Відкрити головне меню

Катерина Лотаринзька, також Катерина Майєннська, (фр. Catherine de Lorraine, Catherine de Mayenne), (нар. 1585 — пом. 18 березня 1618) — французька принцеса з роду Ґізів, бічної гілки Лотаринзького дому, донька герцога Майєннського Шарля де Ґіза та Генрієтти Савойської-Війяр, дружина герцога Неверу та Ретеля Карла I.

Катерина Лотаринзька
фр. Catherine de Lorraine
Catherine de Lorraine, duchess of Mantua.JPG
герцогиня-консорт
Початок правління: 1 лютого 1599
Кінець правління: 18 березня 1618
Попередник: Генрієтта Клевська
Наступник:Ізабелла Клара Австрійська
Дата народження: 1585(1585)
Місце народження:невідомо
Країна:Неверу та Ретелю
Дата смерті:18 березня 1618(1618-03-18)
Місце смерті:Париж
Дружина:Карл I Ґонзаґа-Неверський
Діти:Франсуа, Шарль, Фердинанд, Марія Луїза, Бенедетта, Анна Марія
Династія:Ґізи, Ґонзаґа
Батько:Шарль де Гіз
Мати:Генрієтта Савойська-Війяр

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Катерина народилась близько 1585 року. Вона була третьою дитиною та старшою донькою в родині герцога Майєннського Шарля де Ґіза та його дружини Генрієтти Савойської-Війяр. Її батько в цей час губернаторствував у Бургундії.

Дівчинка мала старших братів Генріха та Шарля Еммануеля, а також в сім'ї зростала донька Рената. Від першого шлюбу матері із Мельхіором де Пре, сеньйором де Монпеза, Катерина мала двох зведених братів та двох сестер.

У грудні 1588, після загибелі свої братів Генріха та Людовіка де Ґізів, Шарль де Ґіз став главою Католицької ліги. Воював на її чолі із Генріхом Наваррським. У 1595 заключив із ним мир, втративши губернаторство над Бургундією, натомість отримавши фортеці Суассона, Сорра та Шалон-сюр-Сона, губернаторство в Іль-де-Франс та грошову компенсацію.

У віці 14 років Катерина була пошлюблена із 18-річним герцогом Неверу та Ретеля Карлом I з роду Ґонзаґа. Весілля відбулося 1 лютого 1599 в Суассоні. Благочестиве життя подружжя вважалося зразковим. У пари народилося троє синів та три донькиː

Герцогиня брала активну участь в адмініструванні феодів чоловіка та плануванні справ. Вона, як і Карл, була щиро благочестивою та побожною людиною. Сприяла створенню релігійних закладів, монастирів, абатств, церков, шкіл, лікарень.

Померла 18 березня 1618 в Парижі. Похована у катедральному соборі Неверу.[1]

Її чоловік більше не одружувався. У 1627 році він став герцогом Мантуї, передавши згодом володіння їхньому онуку.

ГенеалогіяРедагувати

Клод де Гіз
 
 
Антуанетта де Бурбон-Вандом
 
 
Ерколь II д'Есте
 
 
Рене Французька
 
 
Рене Савойський-Війяр
 
Анна де Ласкарі
 
 
Ален де Фуа де Кастійон
 
Франсуаза де Пре де Монпеза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франсуа де Гіз
 
 
 
 
 
 
Анна д'Есте
 
 
 
 
 
 
Онора II Савойський-Війяр
 
 
 
 
 
 
Жанна-Франсуаза де Ґрайї-Фуа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарль де Гіз
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генрієтта Савойська-Війяр
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Ґізи [1] (англ.)

ПосиланняРедагувати