Відкрити головне меню

Керува́ння (термін є калькою рос. управление[1]) — тип підрядного зв'язку між компонентами словосполучення, при якому залежне слово (без прийменника чи з прийменником) ставиться в певному відмінку, якого вимагає головне слово[2]. Наприклад, допомогти другові, учні школи. У першому випадку залежне слово, позначене жирним шрифтом, стоїть у давальному відмінку, бо такої форми вимагає головне; у другому — у формі родового.

Типи керуваньРедагувати

Залежно від морфологічної природи головного словаРедагувати

Залежно від частиномовної належності головного слова виділяють такі типи керування:

  • Дієслівне (крутить педалі, читати газету)
  • Іменникове (написання статті, розбір речення)
  • Прикметникове (схожий на батька)
  • Керування слів категорії стану (смішно учням, видно село)

За відсутністю чи наявністю у структурі словосполучення прийменникаРедагувати

У вітчизняній мовознавчій літературі розрізняють безприйменникові та прийменникові керування. Якщо залежне слово вживається у певній відмінковій формі без прийменника, то таке керування прийнято називати безприйменниковим, або безпосереднім (читати книжку). Якщо ж залежне слово вжито з тим чи іншим прийменником, то такий тип керування називають прийменниковим, або опосередкованим (чай з медом).

За характером підрядного зв'язкуРедагувати

За характером підрядного зв'язку виокремлюють сильне та слабке керування. Сильне керування буває тоді, коли головне слово виражене перехідним дієсловом, а залежне слово стоїть у таких відмінкових формах: 1) знахідного відмінка без прийменника (знайти книжку, мити машину); 2) родового відмінка без прийменника при заперечному перехідному дієслові (не знати втоми); 3) родового відмінка частковості без прийменника (випити води). У решті випадків керування є слабким.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Українська мова: Енциклопедія / [редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін.] – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.
  2. Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / [уклад. : С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор]; за ред. С. Я. Єрмоленко. — К. : Либідь, 2001. — С. 74.