Відкрити головне меню

Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці (Грецька церква) — православний (УПЦ МП) кафедральний собор у місті Кропивницькому. Єдина християнська церква міста, яка не була закрита на протягом радянської доби.

Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці
Рождество-Богородицкий собор (Кировоград).jpg
Кіровоградський Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці
48°30′14″ пн. ш. 32°15′39″ сх. д. / 48.50389° пн. ш. 32.26083° сх. д. / 48.50389; 32.26083
Тип споруди церква і церква східної традиції
Розташування Україна УкраїнаКропивницький
Поч. будівництва 1805
Кін. будівництва 1812
Стиль неокласицизм
Належність УПЦ МП
Адреса м. Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, 74
Епонім Різдво Пресвятої Богородиці
Єпархія Кіровоградська єпархія УПЦ
Собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Кропивницький). Карта розташування: Україна
Собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Кропивницький)
Собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Кропивницький) (Україна)
Собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі?

Загальна інформаціяРедагувати

 
Дошка на храмі

Кропивницький кафедральний Собор є єдиним не лише православним, але і взагалі єдиним храмом міста, який за всю за всю історію жодного разу не припиняв своєї діяльності.

Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці розташований у середмісті Кропивницького за адресою: вул. Велика Перспективна, буд. 74, Кропивницький—25006, Україна.

Храм збудовано в неокласичному архітектурному стилі.

У Кафедральному соборі зберігаються мощі святих Києво-Печерської лаври та мощі інших святих.

Для молитовного поклоніння у храмі є ікони XVII століття. Біля стін собору прийняли вічний спочинок багато визначних людей різних часів, серед них і єдиний син російського полководця Михайла Кутузова[1].

ІсторіяРедагувати

Храм засновано 1757 року греками-переселенцями на честь Володимирської ікони Божої матері. Грецькі купці ще в 1-й половині XVIII століття заснували біля фортечних укріплень на березі Інгулу грецьку слободу трохи нижче за Єлисаветинську фортецю і заклали недалеко від ярмаркового майдану (на місці якої зараз знаходиться СДЮШОР «Надія») свій дерев'яний храм, освячений 25 вересня 1766 року в пам'ять царя Костянтина.


 
Триярусна дзвіниця собору

У 1812 році (на честь перемоги над Наполеоном) на його місці стояв новий кам'яний православний храм з трьома престолами: головний — Володимирської ікони Божої Матері, решта — Св. Іоана Предтечи і Св. великомучениці Катерини. Першим священиком храмі був Платон Кулчевський[2]. Тоді ж зведено й триярусну дзвіницю. Са́ме сюди, а точніше в два будинки, поставлених разом з дзвіницею на території храму трохи згодом, був перенесений з фортеці архів Свято-троїцкого храму (зараз в цих будівлях розміщується Єпархіальне управління).

У 1898 році споруду храму суттєво добудували, збільшили його площу майже вдвічі.

Кафедральний собор — єдиний храм у місті, який не було закрито радянським комуністичним режимом; навіть у роки німецько-фашистської окупації під час Другої Світової війни тут проводились богослужіння.

По звільненні Кіровограда 1944 року, після руйнування міського Успенського храму, Собор був переведений в храм Володимирської ікони Божої матері, а головний престол нового Собору перейменований і присвячений святу Різдва Пресвятої Богородиці.

У 1985 році під керівництвом єпископа Кіровоградського і Миколаївського Севастіана здійснено внутрішній розпис собору, позолоту іконостасу та Святих Апостолів Євангелістів.

Наприкінці 1990 — на початку 2000-х рр. у Кафедральному соборі Свято-Різдва Пресвятої Богородиці в Кіровограді проведено реставраційні роботи.

2001 року при соборі відкрито благодійний фонд «Самарянин».

ВиноскиРедагувати

  1. Свято-Різдва Пресвятої Богородиці Кіровоградський Кафедральний собор // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 295
  2. Згрівець Ірина Історія храмів Кропивницького на Кропивницький, міській інформаційний сайт

Джерела і посиланняРедагувати