Відкрити головне меню

Квінт Гортензій Гортал (114 — 50 роки до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, консул 69 року до н. е., один з найвидатніших давньоримських красномовців та адвокатів.

Квінт Гортензій Гортал
лат. Quintus Hortensius Hortalus
Народився 114 до н. е.[1]
Рим, Римська республіка
Помер 50 до н. е.
Рим, Римська республіка
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність адвокат, політик, військовослужбовець, письменник, поет, оратор, annalist
Знання мов латина
Посада претор, квестор, еділ, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Рід Гортензії (рід)
Діти Гортензія Гортала[1], Квінт Марцій Гортал Гортензін і Квінт Гортензій Гортал[1]

ЖиттєписРедагувати

Походив із впливового плебейського роду Гортензіїв. Син Луція Гортензія, консула 108 року до н. е., та Семпронії.

Замолоду займався мистецтвом красномовства та адвокатською практикою. У 95 році до н. е. виступав захисником провінції Африка, а у 92 році до н. е. — Нікомеда III, царя Віфінії. Спочатку в 90 році до н. е. служив простим вояком, згодом у 89 році до н. е. обрано військовим трибуном в армії Луція Корнелія Сулли під час Союзницької війни.

У 86 році до н. е. успішно захищав Гнея Помпея стосовно звинувачень у захопленні частини військової здобичі. У 81 році до н. е. Гортензій став квестором. У цей же період він захищав Марка Канулея; водночас без успіху захищав Гнея Корнелія Долабеллу, проконсула Кілікії, проти звинувачень Марка Емілія Скавра у здирництві. Після цього Гортал блискуче виграв захист іншого Гнея Корнелія Долабелли, проконсула Македонії, проти звинувачень Цезаря. У 75 році до н. е. обрано еділом; на цій посаді Гортензій влаштовував чудові ігри та роздачу хліба.

У 72 році до н. е. став претором, головував у суді в справах із здирництва. У 69 році до н. е. обрано консулом разом з Квінтом Цецилієм Метеллом Критським. Під час консульства відмовився очолити флот проти піратів. У 67 році до н. е. обрано до колегії авгурів.

У 6766 Гортал виступав проти надання імперія Гнею Помпею для боротьби спочатку із піратами, а потім й Мітридатом VI, царем Понту. У 63 році до н. е. разом із Цицероном захищав Гая Рабірія проти звинувачень у державній зраді, а у 62 році до н. е. — Луція Ліцинія Мурени проти звинувачень у підкупі виборців, у 59 році до н. е. — Луція Флакка, якого звинувачували у здирництві у провінції Азія, Публія Корнелія Сулли у причетності до змови Луція Сергія Катиліни. Усі ці процеси було успішно виграно.

У 58 році до н. е. виступив за повернення Марка Цицерона до Риму з вигнання, але делегацію, до складу якої входив Гортал, атакували загони народного трибуна Клодія.

У 56 році до н. е. з успіхом захищав Публія Сестія від звинувачень у насильстві. У 53 році до н. е. сприяв обранню Цицерона до колегії авгурів. У 52 році до н. е. був одним з адвокатів Тита Аннія Мілона у звинувачені у вбивстві Клодія. У 51 році до н. е. успішно захищав свого небожа Марка Валерія Мессала Руфа проти звинувачення у підкупі виборців, а у 50 році до н. е. — Аппія Клавдія Пульхра у звинуваченні щодо здирництва.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Лутація, донька Квінта Лутація Катула, консула 102 року до н. е.

Діти:

2. Дружина — Марція, донька Луція Марція Філіппа, консул 56 року до н. е.

Діти:

ДжерелаРедагувати

  • Geiger J. «M. Hortensius M.f.Q.n. Hortalus», The Classical Review, Vol. 20, № 2 (Jun., 1970), pp. 132—134. (англ.)
  • Цицерон. Att. II 25, 1; VI 6, 2; XIII 6, 4; Fam. I 2; VIII 2; 13, 2; VI 6, 7; XV 4, 13; Verr. I; II 3, 215; 222; 5, 175; Leg. Man. 51—52, 56; Rab. 18; Mur. 10, 48; Sull. 3—4, 6, 12, 14, 22, 51; Flacc. 41, 54; Sest. 14; Mil. 37; Brut. 228—230; 301—308; 317—318; 323—324; 328—329; De Or. III 229; Off. II 57. (лат.)
  • Andrew R. Dyck: Rivals into partners: Hortensius and Cicero. // Historia. Band 52, 2008, S. 142—173. (англ.)
  1. а б в Любкер Ф. Hortensii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 643–644.
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3