Касатонов Володимир Опанасович

Володимир Опанасович Касатонов (нар. 8 (21) липня 1910(19100721), Петергоф — 9 червня 1989) — радянський воєначальник, адмірал флоту, Герой Радянського Союзу. Депутат Верховної Ради СРСР 5—9-го скликань. Член ЦК КПУ в 1956—1966 роках.

Касатонов Володимир Опанасович
Народження8 (21) липня 1910(1910-07-21)
Російська імперія Петергоф, Російська імперія
Смерть9 червня 1989(1989-06-09) (78 років)
СРСР Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Рід військПрапор ВМФ СРСР ВМФ СРСР
ОсвітаСанкт-Петербурзький військово-морський інститут
Роки служби19271989
ПартіяКПРС
Звання Адмірал флоту
КомандуванняБалтійський флот (СРСР), Чорноморський флот ВМФ СРСР і Північний флот
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Нахімова II ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ» Медаль «За перемогу над Японією» Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»
Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»

іноземні нагороди:

Орден Червоного Прапора (Монголія)

Біографія

ред.

На службі у ВМФ з 1927 року. З 1927 по 1931 рік був курсантом військово-морського училища.

Закінчив Військово-морське училище імені М. В. Фрунзе (1931), командирські класи навчального загону підводного плавання імені С. М. Кірова (1932), Військово-морську академію імені К. Є. Ворошилова (1941).

До грудня 1932 року — штурман та помічник командира підводного човна Балтійського флоту. В 1933 — 1939 роках — помічник командира, командир підводного човна, командир дивізіону підводних човнів Тихоокеанського флоту. Член ВКП(б) з 1939 року.

Після закінчення Військово-морської академії призначений начальником штабу окремого дивізіону підводних човнів Балтійського флоту. На цій посаді зустрів Німецько-радянську війну, брав участь в літньо-осінніх бойових діях 1941 року на Балтиці. У зв'язку з припиненням походів підводних човнів в зимовий час в кінці цього ж року переведений в Головний морський штаб, де служив старшим командиром-оператором, потім начальником відділу оперативного керування. Особливу увагу приділяв впровадженню досвіду воюючих флотів у бойову підготовку Тихоокеанського флоту та Амурської військової флотилії.

З грудня 1945 року — начальник штабу Кронштадтського морського оборонного району. У 1947 — 1949 роках-начальник відділу та помічник начальника Головного керування Генерального штабу.

З жовтня 1949 року — начальник штабу — перший заступник командувача 5-м ВМФ (Тихий океан, головна база флоту — Владивосток), а з квітня 1953 року — перший заступник командувача Тихоокеанським флотом.

З листопада 1954 року — командувач 8-м ВМФ (північна частина Балтійського моря), з грудня 1955 року — командувач Чорноморським флотом, а з лютого 1962 року — командувач Північним флотом.

З червня 1964 року — перший заступник Головнокомандувача і член Військової ради Військово-Морського Флоту СРСР. Касатонов вніс великий внесок у зміцнення бойової готовності ВМФ, в випробування нових кораблів і в вивчення умов дій сил флоту в арктичних районах. У 1966 році як старший командир брав участь у першому в історії радянського ВМФ підводному навколосвітньому поході атомних підводних човнів, за що був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

З вересня 1974 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів МО СРСР. Жив і помер в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.

Депутат Верховної Ради СРСР V—IX скликань.

Син — Касатонов Ігор Володимирович — адмірал. Онук — Касатонов Володимир Львович — контр-адмірал, командувач Краснознаменнной Кольською флотилією різнорідних сил СФ.

Нагороди

ред.

Література

ред.
  • Лур'є В. М. Адмірали та генерали Військово-Морського Флоту СРСР в період Великої Вітчизняної та Радянсько-японської воєн (1941-1945). — СПб : Російсько-Балтійський інформаційний центр «БЛІЦ», 2001. — 280 с. — 1000 прим. — ISBN 5-86789-102-X.
  • Доценко В. Д. Морський біографічний словник. — Санкт-Петербург : Логос, 1995. — 496 с. — 3000 прим. — ISBN 5-87288-095-2.

Посилання

ред.