Кеклик червононогий
| Кеклик червононогий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Alectoris rufa (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 мапа поширення різних видів кеклика | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tetrao rufus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кеклик червононогий[2] (Alectoris rufa) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae).
Поширення ред.
Вид поширений в Південній Європі (Португалія, Іспанія, Франція, Італія). Мешкає на відкритих рівнинах і в сухих низинах, таких як сухі сільськогосподарські угіддя та відкриті кам'янисті ділянки. Завезений до Великої Британії та Нової Зеландії, де розводиться на мисливських угіддях.
Опис ред.
Птах завдовжки до 32 см, розмахом крил 62 см, вагою 0,5 кг. Статевий диморфізм відсутній. Морфологічні ознаки: коричнева спина, біла смуга над очима і горлом, синьо-сірі груди, тигрові боки, жовтуватий живіт. Чорні плями на горлі відрізняють його від інших видів. Ноги і дзьоб червоні.
Спосіб життя ред.
Мешкає на низькотравних луках і пасовищах з нечисленними чагарниками. Трапляється зграями по 10-40 особин, інколи до 100 особин. Добре літає, але вважає за краще тікати від хижаків на землі. Найбільш активний рано вранці. Харчується рослинною їжею — зерном, насінням, листям і корінням, хоча молодняк поїдає також комах.
Сезон розмноження цих птахів починається у квітні. Створюють пару на декілька років. Вони гніздяться на землі, самиця відкладає 8–13 яєць. Іноді одна пара має два гнізда — за одним доглядає самець, а за іншим — самиця. У разі одного гнізда батьки поділяють відповідальність. Пташенята вилуплюються через 23–24 дні і негайно покидають гніздо, щоб шукати їжу під опікою батьків. Вони вчаться літати у віці 10 днів. Через 2 місяці вони мають розміри дорослої птиці, але залишаються з батьками всю зиму. Статевої зрілості вони досягають після першого року життя.
Підвиди ред.
Включає три підвиди:
- A. r. hispanica (Seoane, 1894) — північна і західна частини Піренейського півострова.
- A. r. intercedens (Brehm, 1857) — східна і південна частини Піренейського півострова та Балеарські острови.
- A. r. rufa (Linnaeus, 1758) — Франція, північно-західна Італія, Ельба та Корсика.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Alectoris rufa: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 22 жовтня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання ред.
- Ageing and sexing (PDF; 4.3 MB) by Javier Blasco-Zumeta & Gerd-Michael Heinze [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |