Ква́к Чеу́ (кор. 郭再祐, 곽재우; 15521617) — корейський державний і військовий діяч часів династії Чосон, один з народних героїв Кореї[1]. Учасник японсько-корейської війни 1592 — 1598 років. Один з організаторів корейських партизанських загонів. Прізвисько — Кєсу[2], посмертне ім'я — Чхунік[3]. Прозваний в народі «генерал в червоних шатах, що спустився з Небес»[4].

Квак Чеу
Народився 1552(1552)
Кьонсан, Корея
Помер 1617(1617)
Кьонсан, Корея
·хвороба
Країна  Чосон
Національність кореєць
Діяльність політик, воєначальник
Учасник Японсько-корейська війна
Військове звання генерал
Конфесія Неоконфуціанство

Біографія ред.

Квак Чеу народився 1552 року в провінції Кьонсан в шляхетній поміщицькій родині[1]. Він отримав гарну конфуціанську освіту й мав талант красномовства.

1587 року, у віці 34 років, Квак успішно склав державні іспити на посаду цивільного чиновника династії Чосон. Він працював у провінційному уряді, але невдовзі полишив державну службу через конфлікт з начальством та критику режиму[1].

1592 року, після вторгнення японських військ до Кореї, Квак розпочав формування партизанських загонів з дрібної шляхти, міщан і селян для опору завойовникам. Він продав свої маєтки для закупівлі зброї та набору командирів. Війська Квака проводили успішні рейди в тилу противника. Уникаючи прямого зіткнення з основними японськими силами, генерал нападав на лінії комунікації та невеликі загони[5]. Він також атакував невеликі загони піхоти, що займалися реквізицією продовольства в корейських селах. 1592 року партизани Квака завадили японському полководцю Анкокудзі Ейкею завоювати провінцію Чолла, а також зірвали японський штурм фортеці Чінджу[5].

Візитівкою генерала Квака в усіх бойових виправах став його червоний одяг, пофарбований менструальною кров'ю незайманих дівчат[1]. Генерал вірив, що темна жіноча енергія інь перетворювала його одяг у обладунок, недоступний для японської вогнепальної зброї — уособлення чоловічої енергії ян[1]. Через це вбрання Квака називали «генерал в червоних шатах»[1].

Успіхи Квака в партизанській боротьбі породили чимало легенд про нього. В народній свідомості генерал став символом народного месника. Незважаючи на різку критику влади та самовільні акції, корейський уряд визнав заслуги Квака і призначив наприкінці 1592 року головою відділу Міністерства покарань. 1593 року він був підвищений до голови міста Сонджу, а 1595 року став головою міста Чінджу.

Після війни Квак знову розсварився з начальством і полишив службу. Решту життя він провів в батьківщині, займаючись вивченням конфуціанства. Дослідження генерала були видані у збірці «Манидан» — Зал забутих турбот[6].

Квак Чеу помер 1617 року.

Примітки ред.

  1. а б в г д е Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.271.
  2. кор. 季綬, 계수.
  3. кор. 忠翼, 충익
  4. кор. 天降紅衣將軍, 천강홍의장군.
  5. а б Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.272 — 273.
  6. Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.274.

Джерела та література ред.

  • (англ.) Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005.

Посилання ред.