Квінт Квінкцій Цинціннат (військовий трибун з консульською владою 415 року до н. е.)
Квінт Кві́нкцій Цинцінна́т (лат. Quintus Quinctius Cincinnatus; ? — після 405 р. до н. е.) — політичний і військовий діяч Римської республіки, дворазовий військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 415 і 405 років до н. е.
Квінт Квінкцій Цинціннат | |
---|---|
Народився | 5 століття до н. е. ![]() Стародавній Рим ![]() |
Помер | 5 століття до н. е. ![]() невідомо ![]() |
Країна | Стародавній Рим ![]() |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий ![]() |
Суспільний стан | патрицій[d][1] ![]() |
Посада | давньоримський сенатор[d] і консул ![]() |
Рід | Quinctii Cincinnatid ![]() |
Батько | Луцій Квінкцій Цинціннат[1][1] ![]() |
Мати | Raciliad ![]() |
Брати, сестри | Caeso Quinctiusd[1][1], Тит Квінкцій Пен Цинціннат[1][1] і Луцій Квінкцій Цинціннат[1][1] ![]() |
Діти | Квінт Квінкцій Цинціннат (військовий трибун 369 року до н. е.)[1][1] ![]() |
Життєпис
ред.Походив з патриціанського роду Квінкціїв. Про його молоді роки, батьків немає відомостей.
Перша трибунська каденція
ред.415 року до н. е. його було обрано вперше військовим трибуном з консульською владою разом з Публієм Корнелієм Коссом, Гаєм Валерієм Потітом Волузом і Нумерієм Фабієм Вібуланом. Того року римські війська проводили незначні військові дії проти міста Боли. Цього ж року Квінт Квінцій вступив у конфлікт з народним трибуном Луцієм Децієм стосовно заснування колонії Боларум.
Друга трибунська каденція
ред.405 року до н. е. його було вдруге обрано військовим трибуном з консульською владою, цього разу разом з Тітом Квінкцієм Капітоліном Барбатом, Луцієм Фурієм Медулліном, Гаєм Юлієм Юлом, Авлом Манлієм Вульсоном Капітоліном і Манієм Емілієм Мамерціном. Тоді Римська республіка вела війни проти міст-держав Вейї, Капена, а також з вольсками і фалісками. На цій посаді з успіхом воював проти міста Вейї, зокрема, вейянці були зрештою оточені римлянами.
Після цього року згадок про подальшу долю Квінта Квінція Цинцінната не збереглося.
Джерела
ред.- Titus Livius Ab urbe condita. IV 49, 1-6. (лат.)