Відкрити головне меню

Катастрофа Boeing 737 у Казані — авіакатастрофа, яка сталася 17 листопада 2013 у Міжнародному аеропорту «Казань» з пасажирським літаком Boeing 737–500 (б/н VQ-BBN) російської авіакомпанії «Татарстан», що виконувала рейс № U9-363 «Москва (Домодєдово) — Казань (МАК)».

Катастрофа рейсу U9363
Tatarstan Boeing 737-500 Nikiforov.jpg

Boeing 737-500 авіакомпанії «Татарстан», що розбився в аеропорту «Казань».

Загальні відомості
Дата  17 листопада 2013
Характер  розслідується
Причина  розслідується
Місце  Казань, МА «Казань»
Країна  Росія Росія
Координати  55°37′07″ пн. ш. 49°15′00″ сх. д. / 55.61861° пн. ш. 49.25000° сх. д. / 55.61861; 49.25000
Повітряне судно
Модель  Boeing 737–500
Бортовий номер  VQ-BBN
Заводський номер  24785
Дата випуску  18 червня 1990
Рейс  U9-363
Пункт вильоту  Росія Москва, МА «Домодєдово», Росія
Пункт призначення  Росія Казань, МА «Казань», Росія
Екіпаж  6
Пасажири  44
Місце катастрофи на карті
Катастрофа Boeing 737 у Казані (Росія)
Катастрофа Boeing 737 у Казані

Катастрофа Boeing 737 у Казані у Вікісховищі?

Пасажирський літак Boeing 737–500 авіакомпанії «Татарстан», що слідував рейсом з московського аеропорту Домодєдово, приблизно о 17 годині 26 хвилин за київським часом зазнав аварії при заході на посадку у Казані. На борту перебувало 50 осіб (44 пасажири і 6 членів екіпажу). За підтвердженими даними, всі люди на борту загинули[⇨].

За даними Aviation Safety Network[1], це друга катастрофа літака цього типу на території Росії після краху Боїнга в Пермі 2008 року, і четверта за весь час експлуатації Boeing 737-500 у світі.

Повітряне судноРедагувати

Літак Boeing-737-500, бортовий номер VQ-BBN[2], заводський — 24785, серійний 1882, перший політ зробив 18 червня 1990. На момент катастрофи знаходився в експлуатації 23 роки і 4 місяці. Літак належав міжнародній лізинговій компанії «AWAS[en]» та знаходився в операційному лізингу у авіакомпанії Татарстан з 18 грудня 2008.

ЖертвиРедагувати

На борту літака перебували 44 пасажири (e їх числі двоє неповнолітніх) і 6 членів екіпажу. Всі вони загинули[3][4][5].

У числі загиблих опинилися глава Управління ФСБ по Республіці Татарстан Олександр Антонов[6], син президента Республіки Татарстан Р. Н. Мінніханова Ірек Мінніханов[6], дружина та пасербиця спортивного журналіста ВГТРК Романа Скворцова[7].

Українка, яка загинула під час катастрофи була кременчужанка Маргарита Ошуркова. Вона 30 років пропрацювала на на Кременчуцькій ТЕЦ. З 2002 по 2006 рік була депутатом кременчуцької міськради. Останнім часом працювала у Росії. У загиблої залишилися дорослі син та дочка.[8]

Загиблі за країною[9]
Громадянство Кількість
пасажирів
Кількість
членів екіпажу
Усього
  Росія 42 6 48
  Велика Британія 1 0 1
  Україна 1 0 1
Всього 44 6 50

НаслідкиРедагувати

Одразу після катастрофи аеропорт був закритий на добу. Пошуково-рятувальні, слідчі, охоронні та медико-психологічні роботи на місці катастрофи проводили 1,5 тисячі фахівців різних відомств і 240 одиниць техніки.

Увечері і в ніч на 18 листопада на місце катастрофи до аеропорту прибули керівники Татарстану (у тому числі батько Ірека Мінніханова президент Р. Мінніханов) та Казані, 18 листопада — російські віце-прем'єр І. Шувалов, глави МНС Росії В. Пучков та Слідчого комітету А. Бастрикін та інші офіційні особи та спеціалісти[10]

18 листопада було оголошено у Татарстані днем жалоби, якого дотримувалися також деякі федеральні телевізійні ЗМІ.[11]

На Кременчуцькій ТЕЦ у пам'ять про колишню робітницю оголосили траур.[8]

Сім'ям загиблих буде виплачено по 3 мільйони рублів[12], а родини загиблих москвичів додатково отримають 1 мільйон рублів від мерії міста[13].

РозслідуванняРедагувати

Розслідування проводиться Міждержавним авіаційним комітетом за участю представників Росавіації та інших відповідальних відомств.

На місці аварії були виявлені контейнери з бортовими самописцями, які мають значні пошкодження.

19 листопада 2013 МАК заявив, що інформація з параметричного самописця була розшифрована. Внаслідок розшифровки було встановлено, що після заходу на посадку літак опинився в конфігурації, відмінної від посадкової. Пілоти збільшили тягу двигунів для припинення зниження та відходу на друге коло. Під дією кабрующого моменту і за відсутністі керуючих дій з боку екіпажу літак перейшов у набір висоти з занадто великим кутом атаки. Через кілька секунд екіпаж різко подав штурвал від себе, внаслідок чого літак перейшов у пікірування та врізався об землю зі швидкістю близько 450 км/год. Всі системи та двигуни були справні та працювали у штатному режимі до моменту зіткнення[14].

У повідомленні МАК також вказується, що у контейнері мовного реєстратора відсутня магнітна стрічка[14].

ПриміткиРедагувати

  1. ASN Aviation Safety Database results, aviation-safety.net (Перевірено 18 листопада 2013)
  2. Boeing 737 — MSN 24785 — VQ-BBN. airfleets.net. Процитовано 17 ноября 2013. 
  3. Список погибших (данные МЧС). Архів оригіналу за 19 листопад 2013. Процитовано 20 листопад 2013. 
  4. Список погибших (данные авиакомпании). Архів оригіналу за 2 грудень 2013. Процитовано 2 грудень 2013. 
  5. Список погибших в авиакатастрофе в Казани, ria.ru (Перевірено 17 листопада 2013)
  6. а б При крушении «Боинга» в Казани погиб сын президента Татарстана. Лента.ру. 2013-11-17. Процитовано 2013-11-17. 
  7. В катастрофе в Казани погибла жена спортивного журналиста Романа Скворцова. Российская газета. 2013-11-17. Процитовано 2013-11-17. 
  8. а б Кременчуцький Телеграф: Кременчужанка, загибла в Казані, останнім часом працювала в Росії (рос.)
  9. Жертвами авиакатастрофы в Казани стали две иностранки. РБК. 2013-11-18. Архів оригіналу за 2013-11-21. Процитовано 2013-11-18. 
  10. Аэропорт Казани, где разбился Boeing-737, будет закрыт до 18:00
  11. День траура по погибшим при крушении Boeing в Казани пройдет в Татарстане 18 ноября. Росбалт. 17/11/2013. Процитовано 2013-11-17. 
  12. Семьи погибших в авиакатастрофе в Казани получат по 3 млн рублей. ИТАР-ТАСС. 2013-11-18. Процитовано 2013-11-19. 
  13. Власти Москвы организуют выплаты родным жертв казанской авиакатастрофы. РИА Новости. 2013-11-18. Процитовано 2013-11-19. 
  14. а б Боинг-737-500 VQ-BBN Архівовано 13 жовтень 2015 у Wayback Machine. // Сайт Межгосударственного авиационного комитета, обновлено 19.11.2013

ПосиланняРедагувати