Керол Лендіс
Керол Лендіс (англ. Carole Landis, 1 січня 1919 — 5 липня 1948) — американська акторка, співачка, танцівниця, модель і сценарист. Стала відомою завдяки ролі Лоани у фільмі "Мільйон років до нашої ери" (1940).
| Керол Лендіс | |
|---|---|
| англ. Carole Landis | |
 | |
| Дата народження | 1 січня 1919[1][2][3] |
| Місце народження | Ферчайлд, О-Клер, Вісконсин, США |
| Дата смерті | 5 липня 1948[1][2][…] (29 років) |
| Місце смерті | Пасифік-Палісейдс, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Поховання | Форест-Лаун |
| Громадянство |
.svg){kind=small} США |
| Alma mater | San Bernardino High Schoold |
| Професія | актриса, співачка, танцюристка, сценарист. |
| Кар'єра | 1937—1948 |
| Нагороди |
зірка на голлівудській Алеї слави[d] |
| IMDb | ID 0484808 |
 Керол Лендіс у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Лендіс, уроджена Френсіс Лілліан Мері Рідст (англ. Frances Lillian Mary Ridste), народилася в бідній родині в селі Ферчайлд (штат Вісконсін). Її мати Клара Стентек Рідст походила із сім'ї поляків-фермерів. Батько Альфред Рідст, норвежець за походженням, покинув сім'ю ще до народження дочки. Вихованням Френсіс займався її вітчим Чарльз Феннер. Керол була молодшою із п'яти дітей, двоє з яких померли в дитинстві.
Кар'єра ред.
Завдяки своїй привабливій зовнішності Лендіс у юності часто ставала переможницею на різноманітних конкурсах краси, а у 15 років покинула школу та вирішила розпочати кар'єру у шоу-бізнесі.
До свого дебюту як статистки в 1937 році у фільмі «Зірка народилася» працювала співачкою і танцівницею в одному з нічних клубів Сан-Франциско. Накопичивши 100 доларів і перефарбувавшись у блондинку та взявши псевдонім Керол Лендіс (на честь своєї улюбленої актриси Керол Ломбард) поїхала підкорювати Голлівуд.
Наприкінці 1930-х років вона іноді знімалася в епізодичних ролях на студії «Warner Bros.», принагідно підробляючи моделлю для календарів та плакатів фривольного змісту.
Перший успіх до неї прийшов після виходу на екрани фільму "Мільйон років до нашої ери" (1940). Стрічка викликала фурор у світі кіно, і вранці Керол прокинулася знаменитою.
На початку 1940-х років Керол знялася в низці надзвичайно успішних фільмів вже як виконавиця одних з головних ролей. За часів, коли спів багатьох актрис піддавався дубляжу, голос Лендіс був настільки гарним, що актрису неодноразово запрошували зніматися у музичних сценах.
Незабаром Керол підписала контракт із кіностудією «20th Century Fox». Там вона познайомилася і вступила в любовний зв'язок із продюсером Деррілом Ф. Зануком. Завдяки якому отримала ролі у багатьох знаменитих фільмах того часу, включаючи «Місяць над Маямі» (1941) та «Нічний кошмар» (1941). Після того, як Керол розірвала відносини з Деррілом, її кар'єра різко пішла на спад, і актриса більше не отримувала гідних пропозицій, окрім другорядних ролей у фільмах категорії «B».
Під час Другої світової війни Лендіс багато фотографувалася як pin-up girl на плакати для військовослужбовців. Крім цього вона часто давала фронтові концерти: в 1942 вона разом з Кей Френсіс виступала в Англії і Північній Африці, а 1944 розважала військових на півдні Тихого океану. За роки війни Керол проїхала з концертами понад 100 тисяч миль.
1945 року Лендіс виконала головну роль у бродвейській постановці Жаклін Сюзанн «Дама каже: „Так“».
Особисте життя ред.
У січні 1934 року 15-річна Френсіс вийшла заміж за 19-річного сусіда Ірвінга Віллера, проте шлюб був анульований у лютому того ж року. Пізніше, 25 серпня 1934 року, молоді люди знову одружилися. У 1938 році Ірвінг ініціював судовий процес проти Басбі Берклі за звинуваченням у любовному зв'язку з Лендіс, і в 1939 шлюб був офіційно розірваний.
Після невдалих заручин Лендіс з відомим кінорежисером і хореографом Басбі Берклі в 1939 році був двомісячний офіційний шлюб з брокером Віллісом Хантом-молодшим в 1940 році.
В 1942 році познайомилася в Лондоні з капітаном ВПС Великої Британії, героєм війни Томасом Веллісом. За численними спогадами родичів актриси, Томас був її «єдиним справжнім коханням у житті». Сама актриса зізнавалася, що закохалася в нього відразу, як побачила, а саме «у п'ятницю 13 листопада 1942 року о 4.30 після полудня». 5 січня 1943 року відбулося одруження. Керол наполягла на пишній церемонії вінчання в католицькій церкві. Великим розчаруванням для обох стала нездатність Лендіс мати дітей. Керол страждала від ендометріозу і тому не могла завагітніти. Томас вимагав, щоб Керол завершила кінокар'єру. У 1945 році вони розлучилися. За весь час шлюбу вони провели разом лише кілька тижнів.
1945 року Лендіс вийшла заміж за бродвейського продюсера В. Хорейса Шмідлапа. Керол часто страждала від депресій і кілька разів намагалася накласти на себе руки. Через це її кар'єра почала згасати, а шлюб зі Шмідлапом тріщав по швах. Через деякий час у неї почався роман з актором Рексом Харрісоном, який на той момент був одружений з актрисою Ліллі Палмер. Через небажання Харрісона залишати сім'ю, Керол була пригнічена та будучи не в силах це пережити, 5 липня 1948 покінчила життя самогубством, прийнявши велику дозу снодійного.
За свій внесок у кіномистецтво Керол Лендіс удостоена зірки на Голлівудській алеї слави на Вайн-стріт 1765 року.
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.