Катексис (дав.-гр. κάθεξις — утримання, затримання) — в психоаналізі, своєрідний квант психосексуальної енергії, аналогічний, подібний або тотожний до електричного заряду та спрямований на предмет, ідею чи іншу людину.[1][2][3]

Походження терміна ред.

Давньогрецький термін катексис було обрано Джеймсом Стречі для заміни німецького терміна Besetzung при перекладі завершених творів Зигмунда Фрейда. Сам Фрейд писав про «Besetzung» в одному з ранніх листів до Ернеста Джонса.[4]

Пітер Гей не схвалював використання терміну «катексис», вважаючи його невиправданою езотеричною заміною для Besetzung — «загальноуживаного німецького слова, багатого на сугестивні значення, серед яких «окупація» (військами) і «заряд» (електроенергії)».[4]

Використання ред.

Фрейд вважав, що катексис породжується лібідо, вказуючи, як приклад, на те, що різні мрії мають різні катексичні рівні афекту.[5] Катексис або емоційний заряд може бути як позитивним так і негативним (останній послідовники Фрейда називали мортідо).[6] Групу катексичних ідей Фрейд називав комплексом.[7]

Фрейд часто описував функціонування психосексуальних енергій у квазіфізичних термінах[8]  вважаючи, наприклад, що невиконання бажань лібідо призводить до блокування (катексичних) енергій, які в кінцевому підсумку накопичуються і намагаються вивільнитись іншими способами. Це вивільнення може статися, наприклад, шляхом регресії і «повторного катексування» пережитих психологічних позицій чи фіксацій,[9] або автоеротичної насолоди (в фантазіях) відносно колишніх сексуальних об'єктів, яке має назву «об'єктний-катексис».

Фрейд використовував термін «анти-катексис» або зворотній заряд[10] щоб описати процес, коли его блокує регресивні спроби розрядити катексис: тобто, коли его хоче придушити подібні бажання . Як і пара в паровому двигуні, катексис постійно намагається знайти альтернативні виходи для вивільнення, що можуть призвести до сублімації, формування реакції або появи (іноді зникнення) симптомів.[11]

Морган Скот Пек розділяв любов і катексис, вважаючи катексис початковою фазою любові, а саму любов — зобов'язанням про постійне піклування.

Майкл Балінт, в своїй книзі «Базисний дефект», виділив чотири види лібідіозного катексису:

  1. вихідний
  2. нарцисизний
  3. автоеротичний
  4. повторний

Об'єктні відносини ред.

Фрейд вбачав у ранньому катексисі об'єктів з енергією лібідо центральний аспект розвитку людини.[12] Описуючи вивільнення катексису під час траурного процесу, Фрейд зробив свій основний внесок у створення теорії об'єктних відносин.[13]

Мислення ред.

Фрейд розглядав мислення як експериментальний процес із залученням мінімальної кількості катексису, «як генерал, що переміщує фігурки по карті».[14]

При мареннях саме у гіпекатексисі (надмірному зарядженні) ідеями, які раніше відкидалися як незвичайні або ексцентричні, він вбачав причину подальших патологій.[15]

Мистецтво ред.

Ерік Берн припускав, що дитяче мистецтво часто є відображенням інтенсивності катексису, вкладеного в об'єкт, а не його об'єктної форми.[16]

Критика ред.

Критики стверджують, що цей термін створює потенційно неправдиву нейрофізіологічну аналогію, яка може бути застосована до катексису ідей, але, в жодному разі, не до катексису об'єктів.[17]

Подальша неоднозначність у використанні поняття Фрейдом створює контраст між катексисом, як кількісно вимірним навантаженням на лібідо і як якісно вираженим типом афекту («катексис туги»).[18]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. http://enc.com.ua/velika-psixologichna-enciklopediya/kako-klas/102056-kateksis.html [Архівовано 18 травня 2019 у Wayback Machine.] (укр.)
  2. Laplanche, Jean; Pontalis, Jean-Bertrand (1988) [1973]. Cathexis (pp. 62–5). The Language of Psycho-analysis (вид. reprint, revised). London: Karnac Books. ISBN 978-1-781-81026-2. ISBN 1-78181026-5.
  3. Hall, Calvin S. A Primer of Freudian Psychology. New York: Mentor, 1954.
  4. а б Gay, Peter (1989). Freud. с. 465n. (англ.)
  5. Sigmund Freud, New Introductory Lectures on Psychoanalysis (PFL 2) p. 49 (англ.)
  6. Eric Berne, A Layman's Guide to Psychiatry and Psychoanalysis (1976) p. 54 and p. 70 (англ.)
  7. Sigmund Freud, Five Lectures on Psycho-Analysis (1995) p. 44
  8. Sigmund Freud, Introductory Lectures on Psychoanalysis (PFL 1) p. 337 (англ.)
  9. Freud, New, pp. 123–4 (англ.)
  10. Felluga, Dino. «Terms Used by Psychoanalysis.» Introductory Guide to Critical Theory. Purdue U. 31 August 2009. (online) (англ.)
  11. Freud, New p. 123 (англ.)
  12. Freud, New p. 118 and pp. 151–8 (англ.)
  13. Neville Symington, Narcissism: A New Theory (2003) p. x-xi (англ.)
  14. Freud, New p. 122 (англ.)
  15. Sigmund Freud, On Psychopathology (PFL 10) p. 203 (англ.)
  16. Berne, p. 63 (англ.)
  17. J. Laplanche/J-B Pontalis, The Language of Psychoanalysis () p. 64 (англ.)
  18. Laplanche, p. 65 (англ.)

Посилання ред.