Качур Василь Михайлович

футболіст

Василь Михайлович Качур (нар. 4 серпня 1974, с. Тужилів[1], Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, що грав на позиції захисника та півзахисника. Відомий насамперед виступами за футбольний клуб «Борисфен», у складі якого зіграв близько 150 офіційних матчів, відомий також виступами за низку інших українських клубів та у клубі «Торпедо» (Могильов) у найвищому білоруському дивізіоні. Після закінчення виступів на футбольних полях працює тренером у аматорських клубах Івано-Франківської області.

Ф
Василь Качур
Особисті дані
Повне ім'я Василь Михайлович Качур
Народження 4 серпня 1974(1974-08-04) (49 років)
  с. Тужилів, Івано-Франківська область, УРСР, СРСР
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
«Трудові Резерви» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992–1993 Білорусь «Торпедо» (Могильов) 13 (1)
1993 Україна «Медик» (Моршин) 4 (0)
1995–1998 Україна «Хімік» (Калуш) 84 (4)
1998–2003 Україна «Борисфен» (Бориспіль) 147 (6)
2003–2006 Україна «Спартак» (Івано-Франківськ) 75 (1)
2006–2009 Україна «Енергетик» (Бурштин) 88 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2019–2020 Україна «Калуш»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Василь Качур розпочав займатись футболом у другому класі, виступав за місцеву ДЮСШ. Згодом переїхав до Києва у футбольну школу «Трудові Резерви» до тренера Вадима Шевченка[1]. У професійному футболі він дебютував у 1992 році у найвищому білоруському дивізіоні «Торпедо» (Могильов), виступав у команді протягом півтора року, за які зіграв 13 матчів у чемпіонаті Білорусі. У 1993 році повернувся в Україну, спочатку грав за аматорську команду «Галичина» з Брошнева, а пізніше за команду перехідної ліги «Медик» з Моршина. З 1994 року Качур розпочав виступи в команді «Хімік» з Калуша, спочатку в аматорських змаганнях, а з 1995 року в другій лізі. У 1998 році футболіст перейшов до іншої команди другої ліги — «Борисфен» з Борисполя. Наступного року він став переможцем разом із командою Кубка другої ліги[2], а також зонального турніру другої ліги, що дало команді путівку до першої ліги. Протягом трьох років Качур разом із «Борисфеном» грав у першій лізі, став одним із основних його гравців, за клуб лише у чемпіонатах України зіграв 147 матчів. У сезоні 2002—2003 року бориспільська команда виграла срібні медалі першої ліги, що давало право на вихід до вищої ліги. Проте у вищій лізі Качур зіграв лише 4 матчі, та в 2003 році перейшов до команди першої ліги «Спартак» з Івано-Франківська. У цій команді футболіст грав протягом трьох років, зігравши 75 матчів. У 2006 році він перейшов до іншої команди першої ліги «Енергетик» (Бурштин), у якій грав до 2009 року, провівши 86 матчів у чемпіонаті України. Надалі Василь Качур став граючим тренером в аматорських командах Івано-Франківської області «Карпати» (Брошнів-Осада) і «Будучність» (Довге-Калуське), кілька разів визнавася кращим тренером області.[3][4]

У 2019 році Василь Качур став головним тренером команди другої ліги «Калуш», у якій раніше виступав як футболіст, утім вже у 2020 році команду було розформовано.

Примітки ред.

  1. а б КОРЯКІНА-ЧЕРНЯК Зоя. Василь КАЧУР: «Завершу кар'єру в рідному краю» // «Український футбол». — 2002. — Вип. 19 (969) (9 лютого). — С. 3.
  2. Кубок Украины 1999/2000 — Украинский футбол от Алексея Кобызева [Архівовано 12 Лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Василь Качур — кращий тренер чемпіонату області 2014 року. Архів оригіналу за 12 Лютого 2019. Процитовано 10 Лютого 2019.
  4. Василь Качур — кращий тренер чемпіонату області 2016/17 років. Архів оригіналу за 12 Лютого 2019. Процитовано 10 Лютого 2019.

Посилання ред.