Карінян Арташес Баласієвич

Арташес Баласієвич Карінян
вірм. Արտաշես Բալասիի Կարինյան
Ім'я при народженнівірм. Արտաշես Բալասիի Գաբրիելյան
Народився30 жовтня (11 листопада) 1886(1886-11-11)
Баку, Азербайджан
Помер29 травня 1982(1982-05-29) (95 років)
Єреван, Вірменська РСР
ПохованняТохмахський цвинтарd
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьпарторг, державний діяч, літературний критик, історик, революціонер
Alma materюридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1910)[1]
Галузьлітературознавство
ЗакладБакинська комуна[1]
Q16387937?[1]
Інституті літератури Академії Наук Вірменіїd
Академія наук Вірменської РСР
Вчене званняакадемік[1]
Науковий ступіньДоктор філологічних наук (1953), академік АН Вірменської РСР (1957)
ЧленствоАкадемія наук Вірменської РСР
ПартіяКПРС[1]
Брати, сестриRuben Gabrielyand
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
заслужений діяч науки Вірменської РСР

Арташес Баласієвич Карінян (справжнє прізвище Габріелян; 30 жовтня (11 листопада) 1886(18861111), Баку — 29 травня 1982, Єреван) — радянський вірменський державний діяч, літератор і літературознавець. Академік АН Вірменської РСР (1956), заслужений діяч науки Вірменської РСР (1961).

Біографія

ред.

Народився у 1886 році в Баку. У 1906 році розпочав публіцистичну діяльність, друкувався в більшовицьких виданнях («Кайц», «Бакинский рабочий», «Правда», «Путь правды» тощо). З 1907 року — член Комуністичної партії.

У 1910 році закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Повернувшись у Баку, брав участь у революційно-пропагандистський роботі. У 1914 році був висланий. У 1918 році в Баку обіймав посаду народного комісара юстиції Бакинської ради народних комісарів[2], у 1921 році — наркома юстиції Вірменської РСР[3].

З 1918 року був редактором низки видань: «Известий» Бакинської ради (1918), щотижневика «Коммунист» і газети «Красное знамя» (1918–1920), що видавалися у Москві, журналів «Народное хозяйство Закавказья» (1929–1930) і «Нор уги» (1930)[3].

У 1923–1924 роках — заступник голови, у 1924–1928 — голова Центрального виконавчого комітету Вірменської РСР[3].

У 1929–1930 роках — заступник народного комісара освіти Вірменської РСР[3].

У 1932–1933 роках — заступник директора Інституту історії Заккрайкома ВКП(б) (Тифліс)[3].

У 1953 році отримав ступінь доктора філологічних наук[3].

З 1956 року — академік АН Вірменської РСР. Був членом Президії АН Вірменської РСР (1960–1965), академіком-секретарем Відділу суспільних наук (1960–1963)[3].

У 1963–1965 роках — в. о. віце-президента АН Вірменської РСР[3].

Старший науковий співробітник:

  • Інституту літератури імені М. Абегяна (1943–1965)[джерело?].
  • Інституту історії АН Вірменської РСР (1965–1982)[3].

Праці

ред.

Основні наукові праці присвячені історії вірменської громадсько-літературної думки, вірменської періодики, російській і європейській класичній літературі[4].

Автор книг «Обличчя і події» (1928), «Значення російської літератури для радянської вірменської літератури» (1948), «Мікаел Налбандян і російські передові діячі 60-х років XIX в.» (1949), «Антон Чехов» (1954), «Літературні відгуки» (1955), «Літературно-критичні статті» (1962), також тритомної монографії «Начерки історії вірменського періодичного друку» (т. 1—2, 1956—60)[2][4].

Нагороди

ред.

Герой Соціалістичної Праці (1976), два ордени Леніна, ордени Трудового Червоного Прапора і Жовтневої Революції[3].

Примітки

ред.
  1. а б в г д Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  2. а б М. А. Мхитарян. Каринян Арташес Баласанович [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // Краткая литературная энциклопедия: В 9 т. — М.: Сов. Энцикл., 1962–1978 (рос.)
  3. а б в г д е ж и к л Профіль [Архівовано 20 серпня 2011 у Wayback Machine.] на сайті НАН Вірменії (рос.)
  4. а б Каринян Арташес Баласиевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)