Відкрити головне меню

Кенаса в Бердянську

караїмська кенаса в Бердянську

Бердянська кенаса — пам'ятка архітектури у Бердянську. Побудована у 1899 році на місці старої кенаси з ініціативи і за участі братів О. М. і М. М. Панпулових, І. М. Айваза, Б. І. Бабая. Вважається однією з найцікавіших за своєю архітектурою будівель міста.

Кенаса в Бердянську

Karaj Awazy. 1931 №01. №04. K'enesa Berdianskta.jpg

46°45′11″ пн. ш. 36°47′30″ сх. д. / 46.75330000002777808° пн. ш. 36.79170000002777385° сх. д. / 46.75330000002777808; 36.79170000002777385Координати: 46°45′11″ пн. ш. 36°47′30″ сх. д. / 46.75330000002777808° пн. ш. 36.79170000002777385° сх. д. / 46.75330000002777808; 36.79170000002777385
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Бердянськ
Дата будівництва  століття

Кенаса в Бердянську. Карта розташування: Україна
Кенаса в Бердянську
Кенаса в Бердянську
Кенаса в Бердянську (Україна)
Кенаса в Бердянську у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Для спорудження будівлі по всіх містах було організовано збір пожертв, який дав близько 16'000 рублів. Загалом нова кенаса коштувала приблизно 25'000 рублів. Кошти на підведення електрики були залишені в заповіті Панпулова. Скарбником комітету з управління будівництвом був І. М. Айваз.

Внутрішнє оздоблення храму та його прикраси зроблені на кошти місцевих караїмів. Спорудили вівтар брати О. М. і М. М. Панпуловы. У дворі кенаси споруджена красива залізна сукка́, побудована на кошти відомого бердянського підприємця М. Д. Бурназа.

Церемонія урочистого відкриття нового храму відбулася у присутності гахама С. М. Панпулова і всієї місцевої громади. Кенаса відкривалася по три рази на тиждень, причому в неділю — для екскурсій. У 1912 році газзаном кенаси був С. І. Культе, який заступив місце свого покійного брата, а габбаєм — М. Д. Бурназ.

За повідомленням К. В. Ханацького, у 1867 році серед жителів Бердянська проживав 141 караїм. Тоді ж, імовірно, було побудовано будівлю старої кенаси, яка згодом зруйнувалася, а нова будівля була побудована на місці старої через майже півстоліття. Незважаючи на те, що бердянська караїмська община, яка складалася з 90-100 сімейств, вважалася однією з найбагатших і налічувала багато великих торговців, а тютюнова фабрика С. Оксюза славилася на всю округу, до початку Першої світової війни велика частина місцевих караїмів виїхала в інші міста, і в Бердянську залишилося не більше 35 родин, а тому суспільне життя було розвинене дуже слабо.

У середині 20-х років XX століття кенасу було закрито, а майно розпродано; зберігся акт про вилучення і розпродажу майна бердянської караїмської кенаси на загальну суму 1141 рублів 75 копійок (86 найменувань, у тому числі п'ять сувоїв Тори, 250 молитовників, бронзові свічники і т. д.)[1]

Починаючи з 30-х років кенаса використовується не за призначенням: як і в севастопольській кенасі, в її стінах знаходиться спорт-клуб «Спартак».

Ця стаття є частиною серії статей про народ
Караїми
 
Громади

В Україні · В Литві ·  Караїми у Світі

Гахам ·  Газзан · Кенаса

Галицький діалект ·  Тракайський діалект · Алфавіт

Місця

Чуфут-Кале · Цвинтар у Севастополі

Суспільство

Народне вбрання · Преса ·  Навчальні заклади
Національні з'їзди · Караїмське питання
Прапор караїмів · Духовне правління
Прізвища · Діячі · Богослови · Письменники

ГаззаниРедагувати

  • Культе С. І.
  • Кумиш Соломон Маркович

ГаббаїРедагувати

  • Бурназ М. Д.
  • Туршу Ілля Йосипович

ШамашіРедагувати

  • Боткачик Марк Ієгоядович

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Бердянская кенасса // «Караимская жизнь» : щомісячний журнал. — Москва, 1912. — № 8-9. — С. 120-122.
  • К. В. Ханацкий. Памятная книга Таврической епархии — 1867 г., С. 326, 216.
  • Справочная книга «Весь Бердянск и уезд» — 1911 г., С. 39
  • Справочный отдел // «Известия Таврического и Одесского Караимского Духовного Правления» : журнал. — Таврическое и Одесское Караимское Духовное Правление. — № 1.
  • Георгий Сукач. Караимы и евреи — это не одно и то же. Давид Прайсман. «Мы действуем строго по закону» // Газета «Город». — Бердянск — 5 августа 2010 г.
  • Кенаса в Бердянске: алтарь // Караимская жизнь. — Москва, 1912. — Кн. 8-9 (январь-февраль). — С. 121.
  • Кенаса в Бердянске: внешний вид // Караимская жизнь. — Москва, 1912. — Кн. 8-9 (январь-февраль). — С. 120.

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати