Квадратична ірраціональність

математичне поняття

Квадрати́чна ірраціона́льність — ірраціональне число, яке є дійсним коренем деякого квадратного рівняння з раціональними коефіцієнтами (або, що те саме, дійсним коренем многочлена 2-го степеня з раціональними коефіцієнтами[1] ). У частині джерел під квадратичними ірраціональностями розуміють у загальному випадку комплексні корені зазначених рівнянь.

Ірраціональність числа означає, що його не можна подати у вигляді раціонального числа (дробу). З цього випливає, що многочлен незвідний до поля раціональних чисел тобто не розпадається в цьому полі на множники першого степеня[1].

Алгебричні властивості ред.

Розв'язок квадратного рівняння   дає формула: де   (дискримінант рівняння). Дійсність кореня означає, що   Отже, будь-яка квадратична ірраціональність має вигляд:

 

де   — раціональні числа, причому  , а підкореневий вираз   невід'ємний і не є повним квадратом раціонального числа[2].

Приклад:  .

З визначення випливає, що квадратичні ірраціональності є алгебричними числами другого степеня. Відзначимо, що обернений елемент для   також є квадратичною ірраціональністю:

 

Число   називають спряженим для   Виконуються формули:

 

Канонічний формат ред.

Без обмеження загальності можна спростити рівняння   наступним чином.

  1. Коефіцієнти розглянутого рівняння 2-го степеня можна зробити цілими числами, оскільки від знаменників дробів легко позбутися, помноживши обидві частини рівняння на найменше спільне кратне всіх знаменників. Дискримінант   тоді теж стає цілим числом.
  2. Якщо старший коефіцієнт   то помножимо рівняння на  .
  3. Нарешті, поділимо отримане рівняння   на найбільший спільний дільник НСД .

У підсумку отримаємо рівняння   з цілочисельними взаємно простими коефіцієнтами, причому старший коефіцієнт додатний[3]. Це рівняння однозначно пов'язане з парою своїх коренів, і множина таких рівнянь зліченна. Тому множина квадратичних ірраціональностей також зліченна.

Часто зручно у виразі кореня   виконати ще одну модифікацію: якщо в канонічний розклад   входять будь-які квадрати, винесемо їх за знак кореня, так що значення   буде вільним від квадратів.

Квадратичні поля ред.

Сума, різниця і добуток квадратичних ірраціональностей з одним і тим самим дискримінантом   або мають той самий формат, або є раціональними числами, тому разом вони утворюють поле, яке є нормальним розширенням другого степеня поля раціональних чисел . Це поле позначають   і називають квадратичним полем. Будь-яке таке розширення   можна отримати описаним способом. Група Галуа розширення, крім тотожного автоморфізму, містить відображення ірраціонального числа в спряжене йому (в зазначеному вище сенсі)[4].

Припустимо, що, як описано вище,   — вільне від квадратів ціле число. Тоді для різних значень   виходять різні квадратичні поля[5].

Для квадратичного поля можна побудувати його кільце цілих, тобто множину коренів зведених многочленів з цілими коефіцієнтами, у яких старший коефіцієнт дорівнює 1. Вільне від квадратів   не може ділитися на 4, тому можливі два випадки[4], залежно від того, яку остачу дає   при діленні на 4.

  1. Якщо   має вигляд   то цілі елементи — це числа вигляду  , де   — натуральне число.
  2. Якщо   має вигляд   або   то цілі елементи — це числа вигляду  , де   — натуральне число.

Зв'язок з неперервними дробами ред.

Дійсні квадратичні ірраціональності пов'язані з неперервними дробами теоремою Лагранжа (іноді званою теоремою Ейлера — Лагранжа)[6]:

Дійсне число є квадратичною ірраціональністю тоді й лише тоді, коли воно розкладається в нескінченний періодичний неперервний дріб.

Приклад: Неперервний дріб, період якого починається з першої ж ланки, називають чисто періодичним. Еварист Галуа 1828 року довів: неперервний дріб для квадратичної ірраціональності   буде чисто періодичним тоді й лише тоді, коли  , а спряжена ірраціональність   лежить в інтервалі  . Він довів також, що в разі чисто періодичного розкладу спряжена квадратична ірраціональність має ті ж ланки, але розташовані в зворотному порядку[7].

Узагальнення ред.

Квадратична ірраціональність є окремим випадком «ірраціональності  -го степеня», яка є коренем незвідного в полі   многочлена  -го степеня з цілими коефіцієнтами. Раціональні числа виходять при   а квадратичні ірраціональності відповідають випадку  

Деякі джерела відносять до квадратичних ірраціональностей також і комплексні корені квадратних рівнянь (наприклад, гауссові цілі числа або числа Ейзенштейна).

Г. Ф. Вороний у роботі «Про цілі алгебричні числа, що залежать від кореня рівняння 3-го степеня» (1894) поширив теорію (включно з неперервними дробами) на випадок кубічних ірраціональностей.

Історія ред.

Феодор Кіренський і його учень Тетет Афінський[ru] (IV ст. до н. е.) першими довели, що якщо число   не є повним квадратом, то   не є раціональним числом, тобто його не можна точно виразити у вигляді дробу. Це доведення спиралося на «лему Евкліда». Евклід присвятив цим питанням десяту книгу своїх «Начал»; він, як і сучасні джерела, використовував основну теорему арифметики.

Примітки ред.

  1. а б Квадратичная иррациональность // Математическая энциклопедия (в 5 томах). — М. : Советская Энциклопедия, 1979. — Т. 2. — С. 776.
  2. Галочкин А. И. Квадратичная иррациональность // Математическая энциклопедия (в 5 томах). — М. : Советская Энциклопедия, 1979. — Т. 2. — С. 776.
  3. Нестеренко Ю. В., 2008, с. 207.
  4. а б Айерленд К., Роузен М. Классическое введение в современную теорию чисел. — М. : Мир, 1987. — С. 230—232.
  5. Бухштаб А. А., 2015, с. 149—150.
  6. Нестеренко Ю. В., 2008, с. 208—209.
  7. Дэвенпорт Г. Высшая арифметика. — М. : Наука, 1965. — С. 100.

Література ред.

  • Бухштаб А. А. Квадратичные иррациональности и периодические цепные дроби // Теория чисел. — 4-е изд. — М. : Лань, 2015. — 384 с. — ISBN 978-5-8114-0847-4. (рос.)
  • Нестеренко Ю. В. Теория чисел: учебник для студ. высш. учеб. заведений. — М. : Издательский центр "Академия", 2008. — 272 с. — ISBN 978-5-7695-4646-4. (рос.)
  • Хинчин А. Я. Цепные дроби. — М. : ГИФМЛ, 1960. Архівовано з джерела 2 Листопада 2021 (рос.)

Посилання ред.