Керкід (дав.-гр. Κερκιδᾶς, близько 290 до н. е. — бл. 220 до н. е.) — давньогрецький політик, філософ-кіник, поет часів еллінізму.

Керкід
Народився близько 290 до н. е.
Мегалополь
Помер бл. 220 до н. е.
Діяльність політик, поет, філософ
Знання мов давньогрецька
Напрямок Кініки[1]
Жанр ямбічна поезіяd[1]

Життєпис ред.

Походив з заможної родини. Народився у м. Мегалополь (Аркадія, Пелоппонеський півострів). Здобув класичну освіту. Стає прихильником філософа-кіника Діогена. Про молоді роки мало відомо. З початком формування Ахейського союзу на чолі з Аратом підтримав цю ідею. Стає одним з найближчих друзів Арата Сікіонського. У 235 році до н. е. був одним з тих, хто переконав Лідіада, тирана Мегалополя, зректися влади та приєднати місто до союзу. Надалі Керкід став одним з законодавців Ахейського союзу.

у 226 році до н. е. брав участь у відродженні рідного міста, що було зруйновано військами спартанського царя Клеомена III. У 223 році до н. е. стає одним з очільників посольства до Антигона II Гоната, царя Македонії, щодо укладання союзу проти Спарти. У 222 році до н. е. очолював ахейських гоплітів у битві при Селласії, де спартанці зазнали нищівної поразки. Через декілька років після цієї перемоги Керкід помер.

Творчість ред.

Керкід зазнавав сильного впливу Кратета і Біона, що проявилося переважно у поетичних творах. Відомо про меліямби Керкіда. Їх основна тема — проблема багатства, прагнення до справедливого поділу матеріальних благ і людської солідарності. Поезія Керкіда вельми різнорідна метрично, оповідає з пафосом про побутові справи, сповнена гумору. Автор використовував урочисті форми для опису повсякденних справ, поряд з ретельно вибудованими зворотами присутня навмисна недбалість, поруч з вишуканими метафорами — вульгаризми.

Характерною рисою мови меліямбів є створювані автором складні слова. Ця поетична форма, за змістом наближена до діатриба, вважається оригінальним винаходом Керкіда. Його поезією жваво цікавилися александрійські філологи, знайшла вона визнання і в період Римської імперії. Григорій Богослов називає Керкіда своїм улюбленим поетом.

Джерела ред.

  • Klaus Döring: Kerkidas aus Megalopolis. // Hellmut Flashar (Hrsg.): Grundriss der Geschichte der Philosophie. Die Philosophie der Antike, Band 2/1, Schwabe, Basel 1998, ISBN 3-7965-1036-1, S. 313—314. (нім.)
  1. а б Perseus Digital Library — 1987.