Катарта червоноголова

вид птахів ряду соколоподібних
Катарта червоноголова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Катартові (Cathartidae)
Рід: Катарта (Cathartes)
Вид: Катарта червоноголова
Cathartes aura
(Linnaeus, 1758)
Ареал    літо    круглий рік
Ареал
   літо
   круглий рік
Посилання
Вікісховище: Cathartes aura
Віківиди: Cathartes aura
EOL: 45511376
ITIS: 175265
МСОП: 22697627
NCBI: 43455
Fossilworks: 137176

Катарта червоноголова[2] (Cathartes aura) — вид птахів-падальників родини катартових (Cathartidae).

Поширення ред.

Країни розповсюдження: Аргентина, Аруба, Багамські острови, Беліз, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гаяна, Гаїті, Гватемала, Гондурас, Домініканська Республіка, Еквадор, Кайманові острови, Канада, Колумбія, Коста-Рика, Куба, Мексика, Нікарагуа, Острови Теркс і Кайкос, Панама, Парагвай, Перу, Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови, Пуерто-Рико, Сальвадор, Сполучені Штати Америки, Суринам, Тринідад і Тобаго, Уругвай, Фолклендські острови, Французька Гвіана, Чилі, Ямайка. Катарти зустрічаються як на відкритих просторах, так і в лісах, у пустелях. У горах вони живуть до висот 4300 метрів.

Зовнішні дані ред.

Довжина: 64–81 см. Вага від 850 до 2000 грамів. Розмах крил від 1,80 до 2 метрів. Хвіст від 22 до 29 см у довжину. Постать струнка. Самці досягають такого ж розміру, як самиці. З яскравою, рожево-червоною головою, яка сильно контрастує з білуватим дзьобом, буро-чорним оперенням і двометровим розмахом крил, Cathartes aura є цілком особливим хижим птахом. Голова майже повністю лиса, за винятком рідкої чорної щетини і, часто, ряду білястих бородавок. Молоді птахи спочатку мають темно-сіру шкіру на голові, вкриту тонким шаром короткого пухнастого пір'я.

Біологія птаха ред.

Активний протягом дня. Cathartes aura харчується майже виключно падлом і, на відміну від більшості птахів, має високорозвинений нюх, який допомагає знайти туші, навіть під покривом рослинності. Ця здатність дозволяє їм першими добратись до туші і поживитись до приходу більших хижих птахів. Як наслідок її раціону з гниючого м'яса, у катарти виробилася напрочуд висока нечутливість до мікробних токсинів, завдяки чому птах відіграє важливу екологічну роль в утилізації туш, попереджуючи поширення хвороб. На відміну від деяких більших хижаків, катарта дуже рідко вбиває, хіба що хворих або поранених тварин, пташенят і дрібну живність.

Життєвий цикл ред.

Сезон розмноження залежить від місця розташування. Популяції в помірних частинах Північної Америки відкладають яйця в травні-червні, в той час як у Центральній Америці — між лютим і квітнем. Поведінка розмноження в тропічних частинах Південної Америки менш відома, хоча яйцекладка була записана в період з серпня по січень у Чилі. Самиці зазвичай відкладають два яйця, рідше три. Яйця кремового кольору, з коричневими плямами навколо тупого кінця. Обоє батьків насиджують яйця. Після 38–41 днів інкубації яєць пташенята вилуплюються, і ще 70–80 днів триває до оперення. Пташенята безпорадні при народженні. Дорослі носять їжу пташенятам і доглядають за ними протягом 10–11 тижнів. Сімейні групи залишаються разом до осені. Найстарішому дикому зловленому птаху було 16 років, у неволі тривалість життя більше ніж 30 років.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2018). Cathartes aura: інформація на сайті МСОП (версія 2018.2) (англ.) 09 серпня 2018
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Джерела ред.