Католицька церква в Нідерландах
Като́лицька це́рква в Нідерла́ндах — друга християнська конфесія Нідерландів. Складник всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 5 042 000 католиків (31,28% від усього населення)[1]. Існувало 8 дієцезій, які об'єднували 1520 церковних парафій. Кількість священиків — 3418 (з них представників секулярного духовенства — 1387, членів чернечих організацій — 2031), постійних дияконів — 310, монахів — 3383, монахинь — 9128. Регулярно відвідували богослужіння близько 200 000 чоловік, 1,2 % від населення країни[2]. Переважна більшість католиків країни — латинського обряду. Історично католицьке населення переважає в центрі й на півдні країни, особливо поблизу кордону з Бельгією.
 Католицька церква в Нідерла́ндах | |
|---|---|
| Тип | католицька церква в регіоніd |
| Класифікація | Католицька церква |
| Теологія | Католицьке богослов'я |
| Структура | Дієцезії: 8 |
| Парафії | 1520 |
| Учасники | 5 042 000 осіб (2004; 31,28%) |
| Священики | 3418 (2004) |
 Католицька церква в Нідерландах у Вікісховищі | |
Історія ред.
Першим християнським єпископом, який діяв у Нідерландах, був Серватій Маастрихтський (середина IV століття), зарахований Католицькою церквою до лику святих. Систематична місіонерська діяльність на території сучасних Нідерландів почалася в кінці VII — початку VIII століття. Найпомітнішими християнськими проповідниками того періоду були єпископ Утрехта Вілліброрд, свв. Евальд і Евальд, Майнцький архієпископ Боніфацій. До початку IX століття Нідерланди були повністю християнізовані, Утрехтська катедра в цей же період піднялася до статусу провідної в країні.
У XII—XIII століттях у Нідерландах збільшилася кількість монастирів. Григоріанська реформа сприяла реформуванню бенедиктинських абатств, крім того з'явилися громади нових чернечих орденів — премонстрантів, цистерцианців та інших. У Нідерландах активно діяли громади бегінок і бегардів.
Після Реформації нідерландські католики були обмежені в правах, а їхня діяльність головним чином проходила в південних провінціях, де вони становили більшість. У 80-х роках XVI століття католицизм був фактично заборонений в Республіці об'єднаних провінцій — католицьке богослужіння дозволялося лише в приватних будинках, католики були виключені зі всіх політичних й адміністративних структур держави, а також з торгових гільдій. Після цього Об'єднані провінції були оголошені Святим Престолом місіонерською територією з канонічною приналежністю до Конгрегації у пропаганді віри. Ця місіонерська структура отримала назву «Голландська місія» і управлялася апостольським вікарієм.
Ординарні католицькі структури були знову відновлені в країні тільки в 1853 році, що стало можливим після прийняття 1848 року у Нідерландах нової Конституції, яка гарантувала свободу діяльності будь-яких релігійних організацій.
У другій половині XIX і на початку XX століття нідерландські католики становили особливий шар суспільства, зі своїми школами, телевізійними програмами, радіомовленням і політичними партіями. Період між 1860 і 1960 роками став часом розквіту нідерландського католицизму. 1923 року був заснований Католицький університет в Неймегені, в цей же період було побудовано декілька сотень католицьких храмів. Католик Рейс де Беренбраук навіть обіймав пост прем'єр-міністра країни в 1918—1925 і 1929—1933 роках.
У роки Другої світової війни Католицька церква Нідерландів твердо боролася з нацистською ідеологією — католицькі єпископи виступали проти депортації євреїв, а людей, причетних до депортацій, відлучали від церкви. Кармеліт Титус Брандсма, який боровся з нацизмом і загинув у концтаборі Дахау, був беатифікований 1985 року.
У другій половині XX століття церква в Нідерландах була сильно поляризована між консерваторами і лібералами. Великі суперечки викликав так званий «Голландський катехизис», опублікований за схваленням нідерландських єпископів, але не схвалений Святим Престолом.
Адміністративний поділ ред.
Вся територія Нідерландів належить до Утрехтської митрополії, яка включає архідієцезію й шість дієцезій — Бреди, Гронінген-Леуварден, Гарлем-Амстердам, Рурмонд, Роттердам і Гертоґенбос. Крім того, діє військовий ординаріат, який підпорядковується безпосередньо Святому Престолу.
Статистичні дані ред.
| Дієцезія | Кількість католиків | Процент від загальної чисельності населення | Кількість священиків | Кількість приходів | |
| Утрехт | Utrecht | 829 184 | 21,6 % | 577 | 336 |
| Бреда | Breda | 482 496 | 43,6 % | 260 | 103 |
| Гронінген-Леуварден | Groningen-Leeuwarden | 120 000 | 7,1 % | 49 | 84 |
| Гарлем-Амстердам | Haarlem-Amsterdam | 530 627 | 19,1 % | 232 | 165 |
| Рурмонд | Roermond | 1 085 000 | 95,0 % | 820 | 336 |
| Роттердам | Rotterdam | 579 816 | 16,4 % | 391 | 154 |
| Хертогенбос | ’s Hertogenbosch (Bois-le-Duc) | 1 394 382 | 67,5 % | 1 045 | 325 |
Примітки ред.
- ↑ Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org
- ↑ KASKI — the official Dutch Catholic statistics. Архів оригіналу за 19 квітня 2006. Процитовано 1 січня 2011.
Джерела ред.
- Kurth, Godefroid. The Netherlands [Архівовано 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 10. New York: Robert Appleton Company, 1911.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква в Нідерландах
- Статистика за країною [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Catholic-Hierarchy.org.