Відкрити головне меню

Косьяненко Катерина Володимирівна

(Перенаправлено з Катерина Косьяненко)
Художниця Катерина Косьяненко. 2018.jpg

Косьяненко Катерина Володимирівна (Катерина Косьяненко) (нар.21 листопада 1978(19781121), Київ) — українська художниця, заслужений художник України (з 2019).[1] Член Національної спілки художників України (з 2002), магістр живопису (з 2005). Працює в галузі станкового живопису.

БіографіяРедагувати

Народилася в Києві. 1996 року закінчила Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка.

У 2002 р. закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (2002, театрально-декораційне відділення, кер. Данило Лідер) та асистентуру НАОМА (2005, живописна майстерня народного художника України, професора Василя Гуріна. Магістр живопису (2005).

Учасниця всеукраїнських та міжнародних виставок (з 1999). В активі художниці 28 персональних виставок живопису та графіки. (Київ, Париж, Ніцца, Краків, Черкаси, Абу-Дабі, Ольштин, Варшава).[джерело?][2]

У 2009 р. художниця пройшла стажування в Cité Internationale des Arts (Париж), резидент Cite Іnternationale Des Аrts.

Член асоціації «Україна—Франція» (Україна, Київ).[джерело?][3]

Живопис художниці стилістично близький до творів народного українського образотворчого мистецтва, іконопису епохи українського бароко. Її картини називають «автентичними», «етнографічним фігуративом».

Працює в галузі станкового малярства, у театрі та кіно, пише ікони.

Найчастіше створює живописні серії: "Тіні забутих предків" (2001-02), "Календар" (2003-05), "Оболонські святі" (2012-13), "Sweets and Spicies" (2013), "Мамаї та Мамаївни", "Короткий метр" (обидві серії - 2004-14), "Графіті для Анни" (2016, нагороджена в 2018 мистецькою премією "Київ" у галузі образотворчого мистецтва ім. Сергія Шишка), "Земля" (2016), "Кияни та гості" ( 2017), "Казки" (2018), "TERRA" (2018).

Автор графічних серій "Київ" та "Париж" (обидві - 2017). Експонувалися в галереї "Les Visages de nos Villes" (2017) та Культурно-інформаційному центрі України в Парижі (Франція, 2018), у Музеї історії Києва (2018).

Нагороди та преміїРедагувати

  • 2003 р. — Перша премія на 100-му Осінньому Салоні в Парижі (SALONE D'AUTOMNE, 1 er PRIX de PENTURE des Amis du SALONE D'AUTOMNE).
  • 2004 р. — Грант Президента України для обдарованої молоді.
  • 2006 р. — Срібна медаль Національної академії мистецтв України.
  • 2009 р. — 5-я Премія (номінація «Живопис») і медаль Лоренцо Пишного (Lorenzo il Magnifico Award) VII Флорентійської Бієнале 2009 року (Florence Biennale, Biennale Internazionale dell'Arte Contemporanea a Firenza)[4][5].
  • 2011 р. — Стипендiя Мiнiстерства Культури Республiки Польща «GAUDE POLONIA».
  • 2018 р. — Мистецька премія «Київ» імені Сергія Шишка (в галузі образотворчого мистецтва).
  • 2019 р. — присвоєно почесне звання «Заслужений художник України».

ДоробокРедагувати

  • «Катерина Косьяненко». Каталог. Київ, 2005.
  • «Антологія». Каталог. Галерея «Колекція». Київ, 2007.
  • «Трамонтана». Каталог. Галерея «Колекція». Київ, 2008.
  • Катерина Косьяненко. Живопис. «Мамаї та Мамаївни». Каталог. Київ, 2013.
  • Каталог виставки «Sweets and Spices» ("Солодощі та спеції). Галерея «N2N Gallery». ОАЕ, Абу-Дабі. 2014.
  • «Изобразительное искусства Киева» . Альбом. Изд-во МКСХ «Галарт». Москва. 2014.
  • Каталог «GENNUS LOCI. Tonino Guerra». Київ, 2016.
  • «Мій Київ. Мій Париж». Каталог творів. Графіка. Київ, 2018.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати