Кафтанов Сергій Васильович

Сергі́й Васи́льович Кафта́нов (12 вересня 1905, селище Верхнє (тепер входить до складу міста Лисичанськ), Бахмутського повіту Катеринославської губернії — 1 листопада 1978, Москва) — радянський державний діяч. Заслужений діяч науки РРФСР. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1939—1952 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Кафтанов Сергій Васильович
Kaftanov SV.jpg
Народився 12 (25) вересня 1905
Лисичанськ, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія[1]
Помер 1 листопада 1978(1978-11-01) (73 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність державний діяч, політик, журналіст
Alma mater Російський хіміко-технологічний університет імені Д. І. Менделєєваd
Знання мов російська
Заклад Російський хіміко-технологічний університет імені Д. І. Менделєєваd
Партія КПРС
Автограф Sign of Sergey Kaftanov 1949.png
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора
Заслужений діяч науки РРФСР

БіографіяРедагувати

Народився в родині слюсаря лисичанського содового заводу «Донсода». Здобувши початкову освіту, із вересня 1919 по вересень 1920 року працював бетонярем у підрядника Вольбера. З жовтня 1920 по жовтень 1921 року — візник вугілля у приватних господарів.

З жовтня 1921 по квітень 1926 року працював дифузорником на заводі «Донсода» (Лисичанськ). У 1924 році вступив до комсомолу, з квітня 1926 по квітень 1927 року був звільненим секретарем комсомольської організації заводу «Донсода».

Член ВКП(б) з серпня 1926 року.

У квітні — серпні 1927 року — форсунщик на заводі «Донсода» (Лисичанськ).

З вересня 1927 по листопад 1931 року — студент, з листопада 1931 по грудень 1932 року — аспірант та заступник декана факультету технології органічних речовин Московського хіміко-технологічного інституту імені Дмитра Менделєєва (МХТІ).

У січні 1933 — жовтні 1937 року працював асистентом-аспірантом у Науково-дослідному фізико-хімічному інституті імені Льва Карпова (НДФХІ).

У жовтні — листопаді 1937 року — інспектор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).

Від 11 грудня 1937 по 10 квітня 1946 року — голова Комітету в справах вищої школи при Раді народних комісарів СРСР.

Під час Німецько-радянської війни в 1941—1945 роках одночасно був уповноваженим із питань науки Державного комітету оборони, керував переорієнтацїєю всієї радянської науки на потреби військової промисловості.

10 квітня 1946 року Комітет у справах вищої школи при РНК СРСР було перетворено на Міністерство вищої освіти СРСР, яке очолив Кафтанов. Під час чергових перестановок керівних кадрів, які Сталін проводив після війни, Кафтанова 9 лютого 1951 року зняли з посади міністра. З лютого по червень 1951 року перебував у резерві ЦК ВКП(б).

У червні 1951 — березні 1953 року — директор Науково-дослідного фізико-хімічного інстиитуту імені Льва Карпова.

Після смерті Сталіна з березня 1953 по червень 1959 року працював першим заступником міністра культури СРСР. Від червня 1959 по березень 1962 року — голова Державного комітету радіомовлення та телебачення при Раді міністрів СРСР.

З вересня 1962 по листопад 1973 року працював ректором Московського хіміко-технологічного інституту імені Менделєєва. У листопаді 1973 року вийшов на пенсію, став персональним пенсіонером союзного значення.

За численні публіцистичні статті Кафтанова прийняли в члени Спілки журналістів СРСР, обирали до правління Спілки.

Від 1938 року мешкав у знаменитому московському будинку на Набережній (у квартирі № 233). З ним проживали дружина Галина Сергіївна Маркова, син Віталій і донька Алла.

Помер 1 листопада 1978 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

НагородиРедагувати

Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, трьома орденами Червоного Прапора, медалями.

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати