 грудня 1896, Ньюкасл-апон-Тайн, Велика Британія — 9 вересня 1959, Лондон) — британська художниця-портретист і художниця по костюмах для кіно. Член Королівського товариства олійного малярства[en] і Королівського товариства портретистів[en].

Кетлін Манн
англ. Cathleen Mann

При народженні Кетлін Сабіна Манн
Народження 31 грудня 1896(1896-12-31)[1]
Ньюкасл-апон-Тайн, Сполучене Королівство
Смерть 9 вересня 1959(1959-09-09)[2][3] (62 роки) або 8 вересня 1959(1959-09-08)[1] (62 роки)
  Лондон, Велика Британія[4]
Країна Велика Британія Велика Британія
Навчання Школа образотворчого мистецтва Слейдаd
Діяльність художниця, художниця по костюмах
Батько Harrington Mannd[2]
Мати Florence Sabine Pasleyd[2]
У шлюбі з Francis Douglas, 11th Marquess of Queensberryd[5] і John Robert Follettd
Діти David Douglas, 12th Marquess of Queensberryd[2] і Lady Jane Douglasd[2]
Роботи в колекції Національні галереї Шотландіїd, Національна портретна галерея (Лондон), Bolton Museumd, Ferens Art Galleryd, Royal Pump Roomsd, Russell-Cotes Art Gallery & Museumd і Touchstones Rochdaled

CMNS: Кетлін Манн у Вікісховищі

Біографія ред.

Початок кар'єри ред.

Кетлін Сабіна Манн народилася 31 грудня 1896 року в місті Ньюкасл-апон-Тайн в родині шотландського портретиста Харрінгтона Манна[en] і його дружини Флоренс Сабіни Песлі, дизайнера інтер'єру і художниці[6][7]. Була другою з трьох доньок. Мистецтва малярства Кетлін навчали батько і британська художниця Етель Вокер[en]. Також брала уроки малювання під час навчання в школі образотворчих мистецтв у Лондоні[8]. Розпочату кар'єру Кетлін перервала Перша світова війна, під час якої вона працювала на машині швидкої допомоги[6].

1924 року два портрети художниці були виставлені в Королівській Академії. Від 1930 року портрети Кетлін стали регулярно виставляти в Академії. Її роботи демонструвалися в Музеї Вікторії та Альберта, Музеї в Люксембурзькому саду[ru] Парижа, Королівському інституті образотворчих мистецтв Глазго[en]. Два портрети пензля художниці увійшли в експозицію Національної портретної галереї Лондона. Це портрети художника Метью Сміта і скульптора Едуардо Паолоцці[en][7]. Манн була членом Королівського товариства олійного малярства[en] і Королівського товариства портретистів[en][9].

У 1930-х роках Кетлін розпочала роботу над ескізами костюмів для британських фільмів[10]. Пошиті за малюнками художниці костюми можна побачити у фільмах Залізний герцог[11] (1935), Прийдешнє (1936) та інших[10]. Деякі зі своїх ескізів вона передала в дар Музею Вікторії та Альберта, де вони перебувають в експозиції[12].

Шлюби та самогубство ред.

 
Френсіс Дуглас, 11-й маркіз Квінсберрі[en] під час Першої світової війни.

18 березня 1926 року Кетлін вийшла заміж за шотландського дворянина і пера Френсіса Дугласа, 11-го маркіза Квінсберрі[en], для якого це був другий шлюб[6]. Вона носила титул маркізи Квінсберрі до їхнього розлучення 1946 року[8]. Подружжя мало двох дітей:

  • Леді Джейн Кетрін (1926-2007) - дружина Девіда Артура Корі-Райта, мали трьох синів;
  • Сер Девід Дуглас[en] (нар. 1929) - 12-й маркіз Квінсберрі від 1954 року, був одружений тричі: першим шлюбом з Анною Джонс, від якої мав двох дочок, другим з Олександрою Марією Клер Віндхем, троє синів, третім шлюбом з Сюе-Чун Ляо, одна донька.

Під час Другої світової війни Кетлін була військовим художником, малюючи портрети офіцерів і солдатів. Тоді ж намалювала портрет Адріана Картона де Віарта[8].

Після розлучення 1946 року вийшла заміж за Джона Роберта Фоллетта, сина генерала Гілберта Баррелла Спенсера Фоллетта, який загинув під час Першої світової війни, і леді Мілдред Фоллетт, доньки 7-го графа Данмор[en][13]. Дітей подружжя не мало. Джон був власником кількох скакових коней[6]. Він помер в 1953 році, що викликало сильний нервовий зрив у його дружини. Під час депресії вона намалювала кілька своїх найкращих робіт, від пейзажів до портретів дітей, писала скульптури і абстрактні картини[8]. Була в дружніх стосунках з художником Метью Сміттом. Оксфордський словник вважає, що саме під його впливом Кетлін створила свої найкращі твори[6]. Тоді вона експериментувала з абстрактним мистецтвом, малюючи оголених моделей[6].

1959 року художниця покінчила життя самогубством, випивши велику дозу снодійного в студії Монпельє в районі Бромптон[en] міста Лондона. Пізніше сер Девід говорив, що незадовго до суїциду його матері поставили діагноз туберкульоз. Хоча лікарі сказали їй про швидке одужання, вона залишила передсмертну записку, в якій зізналася, що сильно переживала через свою хворобу[14].

Примітки ред.

  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  3. A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 295. — ISBN 978-1-85743-228-2
  4. Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  5. Kindred Britain
  6. а б в г д е Sykes, C.H. (2004). Профіль Кетлін Манн на Oxford Dictionary National Biography (англ.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
  7. а б Lee, 2006, с. 239–240.
  8. а б в г Clarke, 2003, с. 605.
  9. Miss Cathleen Mann. The Times. 10 September 1959. с. 14. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  10. а б Leese, 1991, с. 76.
  11. Chapman, 2005, с. 377–78.
  12. Costume design. Музей Вікторії та Альберта. Архів оригіналу за 2 Квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
  13. Marriages: Mr. J. R. Follett and The Marchioness of Queensberry. The Times. The Times Digital Archive. 4 грудня 1946. с. 7.
  14. Miss Cathleen Mann Took Drug Overdose; Worried About Illness. The Times. 11 September 1959. с. 9. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)

Література ред.