Відкрити головне меню

Квір (англ. Queer) — загальний термін на позначення ЛГБТК+, тобто людей, що не є гетеросексуальними або цисгендерними. Наприкінці ХІХ століття це слово означало дивний або своєрідний, його також вживали як лайливе позначення гомосексуальних людей. Із кінця 1980-х років деякі політичні та соціальні ЛГБТК+-групи почали реапропріювати слово, створивши співтовариство для обстоювання політичної ідентичності. Термін поступово втрачає маргінальність, його застосовують у назвах навчальних дисциплін та дослідницьких напрямів, зокрема квір-теорії, щоб окреслити спільну опозицію до традиційного мислення. Квір-живопис, квір-культурні групи та квір-політичні групи також є прикладами сучасного вживання терміна квір.

Зміст

ЕтимологіяРедагувати

ЗначенняРедагувати

В англійській мові ХVI століття слово квір мало значення дивний, своєрідний або ексцентричний. Воно характеризувало щось підозріле чи «не зовсім правильне», а також осіб із незначними психічними розладами або тих, хто поводиться соціально неприйнятним чином[1].

Додаткові (нині застарілі) значення слова квір були пов'язані з почуттям нездоров'я або предметом сумніву чи підозри.

Вислів «Queer Street» у Великій Британії застосовувують щодо людини у скрутному фінансовому становищі. У творі «Друга пляма» 1903 року, що ввійшов до серії «Повернення Шерлока Холмса», інспектор Лестрейд погрожує, що за погану поведінку констебль «опиниться у Queer Street», тобто втратить статус і привілеї[2].

«Гомосексуальні» значенняРедагувати

Після виходу твору «Друга пляма» термін почали застосовувати щодо «сексуальних відхилень» та на позначення гомосексуальних і/або стереотипно «жіночних» чоловіків. Ранній випадок використання слова в цьому сенсі можна побачити в листі Джона Шолто Дугласа, 9-го маркіза Куїнсберрі від 1894 року[3].

Використання слова квір як зневажливого позначення геїв поширилося у ХХ столітті. Цей термін застосовували щодо чоловіків, які мають сексуальні стосунки з іншими чоловіками, а також щодо осіб із небінарною гендерною ідентичністю (наприклад, трансгендерів).

Протилежні значенняРедагувати

Із кінця 1980-х років термін квір починає втрачати первинний зневажливий відтінок, набуваючи натомість нейтрального або навіть позитивного значення. Слово переймає сама ЛГБТК±спільнота, застосовуючи його для самоідентифікації. Одним із перших випадків такого використання терміна була організація Queer Nation, заснована в березні 1990 року. Вона стала відомою завдяки анонімному літуну, що поширив послання під назвою «Квіри, прочитайте це» на нью-йоркському Марші рівності в червні 1990 року[4]. У тексті містився уривок, що пояснював потребу прийняття штампу квір:

« Ах, чи дійсно ми повинні використовувати це слово? Це біда. Кожен квір має свій власний погляд на це. Для декого це означає дивність, ексцентричність або таємничність... А для інших «квір» викликає в уяві ті жахливі спогади про підліткові страждання від гомофобії... Ну так, «гей» великий. Це має сенс. Але коли ми, геї та лесбійки, прокидаємося вранці, то відчуваємо гнів і огиду. Тож ми вирішили назвати себе «квір». Використання цього слова — це спосіб нагадати нам, як ми сприймаємося іншим світом. »

Наприкінці 2000-х і на початку 2010-х років деякі спільноти почали використовувати цей термін, щоб оприявити причетність до форм сексуальності, гендерної ідентичності й інтерсексуального статусу, які недостатньо представлені в ЛГБТК+-абревіатурі.

Слово квір і літера-абревіатура «Q» стали загальновживаними, особливо у Сполучених Штатах[5].

Сфера вжиткуРедагувати

Термін квір часто використовують у соціально-політичному значенні активісти й активістки, а також особи, що рішуче відкидають традиційні гендерні ідентичності й чітку сексуальну ідентифікацію та є чутливими до репресивного впливу гетеронормативної культури. За такого використання слово зберігає історичну конотацію з перебуванням «поза межами суспільної норми» і може бути витлумачене як «порушення соціальних правил для статі та гендеру». Термін є дуже влучним саме через його неоднозначність, яка дозволяє квір-людям уникнути жорстких обмежень і чітких класифікацій, пов'язаних із іншими способами називання. У цьому контексті квір не є абсолютним синонімом ЛГБТК+, що створює простір видимості для квір-гетеросексуалів, а також не-квір-гомосексуалів.

Діапазон значень слова квір змінюється. Окрім ідентифікації ЛГБТК±осіб, слово також використовують на позначення пансексуалів[6], інтерсексів, гендерквірів, асексуалів і автосексуалів, а також цисгендерних людей, чиї сексуальна орієнтація або практика виключили їх із гетеросексуального мейнстриму, наприклад, поліамурів і тих, хто практикує БДСМ.

Для деяких гендерно небінарних осіб термін квір означає руйнування меж ідентичності. Багатьом квір-людям складно чи непотрібно конкретизувати власну сексуальну чи гендерну ідентичності; вони, до того ж, не завжди ідентифікують себе з одним конкретним гендером. Квір-рух стає політичним протестом проти гетеронормативності, заразом відмовляючись брати участь у традиційній есенціалістській політиці ідентичності[7].

Квір у наукових колахРедагувати

Докладніше: Квір-дослідження

Спершу термін квір був найбільш уживаним у контексті ЛГБТК±історії та теорії літератури. Згодом поле значень розширилося, і нині термін функціонує в межах академічної сфери та застосовується у дослідженнях із біології, соціології, антропології, історії науки, філософії, психології, сексології, політології, етики та в інших галузях вивчення особистості, життя, історії, інакшості та її сприйняття. Такі організації, як Ірландський квір архів, займаються також збиранням і збереженням історії ЛГБТК+.

У сучасних наукових колах термін квір і похідний прикметник квірний широко застосовують у вивченні літератури, дискурсу, у наукових галузях та інших соціальних і культурних сферах дослідження небінарних гендерних ідентичностей. Слово також часто використовують у межах гендерних досліджень.

Квір-дослідження є вивченням питань, пов'язаних із сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю. Увага дослідників і дослідниць зосереджена зазвичай довкола культури ЛГБТК+.

Квір-теорія є частиною постструктуралістської критичної теорії, яка з'явилася на початку 1990-х, увібравши досвід квір-досліджень і жіночих досліджень. У межах квір-теорії функціонують також квір-теологія та квір-педагогіка.

Квір-мистецтвоРедагувати

Позначкою квір часто маркують художні рухи, зокрема ті, що стосуються кіно. На початку 1990-х років New Queer Cinema був рухом за незалежне кіно з квір-тематикою. Серед сучасних квір-кінофестивалів варто згадати Мельбурнський фільмовий квір-фестиваль, Mardi Gras Film Festival в Австралії, Mumbai Queer Film Festival в Індії, Asian Queer Film Festival в Японії і Queersicht у Швейцарії. Китайський режисер Цуй Зі'ен створив у 2008 році документальну стрічку про гомосексуальність у Китаї, назвавши її Queer Китай. Прем'єра відбулася на Пекінському квір-кінофесті у 2009 році — після кількох невдалих спроб отримати дозвіл уряду.

Серед багатопрофільних квір-фестивалів мистецтв можна згадати Outburst Queer Arts Festival Belfast у Північній Ірландії, Queer Arts Festival у Канаді і National Queer Arts Festival у Сполучених Штатах.

На телебаченні термін квір і відповідна проблематика постали в межах британського серіалу Queer As Folk і його американсько-канадського аналогу — Queer Eye, а також у мультфільмі Queer Duck.

Квір-культура і політикаРедагувати

Кілька світових ЛГБТК+-рухів використовують ідентифікатор квір, наприклад, Queer Cyprus Association на Кіпрі та Queer Youth Network у Великій Британії. В Індії проходять паради Queer Azaadi Mumbai і Delhi Queer Pride Parade. Використання терміна квір і абревіатури Q також поширене в Австралії, його вживає національна консультаційна та соціальна служба Qlife[8] і Q Новини.

Інші громадські рухи існують як галузі квір-культури або комбінують квір-тематику з іншими проблемами. Прихильники квір-націоналізму підтримують ідею про те, що ЛГБТ-спільнота є окремим народом з унікальною культурою і звичаями. Квіркор (спочатку гомокор) є культурним і соціальним рухом, який почався в середині 1980-х років як відгалуження панк-культури. Квіркор є критичним щодо нетолерантності соціуму, гендерних та сексуальних упереджень і обмежень, а також порушує проблему прав людини у тематичних журналах, музичних творах, листах і кіно.

Термін квір-міграція використовують на позначення зміни місця проживання ЛГБТК±людьми, які прагнуть уникнути дискримінації або жорстокого поводження через їхні орієнтацію або гендерне самовираження. Такі організації, як Iranian Railroad for Queer Refugees, намагаються допомогти цим людям із переселенням.

Суперечливий характер термінаРедагувати

Застосування терміна квір досі є суперечливим. Багато ЛГБТК+ відмовляються використовувати це слово[9]. Для цього є кілька причин.

  • Деякі ЛГБТК+ схвалюють допомогу квірам, так само як допомогу усім представникам інакшої орієнтації, але вважають цей термін образливим, глузливим або самопринизливим, враховуючи традицію його використання для розпалювання ненависті[10].
  • Інші ЛГБТК+ обурюються через використання слова квір, тому що асоціюють його з політичним радикалізмом. Вони також не згодні з тим, як застосовують термін квір політичні радикали, що відіграли роль у розділенні ЛГБТК±спільноти за політичними переконаннями, класовою належністю, статтю, віком тощо. Суперечка про слово також знаменує собою соціальний і політичний розкол в ЛГБТК±спільноті, що розділилася на тих, хто не ототожнює себе із квір-ідентичністю і прагне бути звичайним членом суспільства, і на тих, хто бачить ЛГБТК±спільноту як окреме й конфронтаційне явище, а не частину нинішнього соціального ладу[11].
  • Деякі ЛГБТ уникають використання цього слова, бо сприймають його як дивакуватий сленг або академічний жаргон.

Див. такожРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Katlin, Т. Slant: Queer Nation. Artforum. 1990. p. 21-23.
  • «Queercore». Журнал я-D. № 110. Питання сексуальності. 1992. С. 18.

ПосиланняРедагувати

  • ЛГБТ-історія. Історичне Товариство геїв, лесбіянок, бісексуалів, трансгендерів: електрон. ресурс. Дата оновлення: 21. 01. 2013. URL: http://www.glbthistory.org. (дата звернення: 26. 04. 2018).
  • Такер, С. Стать, єбля і утопія. Соціальний текст. Т.9, № 1. 1992. С. 8-39.

ПриміткиРедагувати