Відкрити головне меню

Дмитро́ Теодо́рович Катамай (* 28 вересня 1887, с.Ямниця, Тисменицький район Івано-Франківська область — † 2 квітня 1935, Відень,[1] Австрія) — український військовик (четар Легіону УСС), публіцист і редактор, громадський діяч. Автор проекту стрілецького головного убору — так званої «мазепинки».

Дмитро Катамай
Катамай.jpg
Народження 28 вересня 1887(1887-09-28)
Австро-Угорщина с.Ямниця, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, тепер це Тисменицький район Івано-Франківська область
Смерть 2 квітня 1935(1935-04-02) (47 років)
м.Відень, Австрія Австрія
Громадянство ЗУНР ЗУНР, Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність fУСС
Звання OF-1 USR Leutnant.svg Четар (лейтенант),
11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919

ЖиттєписРедагувати

Народився в селі Ямниця, Королівства Галичини і Володимирії в тогочасній Австро-Угорській імперії, на сьогодні Тисменицького району Івано-Франківської області[2].

До війни був генеральним писарем Січового союзу, головою Стрілецької секції при Січовому союзі, членом Головної управи Української радикальної партії. У серпні 1914 року як старшина запасу австрійського війська був переведений до Легіону УСС. В 1911—1914 редактор «Громадського Голосу»[3].

У роки війни — секретар Бойової управи, командир станиці УСС у Відні. В жовтні 1918 року став членом Центрального Військового Комітету, який займався організацією Листопадового повстання.

У 1919 році в ранзі полковника бере участь в організації корпусу жандармерії УНР. Згодом переходить до міністерства пропаганди, де працює на посаді віце-директора департаменту.

З 1920 року на еміграції у Відні, працює в українській книгарні, бере участь у громадському житті української громади.

Помер 2 квітня 1935 року. Похований 8 квітня 1935 на Віденському центральному цвинтарі.

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати