Відкрити головне меню

Кафедра фізичної електроніки при РФФ КНУ імені Тараса Шевченка

Кафедра фізичної електроніки — найстаріша кафедра радіофізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, засновано у 1937 році.

Будівля Радіофізичного факультету
КНУ ім. Т. Шевченка
Лекційний корпус
Лекційний корпус
Основні дані
Приналежність Міністерство освіти і науки України
Контакт
Ключові особи декан РФФ - Анісімов І.О.
Адреса просп. Глушкова, 4г
Веб-сторінка www.rpd.univ.kiev.ua
E-mail decanat_rff@univ.kiev.ua

Історія кафедриРедагувати

Коли у 1933 р. було прийняте рішення про відновлення Київського університету (закритого рішенням радянського уряду України у 1920 р.), в його складі було організовано фізико-математичний факультет. На факультеті відразу ж було створено серед інших і спеціалізацію «електрофізика», якою керував молодий учений, співробітник Інституту фізики Моргуліс Н. Д. У 1937 р. спеціалізацію було реорганізовано в однойменну кафедру, яка у 1940 р. ввійшла до складу новоствореного фізичного факультету. На цей час її керівник Моргуліс Н. Д. вже став доктором фізико-математичних наук, професором та членом-кореспондентом Академії наук УРСР. У 1952 р. кафедра електрофізики була перейменована в кафедру електроніки (з початку 1960-х рр. — кафедра фізичної електроніки). Тоді ж на її базі було організовано радіофізичний факультет. На першому етапі існування факультету, коли його робота здійснювалася в режимі секретності, кафедра електроніки в документах називалася кафедрою № 2. Визначний український учений Наум Давидович Моргуліс, який очолював кафедру практично до самої своєї смерті, став засновником Київської наукової школи з фізичної електроніки. Ця школа поєднує дослідження в галузі фізики поверхні та емісійних явищ і фізики низькотемпературної плазми. Серед учнів Моргуліса Н. Д. — три академіки та три члени-кореспонденти Національної Академії наук України, численні доктори наук, професори, що працюють в установах Академії наук (Інститут фізики, Інститут ядерних досліджень, Інститут електрозварювання, Інститут вугільних енерготехнологій, Інститут газу та інші) та вищих навчальних закладах (у першу чергу — в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка). Значна частина представників Київської школи фізичної електроніки є випускниками кафедри різних років.

Розвиток наукових досліджень на кафедріРедагувати

1. Дослідження в галузі фізичної електроніки в 1933–1964 рр.

2. Дослідження в галузі фізики плазми в 1960-х — 1990-х рр.

3. Дослідження з фізики поверхні та емісійної електроніки у 1960-х — 1990-х рр.

4. Сучасні дослідження в галузі плазмової електроніки

6. Сучасні дослідження з плазмохімії

7. Сучасні дослідження дугового розряду

8. Сучасні дослідження з емісійної електроніки

9. Сучасні дослідження з фізики наногетерофазних структур

Підготовка фахівцівРедагувати

Підготовка навчальних курсів та розвиток матеріальної базиРедагувати

У повоєнні роки (1945-1952) кафедра електрофізики, як уже згадувалося, існувала в складі фізичного факультету. Основними курсами, які викладалися студентам, були курси фізичної електроніки, фізики напівпровідників, електроніки НВЧ. Профілюючий для студентів кафедри курс фізичної електроніки читав проф. Моргуліс Н. Д. Курс фізики напівпровідників з 1949 р. читав Ляшенко В. І. (пізніше — завідувач кафедри фізики напівпровідників). Курс електроніки надвисоких частот викладав доцент КПІ Бова Н. І. Лабораторні роботи для студентів вели Зінгерман Я. П., ст. лаборант Длигач Є. А. та лаборант Баранський П. І. (пізніше — проф., д. ф.-м. н.). Починаючи з 1952 р., коли на базі кафедри було організовано радіофізичний факультет, обсяг викладацької роботи значно зріс. Це було пов'язано з набором на 4-5 курси великої кількості нових студентів, переведених до Київського університету з інших вузів України. Кількість таких нових студентів доходила до 100 осіб на курс. До роботи з цими студентами були залучені молоді співробітники кафедри — Городецький Д. О., Левитський С. М., Находкін М. Г. Після створення радіофізичного факультету викладачі кафедри почали читати курс фізичної електроніки для студентів інших його спеціалізацій. У 1956 р. на радіофізичному факультеті було створене вечірнє відділення, яке проіснувало до 1995 р. Кафедра фізичної електроніки вела спеціалізацію на цьому відділенні. Для студентів-вечірників курс фізичної електроніки читав Пікус Г. Я., курс радіоелектроніки - Шашурін І. П., курси вакуумної техніки - Бойко Б. А. та Михайловський Б. І. Після того, як наприкінці 1960-х — на початку 1970-х рр. з кафедри пішли Городецький Д. О., Находкін М. Г. та Левитський С. М., сталися відповідні зміни у розподілі педагогічного навантаження та керівництва практикумами. Курс електроніки НВЧ став читати Шашурін І. П., курс фізики вакууму — Михайловський Б. І. Після смерті Моргуліса Н. Д. (1976 р.) лекційний курс фізичної електроніки був розділений на дві частини: частина 1 — вакуумна та плазмова електроніка, частина 2 — емісійна електроніка та фізика поверхні. Першу частину курсу став читати Чутов Ю. І., другу — Пікус Г. Я. Через деякий час було поділено й відповідний практикум. Його першою частиною став керувати Чутов Ю. І., друга залишилася за Пікусом Г. Я. Багато сил віддала цьому практикуму інженер Марущак Н. І. У 1980-х рр. на кафедрі було засновано новий навчальний цикл — комп'ютерне моделювання з фізики плазми та фізичної електроніки (Чутов Ю. І., Кравченко О. Ю., Королюк О. В., Лиситченко Т. Є.) З 1995 р. на кафедрі розпочалася підготовка магістрів та бакалаврів у рамках спеціальності «прикладна фізика». Для проведення цієї підготовки був розроблений новий пакет програм лекційних курсів, семінарських та лабораторних занять, що включав: лекцій — 176 год., семінарських занять — 420 год., лабораторних — 873 год. Підготовка студентів на кафедрі в цей період здійснювалася в рамках п'яти основних навчальних циклів: фізичні основи електроніки, моделювання на ЕОМ, інтегральна та функціональна радіоелектроніка, техніка та електроніка НВЧ, вакуумна електроніка. Кожний з цих циклів включав лекції, семінарські заняття та лабораторні роботи. Всі цикли базувалися на попередній загальній підготовці з фізики, математики та радіоелектроніки. Для більш повного засвоєння студентами матеріалу по кожному з основних навчальних циклів функціонували відповідні лабораторні практикуми. При виконанні лабораторних робіт студенти отримували практичні навички, розвивали вміння застосовувати теоретичні знання на практиці. На кафедрі фізичної електроніки у відповідності з основними напрямками підготовки студентів існували сім спеціалізованих лабораторних практикумів: «Фізична електроніка» (ч.1, 2), «Моделювання задач з фізичної електроніки на ЕОМ» та «Пакети прикладних задач на ПЕОМ», «Інтегральна та функціональна радіоелектроніка», «Техніка та електроніка НВЧ», «Вакуумна електроніка». В лабораторних практикумах широко застосовувалися ЕОМ, засоби автоматизації вимірювань, математичні методи обробки результатів. Кафедра зберегла всі практикуми, незважаючи на великі матеріальні труднощі 1990-х рр.

Викладання дисциплін радіоелектронного циклу (2002–2011)Редагувати

Протягом 2002–2011 рр. кафедра фізичної електроніки забезпечувала як викладання ряду загальних (потокових) дисциплін для студентів 2-5 курсів, так і підготовку бакалаврів, спеціалістів та магістрів за відповідною спеціалізацією. Це викладання чотирьох загальних курсів: «Радіотехнічні кола та сигнали» (3 семестр, 36 год. лекцій, 18 годин практ. занять та 36 год. лаб. робіт, лектори — доценти Слюсаренко І. І. та Мартиш Є. В. «Основи радіоелектроніки» (4-5 семестри, 68 год. лекцій та 34 год. практ. занять, лектор — проф. Левитський С. М., практ. заняття проводять також доценти Кельник О. І. та Лушкін О. Є., асистент Сорока С. В.), «Коливання і хвилі» (6 семестр, 34 год. лекцій та 34 год. практ. занять, лектор — проф. Анісімов І. О., практ. заняття ведуть також доценти Кельник О. І. та Мартиш Є. В.) та «Синергетика» (9 семестр, магістри, 36 год. лекцій та 18 год. семінарів, лектор — проф. Анісімов І. О., семінари вів також доц. Кельник О. І.). Курси «Радіотехнічні кола та сигнали» та «Основи радіоелектроніки» супроводжувалися лабораторними роботами. Всі названі курси викладалися за модульно-рейтинговою системою, розробленою викладачами кафедри з ініціативи проф. Левитського С. М. Ця система передбачає розбиття матеріалу на окремі модулі та поточний контроль вивчення цих модулів (індивідуалізовані письмові домашні завдання, контрольні роботи, колоквіуми). Підсумкова оцінка виставляється з урахуванням семестрового рейтингу. Всі курси забезпечені підготовленою викладачами кафедри навчально-методичною літературою (в паперовій або електронній формі).

Кафедра також забезпечує викладання загальних курсів «Інженерна та комп'ютерна графіка» (1 семестр), «Основи теорії кіл» (2-3 семестр), «Сигнали та процеси в радіотехніці» (3-4 семестри), «Пристрої НВЧ та антени» (6 семестр). Для студентів спеціальності «геофізика» (денне та заочне відділення) геологічного факультету та «Фізичні основи комп'ютерної електроніки» для студентів факультету кібернетики читають викладачі і наукові співробітники кафедри: доц. Бех І. І., ст. н. с. Ольшевський С. В. та ст. н. с. Телега В. М.

Забезпечення циклу дисциплін «фізична електроніка» ОКР «бакалавр»Редагувати

Підготовка студентів у межах спеціалізації «фізична електроніка» проводиться за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями — «бакалавр» (за напрямком підготовки «прикладна фізика»), «спеціаліст» та «магістр» (за спеціальністю «радіофізика і електроніка», напрямок підготовки «прикладна фізика»).

Підготовка бакалаврів проводиться в межах кількох циклів дисциплін: з фізичних основ електроніки, з вакуумної техніки, з інтегральної та функціональної електроніки, з техніки та електроніки надвисоких частот, а також з інформаційних технологій. Крім того, студенти продовжують вивчати нормативні курси за напрямком підготовки «прикладна фізика».

В рамках циклу фізичних основ електроніки, що займає центральне місце на спеціалізації, студенти вивчають курси «Фізична електроніка»(6-8 семестри, 101 год. лекцій, 136 год. лаб. робіт, 18 год. розрахункового семінару, викладачі — доц. Кравченко О. Ю., професори Ільченко В. В. та Черняк В. Я., доц. Веклич А. М., ст. н. с. Телега В. М., практикуми забезпечують інж. Юхименко В. В., Присяжневич І. В., Марущак Н. І., Поліщук Б. М.), «Фізика плазми» (32 год., 8 семестр, проф. Анісімов І. О.), «Моделювання задач з фізичної електроніки» (32 год. лекцій та 32 год. лаб. робіт, 8 семестр, доц. Кравченко О. Ю.), «Обробка інформації» (17 год. лекцій, 8 семестр, проф. Черняк В. Я.), «Сучасна прикладна фізика»(спецсемінар, 32 год., 8 семестр, доц. Мартиш Є. В.).

Необхідні для фахівців з фізичної електроніки знання з вакуумної техніки студенти отримують у межах однойменного циклу (6 семестр). Вони слухають лекційний курс «Основи фізики вакууму та вакуумної техніки» (17 год., доц. Лушкін О. Є.) та виконують лабораторний практикум з фізики вакууму (51 год.), який забезпечують Лушкін О. Є., Телега В. М., Костюкевич О. М. Традиційно студенти кафедри отримують фундаментальну підготовку в галузі техніки та електроніки надвисоких частот. Однойменний цикл включає курси «Електродинаміка надвисоких частот» (18 год. лекцій та 18 год. лаб. робіт, 7 семестр), «Техніка надвисоких частот» (32 год. лекцій та 32 год. лаб. робіт, 8 семестр) та «Твердотільна електроніка надвисоких частот» (32 год. лекцій та 16 год. лаб. робіт, 8 семестр). Усі ці лекційні курси читає доц. Мартиш Є. В. У підтримання та модернізацію відповідних практикумів багато зусиль уклав доц. Шашурін І. П. Відповідні лабораторні заняття проводить доц. Бех І. І. Цикл інтегральної та функціональної електроніки забезпечує необхідні для кожного фізика-експериментатора знання у цій галузі. Він включає курси «Основи інтегральної електроніки» (17 год. лекцій та 17 год. лаб. робіт, 6 семестр, доц. Кельник О. І., ас. Сорока С. В.) та «Мікропроцесорна техніка» (51 год., 6 семестр, доц. Веклич А. М.). Продовженням циклу інтегральної та функціональної електроніки в певному сенсі служить цикл інформаційних технологій, у рамках якого студенти вдосконалюють свою комп'ютерну підготовку. До складу цього циклу входять лекційні курси «Комп'ютерний експеримент» (34 год., 6 семестр, доц. Веклич А. М.), «Мультимедійні технології» (36 год., ас. Колєнов С. О., кафедра квантової радіофізики), «Пакети прикладних задач» (36 год. лекцій та 18 год. лабораторних робіт, доц. Веклич А. М.), а також окремий практикум з обчислювальної техніки та комп'ютерної графіки (34 год., доц. Кравченко О. Ю.) Нарешті, цикл нормативних дисциплін за напрямком підготовки «прикладна фізика» доповнює освіту бакалаврів за цим напрямком і включає курси «Напівпровідникова електроніка» (36 год. лекцій та 36 год. лабораторних робіт, 7 семестр, проф. Ільченко В. В., лабораторні роботи виконуються на кафедрі напівпровідникової електроніки), «Квантова радіофізика та нелінійна оптика» (36 год. лекцій, 7 семестр, проф. Коротков П. А., кафедра медичної радіофізики), «Статистична радіофізика» (36 год. лекцій, 7 семестр, доц. Кельник О. І.) і «Фізичні основи мікроелектроніки» (32 год. лекцій, 8 семестр, проф. Ільченко В. В. та доц. Коваль І. П., кафедра нанофізики та наноелектроніки). Наприкінці навчання бакалаври складають державний іспит з прикладної фізики та захищають випускну роботу. Переважна більшість випускних робіт бакалаврів виконується безпосередньо на кафедрі в межах її держбюджетної науково-дослідної роботи. Значна частина лекційних курсів, що викладаються бакалаврам спеціалізації «фізична електроніка», забезпечені навчально-методичною літературою (в паперовому або електронному вигляді), підготовленою викладачами кафедри. Отримавши диплом бакалавра, студенти мають можливість продовжити навчання на кафедрі і отримати диплом спеціаліста або магістра.

Забезпечення підготовки за ОКР «спеціаліст»Редагувати

Спеціалісти, як і на інших кафедрах, у першому семестрі проходять виробничу практику, в другому — виконують дипломну роботу. Вони також слухають курси, що поглиблюють їхні знання в різних областях фізичної електроніки — фізиці плазми, фізиці поверхні та емісійній електроніці, інших областях сучасної електроніки, а також у галузі обчислювальної техніки та інформаційних технологій. Протягом усього навчального року студенти беруть участь у роботі спецсемінарів. Цикл фізики плазми включає курси «Сучасна радіофізика» (36 год., 1 семестр, доц. Кравченко О. Ю.), «Плазмові технології» (18 год., 1 семестр, проф. Черняк В. Я.), «Взаємодія плазми з конденсованою фазою» (17 год., 2 семестр, доц. Мартиш Є. В.). Цикл фізики поверхні та емісійній електроніки включає курси «Емісійна електроніка» (36 год., 1 семестр, доц. Лушкін О. Є.), «Сучасні нанотехнології» (34 год., 2 семестр, проф. Ільченко В. В.). До названих циклів примикає курс «Сучасні проблеми фізичної електроніки» (34 год., 2 семестр, проф. Черняк В. Я. та інші викладачі кафедри), який включає огляд наукових досліджень, що проводяться на кафедрі. Нарешті, цикл обчислювальної техніки та інформаційних технологій включає курси «Пакети прикладних задач» (18 год. лекцій, 72 год. лаб. занять, 1 семестр, доц. Веклич А. М.), «Проблеми електроніки» (36 год., 1 семестр, ст. н. с. Кравченко О. І.), «Телекомунікаційні технології» (36 год., 1 семестр, лектор — доц. Коваленко А. В., кафедра кріогенної та мікроелектроніки).

Науковий спецсемінар (70 год., доц. Мартиш Є. В. та проф. Черняк В. Я.) навчає студентів розбиратися в сучасній науковій літературі та робити наукові доповіді.

Місцем проходження виробничої практики та виконання дипломної роботи для більшості студентів є кафедра, де вони беруть участь у реальній науковій роботі в межах держбюджетної та госпдоговірної тематики, нерідко продовжуючи дослідження, що склали предмет їхньої бакалаврської випускної роботи. Окремі студенти в останні роки виконували дипломні роботи в Інституті фізики НАНУ, Інституті проблем реєстрації інформації НАНУ, приватних науково-виробничих фірмах. Чимало дипломних робіт спеціалістів були відзначені Державною екзаменаційною комісією та стали матеріалами для доповідей на наукових конференціях та статей у фахових журналах.

Забезпечення підготовки за ОКР «магістр»Редагувати

Найкращі випускники-бакалаври продовжують навчання на кафедрі в магістратурі. Протягом всього часу навчання студенти магістратури слухають лекції, працюють на семінарах та в лабораторіях. Третій семестр, крім того, передбачає наукову та асистентську практику, четвертий — виконання випускної роботи.

Навчальний план для магістрів на кафедрі був істотно оновлений у 2005–2012 роках. Лекційні курси, які зараз викладаються в магістратурі, можна розділити на три цикли: фізика плазми, фізики поверхні твердого тіла та інформаційні технології.

Асистентську практику студенти магістратури проходять на кафедрі. Значна частина магістрантів проводить заняття зі студентами молодших курсів, найчастіше — лабораторні роботи з курсу «Радіотехнічні кола та сигнали».

Студенти магістратури проходять виробничу практику і виконують випускні роботи також, як правило, на кафедрі, а також в установах НАНУ (Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова, Інститут ядерних досліджень, Інститут фізики). Матеріали всіх випускних робіт підкріплені публікаціями в збірниках праць наукових конференцій (у першу чергу — міжнародної конференції молодих учених з прикладної фізики) та фахових журналах. Частина робіт щороку відзначається Державною екзаменаційною комісією серед найкращих.

Підготовка навчально-методичної літературиРедагувати

Протягом усього часу існування кафедри її співробітники приділяли значну увагу підготовці науково-методичної літератури. Найбільшими за обсягом серед цих видань були такі: — Моргулис Н. Д. Термоэлектронный (плазменный) преобразователь энергии. Госатомиздат, М., 1961, 84 с. — Левитский С. М. Сборник задач и расчетов по физической электронике. Издательство Киевского университета, 1964, 212 с. — Чутов Ю. И., Кравченко А. Ю., Королюк О. В., Лиситченко Т. Е. Моделирование задач по физической электронике на ЭВМ. Учебное пособие. К, УМК ВО, 1988, 164 с.

За останні роки (2002–2012) на кафедрі (або за участю співробітників кафедри) підготовлені численні навчально-методичні матеріали (всього 29 найменувань, з них 24 у паперовому та 5 в електронному вигляді).

Це, зокрема, підручники з грифом МОН, що вийшли в серії видань до 175-річчя університету: — Левитський С. М. Основи радіоелектроніки. К., ВПЦ «Київський університет», 2007. − 455 с.; — Анісімов І. О. Коливання та хвилі. Підручник. К. ВПЦ «Київський університет», 2009. − 400 с., а також навчальні посібники до загальних курсів: — Коротков П. А., Новоселець М. К., Сигаловський Д. Ю. Основи безпеки життєдіяльності. Житомир, РВВ ЖІТІ, 2002, 312с.; — Анісімов І. О. Коливання та хвилі. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К., Академпрес, 2003, 280 с.

До курсу «Основи радіоелектроніки» видано 4 навчально-методичні посібники до які завершили цикл навчально-методичного забезпечення до цього курсу, що загалом включає 10 найменувань: — Левитський С. М. Основи радіоелектроніки (методичний посібник). ВПЦ «Київський університет», 2002, 6 друк. арк.; — Левитський С. М. Транзисторні підсилювачі електричних сигналів. ВПЦ «Київський університет», 2003, 117с.; — Левитський С. М. Генератори електричних сигналів. ВПЦ «Київський університет», 2004. 68с.; — Левитський С. М., Філоненко К. Г. Методичні вказівки до проведення лабораторних робіт з курсу «Основи радіоелектроніки» для студентів радіофізичного факультету. ВПЦ «Київський університет», 2004, 48с.).

Надруковано 10 посібників до спеціальних курсів: — Баранчук М. С., Бучнєв В. В., Черняк В. Я. Схемотехніка. Навчальний посібник. ВПЦ «Київський університет», 2002, 130с.; — Бех І. І., Лушкін О. Є., Михайловський Б. І. Основи фізики вакууму та вакуумної техніки. Методи отримання високого й надвисокого вакууму. Київський університет. 2002, 144с.; — Зависляк І. В., Мартиш Є. В. Збірник задач з електродинаміки НВЧ. Навчальний посібник. ВПЦ «Київський університет», 2002, 82с.; — Ільченко В. В., Новосад Р. М. Автоелектронна емісія металів та напівпровідників. 2004; — Михайловський Б. І., Бех І. І., Лушкін О. Є., Телега В. М. Основи фізики вакууму та вакуумної техніки. Методи вимірювання високого й надвисокого вакууму. Київський університет. 2004, 70с.; — Левитський С. М. Фізична електроніка. Підручник. ВПЦ «Київський університет», 2005, 154с.; — Левитський С. М., Загородній В. В. Вступ до радіозв'язку. Випромінювання та поши-рення радіохвиль. Навчальний посібник. ВПЦ «Київський університет», 2006, 97 с.; — Веклич А. М. Мікропроцесорна техніка. Навчальний посібник. Видавнича лабораторія радіофізичного ф-ту Київського університету імені Тараса Шевченка, 2006, 260 с.; — В. В. Ільченко, І. І. Бех, О. І. Кравченко, О. М. Костюкевич, О. Є. Лушкін, В. М. Телега, В. П. Чехун Фізична електроніка. (Методичні вказівки до проведення лабораторних робіт). Навчальний посібник. К. ВПЦ «Київський університет», 2011, 140 с.; — О. В. Третяк, В. В. Ільченко. Фізичні основи напівпровідникової електроніки. Навчальний посібник К. ВПЦ «Київський університет», 2012, 200 с.

Видано також 2 збірки програм та 11 описів лабораторних робіт. Слід окремо виділити спеціальний номер журналу «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Радіофізика та електроніка» (№ 6, 2004 р.), підготовлений співробітниками кафедри до 100-річчя від дня народження її організатора і першого завідувача Моргуліса Н. Д. У цей номер, крім біографічної статті про вченого, увійшли роботи його численних учнів — співробітників університету та ряду інститутів НАН України (Інститут проблем енергозбереження, Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона, Інститут фізики), які відбивають сучасний стан Київської наукової школи з фізичної електроніки, заснованої Моргулісом Н. Д.

Видатні співробітники та випускники кафедриРедагувати

За час свого існування кафедра фізичної електроніки підготувала понад тисячу висококваліфікованих спеціалістів для потреб науки, освіти та народного господарства.

Близько 45 випускників кафедри захистили докторські дисертації.

Дійсними членами НАНУ обрані колишні вихованці кафедри Корчевой Ю. П. (випуск 1959 року), заслужений діяч науки і техніки України Наумовець А. Г. (випуск 1957 року), заслужений діяч науки і техніки України Находкін М. Г. (випуск 1950 року); членами-кореспондентами НАНУ — заслужений діяч науки і техніки України Птушинський Ю. Г. (випуск 1951 року) та Назаренко О. К. (випуск 1958 року), а також колишній співробітник кафедри Борзяк П. Г. Академіком АН Казахської РСР став Кельман В.M. (випуск 1938 року).

Чимало випускників та колишніх співробітників кафедри є лауреатами престижних премій. Зокрема, лауреатом Ленінської премії став д. ф.-м. н. Рашба Е.I. (випуск 1950 року); лауреатами Державної премії СРСР — д. т. н. Гвоздецький В.C., д. ф.-м. н., Герой Радянського Союзу Мостовий В.I. (випуск 1941 року) — чотири рази, Наумовець А. Г., Птушинський Ю. Г.; лауреатами Державної премії України - Городецький Д.O., Загородній А. Г., Засенко В. І., Корнєв О.M., Корчевой Ю. П., Кувшинський M.Г. (двічі), Лиситченко В. В., Мельник П. В., Наумовець А. Г., Находкін М. Г. (двічі), Немцев В. П., Ораєвський В. М., Птушинський Ю. Г., Романюк Л. І., Сарбей О. Г. Випускники кафедри Городецький Д.O., Ільченко В. В., Коцаренко М. Я., Кошова С. В., Левитський С. М., Мельник П. В., Находкін М. Г., Пікус Г. Я., Черняк В. Я., Чутов Ю.I., Шнюков В. Ф. стали професорами Київського університету імені Тараса Шевченка, Городецький Д.O., Коваль І. П., Коцаренко М. Я., Левитський С. М., Находкін М. Г., Чутов Ю.I., Шашурін І. П., Ільченко В. В. — завідувачами кафедр цього університету. Городецький Д.O., Левитський С. М. та Находкін М. Г. отримали також почесне звання заслужених професорів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Находкін М. Г. тривалий час (1972-1990) був деканом радіофізичного факультету. Випускник кафедри д. ф.-м. н., проф. Клапченко В. І. став завідувачем кафедри фізики Київського національного університету будівництва та архітектури.

Чимало випускників кафедри займали або займають високі посади в системі НАН України. Це, зокрема, вже згадані Наумовець А. Г. — віце-президент НАНУ, завідувач відділу Інституту фізики, Корчевой Ю. П. — директор Інституту вугільних енерготехнологій, Птушинський Ю. Г. — заступник директора Інституту фізики, Назаренко О. К. — завідувач відділу Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, а також д. ф.-м. н. Пасічник Л. Л. (випуск 1953 р.) та д. ф.-м. н. Кириченко Г. С. — завідувачі відділів Інституту ядерних досліджень, д. ф.-м. н. Жовтянський В. А. — завідувач відділу Інституту газу. В установах НАН України успішно працювали або продовжують працювати випускники кафедри, доктори фіз.-мат. наук Баранський П. І. (Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова), Габович М. Д., Гончаров О. А., Коваленко В. П., Федорус О. Г. (Інститут фізики), Романюк Л. І., Саєнко В. А. (Інститут ядерних досліджень). Д. ф.-м. н. Койдан В. С. пладно працює в Інституті ядерних досліджень ім Г. І. Будкера Сибірського відділення РАН (м. Новосибірськ). Доктори наук Крайтор С. та Рябова Т. працювали в наукових установах м. Москви.

Випускник 1953 р., Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської премії, Державних премій СРСР та України Топчій Д. Г. протягом багатьох років був генеральним директором Київського радіозаводу. Випускник кафедри Шкурдода В. працював завідувачем лабораторії Сумського заводу електронного машинобудування. Випускник 1958 р. Черкас В. І. був радником Голови Ради Міністрів СРСР О. М. Косигіна з питань науки. Випускник 1961 р. Білодід В. І. був Надзвичайним і Повноважним послом України в країнах Південно-Східної Азії.

ПосиланняРедагувати