Відкрити головне меню

Кашмі́рська мова, або кашмі́рі (санскр. कॉशुर, कश्मीरी; кашм. کٲشر) — мова дардської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Поширена головним чином в штаті Джамму і Кашмір (Індія), в так званій кашмірській долині — широкій міжгірській улоговині, розташованій між хребтами Малих і Великих Гімалаїв. Окремі групи вихідців з Кашміру зустрічаються в окрузі Джамму штату Джамму і Кашмір, в інших штатах Індії, а також в Пакистані (в основному в так званому Азад Кашмірі — підконтрольній Пакистану частині колишнього князівства Джамму і Кашмір). Число носіїв — близько 4,6 млн.

Кашмірі
کٲشر
Поширена в Індія Індія, Пакистан Пакистан
Носії 4600000
Писемність арабський алфавіт (перська)
Класифікація

Індоєвропейська сім'я

індоіранської гілки
Дардська група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 ks
ISO 639-2 kas
ISO 639-3 kas

ІсторіяРедагувати

Початок писемної традиції на кашмірі нерідко імовірно відносять до XIV століття, проте в оригінальному вигляді тексти цього часу до нас не дійшли. Досить надійно письмова історія мови кашмірі простежується протягом приблизно трьох останніх століть.

ПисемністьРедагувати

Традиційна кашмірська писемність базувалася на арабському письмі в його перській модифікації з низкою додаткових знаків. Невелика громада носіїв кашмірі, які сповідують індуїзм, у минулому користувалася також писемністю шарада, що походить зі староіндійського письма брахмі. В наш час[коли?] для кашмірі застосовується арабське письмо в модифікації урду, також забезпечене додатковими знаками. З боку кашміромовних індусів робляться окремі спроби пристосувати для кашмірі індійське письмо деванагарі.

Фонологічні відомостіРедагувати

Для системи голосних кашмірі характерна наявність розвинутого фонологічного середнього ряду. Передні голосні іноді розглядаються як варіанти голосних середнього ряду в позиції після палаталізованих або палатальних приголосних і йот. Протиставлення за тривалістю охоплює всі голосні фонеми. Фонологічної назалізації голосних нема, проте поєднання типу «голосний + n» в середині слова перед приголосним фонетично реалізуються у вигляді назалізованих голосних.

Для системи приголосних характерна опозиція придихових і непридихових, що охоплює глухі змичні (на відміну від індоарійських мов, де вона найчастіше виявляється як у глухих, так і у дзвінких). Відмінною особливістю кашмірської фонології є наявність опозицій за ознакою палаталізації і лабіалізації, що охоплюють всі приголосні фонеми крім палатальних (не приймають палаталізації) та лабіальних (не приймають лабіалізації). Є два ряди аффрикат — зубний і палатальний. Як і у всіх інших мовах даного ареалу, у консонантній системі кашмірі представлений церебральний ряд, проте на відміну від більшості дардських мов, він включає тільки вибухові та не включає аффрикат і сибілянтів.

СкладРедагувати

Найчастіші в кашмірі склади структури CVC. Відзначено також склади типу VC і CV. Склади з консонантними групами (VCC, CVCC, CCVC, CCVCC) досить рідкісні, за винятком складів з початковими сполученнями типу «приголосний + r» або ж з поєднаннями типу «n + приголосний» в позиції після голосного.

МорфологіяРедагувати

Склад і характер морфологічних категорійРедагувати

У мові є два граматичних роди — чоловічий і жіночий, чотири відмінки.

СинтаксисРедагувати

Структура реченняРедагувати

Кашмірі відноситься до мов зі структурою фрази SVO. Використовується ергативна схема побудови речень.

Генетична і ареальна характеристики лексикиРедагувати

Основу кашмірської лексики складають споконвічні слова, багато з яких виявляють етимологічні відповідності в інших дардських мовах, особливо, в мовах східнодардської групи, куди входить кашмірі. У силу низки історичних причин у кашмірському словнику вельми висока частка запозичень. Найбільше їх число проникло з перської (або, точніше, класичної новоперської) літературної мови, що багато століть була офіційною мовою Кашміру. Через перське посередництво у кашмірі проникла досить велика кількість арабських запозичень. На іранізми і арабізми припадає основна частина кашмірської культурної лексики. Число таких запозичень продовжує зростати і в даний час: слова перського і арабського походження проникають в кашмірі за посередництвом урду, офіційної мови штату Джамму і Кашмір. Значну частку лексики кашмірі становлять запозичення з індоарійських мов. Частина їх була засвоєна з урду, частина — з невідомої новоіндійської мови, близької до діалектів північно-західного Панджабі та мов орачі. Індоарійськими запозиченнями є, наприклад, багато господарських термінів і назв предметів домашнього ужитку. У мові кашмірців-індусів є певна кількість запозичень з санскриту, головним чином індуїстських релігійних термінів. Починаючи з другої половини XIX століття, сильний вплив на кашмірі має англійська мова.

Відомості про діалектиРедагувати

Діалекти кашмірі вивчені вкрай слабо. У Кашмірської долині зазвичай виділяють 3 діалектних ареали: Камраз (на півночі і заході), Мараз (на півдні і сході) і Ямраз (у районі столиці Кашміру Срінагара). Поширені в цих ареалах діалекти називають камразі, Маразі і ямразі відповідно. Діалект Срінагара (ямразі) лежить в основі стандартної мови.

За межами власне Кашміру до кашмірських діалектів відносять каштаварі, поширений на півночі округу Джамму. При безсумнівній генетичній близькості до стандартного кашмірі каштаварі виявляє з останнім і чимало відмінностей на різних рівнях мови, що змушує вважати питання про можливість віднесення його до числа діалектів власне кашмірі відкритим.

Окрему проблему становлять поширені в окрузі Джамму сираджі і погулі, що раніше іноді розглядалися як перехідна ланка між кашмірі і сусідніми індоарійськими мовами. В наш час[коли?] видається ймовірним, що вони є мовами індоарійської групи, що зазнали сильного кашмірського впливу. Ряд специфічних фонологічних, морфологічних і лексичних рис характерні для мови кашмірців-індусів. Це дозволяє говорити про індуську кашмірі як про окремий діалект кашмірської мови.

ЛітератураРедагувати

  • Захар'їн Б. А., Едельман Д. І. Мова кашмірі. М.: Наука. Головна редакція східної літератури, 1971.
  • Едельман Д. І. Дардскіе мови. — М.: Наука, 1965.
  • Edelman DI The Dardic and Nuristani languages. — M.: Наука, 1983.
  • Grierson GA A Manual of the Kashmiri Language. Comprising Grammar, Phrase-Book and Vocabularies. — Ox.: Calendron, 1911. Vol. I–II.
  • Grierson GA Linguistic Survey of India. Vol. VIII, pt. 2. Specimens of the Dardic or Pishacha Languages (including Kashmiri). — 2nd ed. — Delhi: Motilal Banarasidass, 1968.
  • Pushp PN, Kashmiri literature. У книзі Contemporary Indian literature, New Delhi, 1957.

ПосиланняРедагувати

Вікіпедія має розділ
кашмірською мовою
اہم_صَفہٕ