Ке́зький район (рос. Кезский район, удм. Кез ёрос) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — селище Кез.

Кезький район
рос. Кезский район
удм. Кез ёрос
Coat of Arms of Kez Region (Udmurtia).jpg Flag of Kez Region (Udmurtia).gif
Герб Кезького району Прапор Кезького району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення (2019[1]): 19891 особа
Площа: 2321,02 км²
Густота населення: 8,57 осіб/км²
Телефонний код: 7-34158
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: селище Кез
Сільських населених пунктів: 136
Влада
Голова місцевої думи: Богданов Іван Олегович
Голова району: Князєв Петро Євгенович
Мапа

Округ розташований на північному сході республіки, межує з Балезінським, Ігринським та Дебьоським районами Удмуртії, та з Пермським краєм. Територія округу розташована на Верхньокамській височині, саме тут знаходиться найвища точка всієї республіки — 331 м. По округу протікають такі річки як Кама, Лип, Юс, Пизеп та багато інших.

ІсторіяРедагувати

В минулому місцевість сучасного округу була вкрита лісами. Єдиним шляхом сполучення через ці ліси були річки. Заселення лісових зон було довгим та складним. Першими людьми були представники ананьїнської та п'яноборської культур, які прийшли сюди з верхів'їв та середньої течії Ками. Ці дві культури в результаті утворили народність удмуртів. До земель північних удмуртів стали проявляти зацікавленість волзькі булгари, а пізніше і росіяни. На межі XIIXIII століть починається заселення вихідцями з російських князівств. Старообрядники розселились на значній території і суттєво вплинули на культури округу, загальна кількість їх тоді становила понад 3 тис. осіб.

На території округу збереглись унікальні пам'ятки історії, архітектури та культури. Це 4 городища та 10 могильників, які вивчені археологами та дозволяють чітко представити побут життя предків. Сибірський тракт по території округу проходить через села Юрук, Озон, Бані, Полом; по ньому в свій час проїжджали правителі Росії — Катерина II, Олександр I та майбутній цар Олександр II у супроводі свого наставника — поета Василя Жуковського. Ним же відправляли до Сибіру і каторжників. В селі Полом зберігся етапний пункт. Будівництво залізниці 1899 року призвело до покращення економіки округу. В глухому лісисто-болотистому краї було обрано місце для станції поблизу річки для будівництва водокачки для заправки паротягів водою. Так на річці Лип виникла станція Кез, а біля неї і селище. Датою заснування селища прийнято називати 1 листопада, коли станція та і вся залізниця була здана до експлуатації[2].

Кезький район утворений 15 липня 1929 року з 23 сільрад Балезінської, Липської, Поломської та Юсівської волостей Глазовського повіту. 1935 року зі складу району виділено Кулігинський район. 1956 року останній був ліквідований, до складу Кезького району передано частину сільрад. 1962 року утворено укрупнений Кезький район, до складу якого увійшли сільради ліквідованих Дебьоського та Карсовайського районів. 1965 року Кезький район повернувся в старі межі.

Станом на 2002 рік:

  • існувала Абросятська сільська рада, яка увійшла до складу Степаньонського сільського поселення
  • існувала Великокезька сільська рада, яка була перетворена у Сосновоборське сільське поселення
  • існували Пажманська сільська рада та Пужмеська сільська рада, які утворили Ключевське сільське поселення, при цьому зі складу Великокезьскої сільської ради передано присілки Верх-Уді та Ключевське
  • існували Стеньгуртська сільська рада та Сигинська сільська рада, які увійшли до складу Сосновоборського сільського поселення
  • існували Тортимська сільська рада та Удмурт-Зязьгорська сільська рада, які утворили Сюрзинське сільське поселення
  • певна частина Юскинського сільського поселення перебувала у складі Кузьминської сільської ради

2021 року Кезький район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення[3]:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002[4])
Населення,
осіб (2010[5])
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені
пункти
Великоолипське сільське поселення 144,75 1272 1022 825 Великий Олип 10
Гиїнське сільське поселення 132,74 733 514 403 Стара Гия 6
Кабалудське сільське поселення 10,31 694 538 388 Кабалуд 1
Кезьке сільське поселення 18,88 10920 11082 10696 Кез 2
Ключевське сільське поселення 161,52 1221 981 870 Ключевське 9
Кузьминське сільське поселення 213,29 1458 1091 771 Кузьма 9
Кулігинське сільське поселення 156,64 1493 1176 869 Куліга 10
Мисівське сільське поселення 98,44 480 362 239 Миси 12
Новоунтемське сільське поселення 109,04 768 507 364 Новий Унтем 4
Поломське сільське поселення 132,20 1134 765 500 Полом 6
Сосновоборське сільське поселення 279,38 1264 917 755 Сосновий Бор 14
Степаньонське сільське поселення 364,85 946 743 627 Степаньонки 20
Сюрзинське сільське поселення 178,79 587 392 237 Удмурт-Зязьгор 9
Чепецьке сільське поселення 195,31 2638 2202 1838 Чепца 11
Юскинське сільське поселення 124,88 838 619 515 Юски 13

НаселенняРедагувати

Населення — 19891 особа (2019[1]; 22911 в 2010[6], 26446 у 2002[7]).

Національний склад згідно з даними перепису 2002 року:

ГосподарствоРедагувати

Сільське господарствоРедагувати

Основною галуззю господарства району є сільське господарство. Населення займається як тваринництвом, так і рослинництвом. Серед найбільших агропідприємств ТОВ «Труд», ТОВ «Куліга», ТОВ «Кузьминське», ТОВ «Кезьке», СГП «Мир», ТОВ «Миси», колгоспи «Союз» та «Прожектор». Всього в районі функціонує 61 фермерське господарство[8].

ПромисловістьРедагувати

Промисловість району зосереджена в основному на переробці сільськогосподарської продукції. Серед найбільших підприємств Кезькі харчокомбінат, елеватор, сироробний завод та хлібокомбінат. Всього в районі працює 12 промислових підприємств. Більшість підприємств зайнята в лісозаготівлі та деревообробці. До таких підприємств відносяться ВАТ «Кезький лісоорс», ЗАТ «Ліскор», ДУП «Кезький ліспромгосп», ВАТ «Російський ліс», Кезький сільський лісгосп та ЗАТ «Чепецька меблева фабрика»[8]. Також в селищі діють льонопереробний завод. В минулому в Кезі працював крохмалепаточний завод[9]. Розвинене в районі також і будівництво, головними підприємствами якого є Кезька буддільниця та будівельна дорожня ПМК.

ТранспортРедагувати

Район має одну автостанцію в районному центрі, яка здійснює сполучення із столицею республіки та сусідніми населеними пунктами за такими напрямками: Іжевськ, Глазов, Воткінськ, Дебьоси, Стара Гия та Куліга[10]. В районі на залізниці Кіров-Перм збудовано 4 залізничні станції — Чепца, Кез, Кабалуд та Кузьма. Через них проходять потяги, які сполучають район як із сусідніми великими містами, так і з іншими містами Росії та України[11].

Соціальна сфераРедагувати

Серед закладів освіти в районі діють 19 шкіл, в тому числі 13 середніх та Озоно-Чепецька школа-інтернат, 17 дитячих садочків, професійне училище № 50. До закладів додаткової освіти відносяться музична школа та центр дитячої творчості.

Медичну допомогу населенню району здійснюють 4 лікарні та 33 ФАПи. Також в районі діють 30 будинків культури та клубів, 17 бібліотек та 2 музеї.

Населені пунктиРедагувати

Місто Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Абраменки 22 26
2 Абросята 66 3
3 Адямігурт 52 59
4 Акчашур 2 1
5 Александрово 309 271
6 Андрієвський 1[12] 0
7 Анюшино 5 5
- Артеменки 4[13] -
8 Архипово 1[13] 0
9 Асан 50 30
10 Балуй 26 15
11 Бані 61 42
12 Березники 26 15
13 Брагино 11 8
14 Бузмаки 66 49
15 Ванялуд 20 8
16 Великий Олип 254 208
17 Верхній Пінькай 61 39
18 Верхній Тортим 21 8
19 Верхня Дирпа 59 32
20 Верх-Сига 114 99
21 Верх-Уді 91 60
22 Вортча 134 113
23 Гавшино 18 15
24 Гиявир 67 42
25 Гладко 30 20
26 Гонка 57 43
27 Гулейшур 31 26
28 Гуркошур 110 91
29 Дирпа 268 185
- Дома 1326 км 0 -
30 Дома 1242 км 7 2
31 Доронята 97 66
32 Єгори 25 16
33 Єфимята 16[14] 0
34 Єфремово 32 9
35 Желонка 35 31
36 Желтопі 337 282
37 Жерноково 46 46
38 Жернопі 6[15] 0
39 Зінковський 25 17
- Зуда 2[16] -
40 Зючлуд 40 25
41 Ізошур 6[17] 0
42 Ільмово 24[13] 0
43 Ільявир 22 17
44 Кабалуд 694 538
45 Кагушенки 9 10
46 Калеман 9 7
47 Камижево 190 144
48 Каракулино 11[16] 0
49 Кваляшур 4[16] 0
50 Квасер 53 37
51 Кез 10913 11080
52 Кездур 135 128
53 Кіренки 4 2
54 Ключевське 107 119
55 Ключі 342 199
56 Ковальово 50 40
57 Коркаяг 22 13
58 Косогор 3 1
59 Костим 2[16] 0
60 Крутий Лог 32 21
61 Кузьма (село) 680 510
62 Кузьма (присілок) 68 52
63 Куліга 1108 897
64 Левино 23 19
65 Левиногар 115 88
66 Лев'ятський 28 14
67 Лизмувир 1[16] 0
68 Лип-Булатово 183 161
69 Липовка 201 124
70 Луд'яг 65 40
71 Майори 6 1
- Макари 0 -
72 Мале Медло 89 45
73 Малий Олип 32 28
74 Малий Полом 100 42
75 Малий Пужмезь 27 25
76 Матисьлуд 55 19
77 Медьма (Гиїнське) 95 53
78 Медьма (Поломське) 18 7
- Мис 0 -
79 Миси 240 183
80 Митенки 4 4
81 Надежда 19 9
82 Нижній Пінькай 14 3
83 Нікітино 1 2
84 Нова Гия 185 150
85 Новий Пажман 83 68
86 Новий Унтем 173 146
87 Озон 365 325
88 Орішата 15 4
89 Осіньчуги 18 17
90 Пажман 229 162
91 Петроконово 24 23
92 Пікша 58 41
93 Подшур 4[16] 0
94 Полом 378 309
95 Поломське 563 365
96 Пронята 11 8
97 Пужмезь 355 316
98 Руський Зязьгор 45 22
99 Саватята 30 18
100 Самки 2[18] 0
101 Сига-1 36 29
102 Сига-2 215 118
103 Сига-3 91 69
104 Сидори 19 11
105 Симаченки 8 5
106 Сосновий Бор 126 139
107 Спірьониші 38 14
108 Стара Гия 327 233
109 Старий Пажман 24 22
110 Старий Унтем 84 46
111 Стеньгурт 190 116
112 Степаньонки 389 366
113 Сурдовай 64 55
114 Сюрзі 27 35
115 Тамаченки 82 59
116 Таньонки 130 80
- Терешино 3[13] -
117 Тилошур 6 3
118 Тимени 192 183
119 Тольйон 43 27
120 Тортим 155 90
121 Уді 129 79
122 Удмурт-Зязьгор 241 196
123 Фарафоново 4 6
124 Філинці 128 76
125 Фокай 61 49
126 Чекшур 26 32
127 Чепца 1742 1459
128 Чурино 99 56
129 Шуралуд 17 9
130 Юклята (Кулігинське) 11 5
131 Юклята (Степаньонське) 2 2
132 Юрук 84 71
133 Юски 316 294
134 Ю-Тольйон 169 116
135 Ю-Чаб'я 111 91
- Ярково 0 -
136 Ярунь 10 7

Туристичні об'єктиРедагувати

Район не дуже привабливий для туризму, в основному історичного. Хоча в районі туристів можуть зацікавити деякі об'єкти[19]:

  • Витік річки Кама, який знаходиться біля села Куліга. Місце облаштоване клумбами, прокладені стежки, встановлені лавки, бесідки, сцена. Сам витік утворений 8-метровою криницею, з якого по трубі витікає вода. Криниця прикрита зверху будинком;
  • Кіздурські водоспади;
  • Музей старообрядницької культури в селі Куліга. За деякими даними він знаходиться на обліку ЮНЕСКО, але документальних підтверджень цього немає. Однак музей популярний, сюди приїжджають гості з інших регіонів Росії, а також країн колишнього СРСР, Італії, Франції, Румунії та США;
  • Музей імені Поскребишева в селищі Кез відомого удмуртського поета;
  • Пам'ятник Олександру II в селі Полом кінця XIX століття. Незвичність його в тому, що мармурову стелу, яка раніше мала ще й бюст царя (але його знесли під час становлення радянської влади), встановили за ініціативи селян, які були вдячні царю за відміну кріпосницького права;
  • В самому селищі Кез встановлено багато пам'ятників воїнам Другої світової війни та афганського конфлікту.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 10 липня 2012. 
  3. http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202104290001
  4. База данных "Этно-языковой состав населённых пунктов России" — проєкт «Lingvarium» (рос.) [Архівовано з першоджерела 22 липня 2014.]
  5. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою rodnaya-vyatka.ru не вказано текст
  6. http://pop-stat.mashke.org/russia-census-2010/udmurtija.htm
  7. http://pop-stat.mashke.org/russia-census-2002/udmurtija.htm
  8. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 12 липня 2012. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 10 липня 2012. 
  10. http://rasp.yandex.ua/station/9636052
  11. http://rasp.yandex.ua/station/9607406
  12. З них росіяни — 100 %.
  13. а б в г З них росіяни — 100 %.
  14. З них росіяни — 94 %.
  15. З них удмурти — 50 %, росіяни — 33 %.
  16. а б в г д е З них удмурти — 100 %.
  17. З них росіяни — 83 %.
  18. З них удмурти — 50 %, росіяни — 50 %.
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 9 липня 2012. 

ПосиланняРедагувати