Квітневе (Квітнева сільська громада)
Квітне́ве (до 1937 року — Жидівці, у 1937—2016 роках — Жовтневе) — село в Україні, центр Квітневої сільської громади Житомирського району Житомирської області. До 2016 року центр Квітневої сільської ради. Село розташоване за 9 км від селища Попільня, та за 6 км від залізничної станції Корнин. Селом плине річка Унава (притока Ірпеня).
| село Квітневе | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Квітнева сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040210010082266 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1683 |
| Населення | 1969 |
| Площа | 6,704 км² |
| Густота населення | 293,71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13532 |
| Телефонний код | +380 4137 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°59′5″ пн. ш. 29°30′57″ сх. д. / 49.98472° пн. ш. 29.51583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
198 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13532, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Квітневе, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1 |
| Карта | |
  Квітневе | |
 Квітневе | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Площа населеного пункту — 524 га. Населення — 2040 осіб. Кількість дворів — 750.
Географія
ред.Історія
ред.
Уперше село Жидівці згадується у польських документах за 1601 рік.
З архівних записів бібліотеки ім. Вернадського: «Жиловны». У давні часи село називалось Матвієвичами, а перейменовано з такого приводу: під час будівництва греблі через річку Унаву. Численні спроби затримати воду були невдалими. Тому за давнім повір'ям декілька жидів утопили там своїх овець, після чого село назвали Жидовці. У селі була резиденція поміщика B. К. Грушенька.
Унава текла під північними горбами і робила вигини біля гнилища (де нині дорога повертає на Корнин). У цьому завороті й збудовано перший у селі дерев'яний млин. Теперішній кам'яний млин збудовано у 1905 р.
У 1900 р. у Жидівцях було 342 двори, у яких проживало 2289 мешканців. Село на той час належало спадкоємцям графині C. І. Кудашевої. У Жидівцях функціонувала православна церква, церковнопарафіяльна школа.
Колишній центр Квітневої сільської ради.
Українська Народна Республіка
ред.Радянська влада
ред.5 травня 1921 р. у селі створено сільську раду, яка підпорядковувалася Попільнянському району Білоцерківської округи Київської області.
У 1922 р. в селі утворено комнезам, головою обрано Ф. В. Данилюка.
До середини січня 1930 р. майже всі комнезамівці вступили до колгоспу «Зірка бідняка», головою правління якою був М. Х. Клименко. Туди ж почали насильно заганяти й здорові господарства, члени яких чинили активний опір насиллю. Комуністична влада вдалася до терору голодом, контролюючи все їстівне у селі.
У 1937 р. село перейменовано на Жовтневе. З 1937 р. село підпорядковане Житомирській області.
ФАП засновано 8 травня 1937 р. Першим фельдшером була О. О. Дзбанівська, яка працювала на цій посаді понад 40 років.
280 жителів села мобілізовані сталіністами на фронти Німецько-радянської війни 1941–1945 рр., із них 149 відзначено комуністичними нагородами, 153 особи загинули. У 1952 році у центрі села встановлено пам'ятник загиблим.
Період Незалежної України
ред.У 1991 р. встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 рр. Всього в селі комуністи убили голодом близько 750 осіб — кожного четвертого мешканця села.
Село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[2].
4 лютого 2016 року село перейменоване на Квітневе[3]
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1920 | 97.51% |
| російська | 46 | 2.34% |
| білоруська | 2 | 0.10% |
| інші/не вказали | 1 | 0.05% |
| Усього | 1969 | 100% |
Відомі люди
ред.Відомі уродженці села:
- Вишенський Володимир Андрійович (1934—2017) — радянський та український математик. Кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри алгебри та математичної логіки механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Гроза Анатолій Аркадійович (1930—1993) — доктор фізико-математичних наук, професор кафедри геофізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Данилюк Михайло 3іновійович (1921—1981) — доктор історичних наук, професор кафедри історії КПРС КНУ ім. Тараса Шевченка.
- Данилюк Зіновій Зіновійович — кандидат економічних наук, доцент кафедри історії КПРС і політекономії Київського медичного інституту.
- Володимир Дідківський — з 1993 р. — директор ПП «Єрчики». Нагороджений медаллю «Незалежній Україні» Міжнародного відкритого Рейтингу популярності та якості товарів і послуг «Золота фортуна» та Золотою зіркою «Герой України», удостоєний звання «Герой України».
- Касян Євченко (1925–2009) — український музикант, майстер народних інструментів, керівник ансамблів «Гук», «Гучок» та «Гученя», соліст, колишній учасник Національного заслуженого народного хору України ім. Григорія Верьовки. З 2009 року Anton Sova, спадкоємець творчості та музичної діяльності Касяна Євченка[5][6].
- М'якушко В. Я. — генерал-лейтенант.
- Пашинник Валерій Юхимович (1944—2016) — український хімік-елементорганік, доктор хімічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту органічної хімії НАН України[7], лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 року.
Життя села
ред.На території Квітневого працює ПСП «Жовтневе», яке має в оренді 1200 га землі, поголів'я птиці — 294 тис. За рік господарство виробляє 52 млн. яєць, 710 тонн м'яса.
Колишнє ПСП «Колос» приєднано до агрофірми «Єрчики», де на площі 1106 га вирощуються зернові культури, цукрові буряки тощо.
У селі функціонує ЗОШ І-ІІІ ступенів, Будинок культури, ДНЗ «Лелечки», бібліотека з книжковим фондом понад 11 тис. примірників.
У 1983 р. при Будинку культури створено ансамбль «Хмелецвіт», якому у 2006 р. присвоєно звання народного.
Гордістю школи є фітнес-клуб «Шик», художні колективи «Перепілочки», «Гук» та «Гученята» колишній керівник Касян Євченко.
На території села працює 16 торговельних точок.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ google.com.ua/maps. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 25 червня 2019.
- ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
- ↑ Замок, Високий (31 серпня 2023). «Фільмів не знімаємо, конкурсів не проводимо. Ми шукаємо таланти і ведемо їх на Олімп» — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Антон Сова настоял на проведении фестиваля народной музыки | Новости культуры | Новости шоу бизнеса и музыки. novostiua.net. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Українські хіміки. Валерій Пашинник. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 6 квітня 2013.
Посилання
ред.- Żydowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 885. (пол.)
- Погода в селі Квітневе [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Жертви комунізму на Житомирщині. Голодомор 1932—1933.
- Енциклопедія української геології [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |