Картя́рська[1], картко́ва́[2][3] або картівна́ гра[джерело?] — гра, у якій використовують комплект гральних карт (колоду). Існує багато різних типів ігор, деякі з яких практикуються виключно як розвага, тоді як інші, зокрема бридж і скат, також практикуються як інтелектуальні види спорту з національними та міжнародними чемпіонатами. У карткові ігри можна грати за бали або домовлений приз для переможця гри. Існують індивідуальні картярські ігри (наприклад, пасьянс) і колективні (у яких ви граєте гуртом), або також ігри в парах.

Гра в карти на картині Поля Сезанна

Існують традиційні колоди карт або спеціальні (як таро). Стандартна колода розділена на чотири масті, у якій кожна карта має свій номінал — існують фоски (2, 3 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10), картинки (В, Д, К) та туз (Т). Гра в карти виникла в Китаї, де гральні карти відомі з VI—IX століття[4]. Карткова гра потрапила до Європи в XIV столітті[4]. В Україну гральні карти прийшли з Польщі у XVI столітті[5].

Процес визначення початкового стану кожного туру гри називається роздачею карт і полягає в розкладанні визначеної правилами гри кількості карт на певні місця.

На прикладі гри в дурня: роздати кожному з гравців по 6 карт на руки (тобто щоб карти кожного гравця були відкриті тільки йому), покласти одну карту у відкриту (відкриту для всіх) на стіл, а карти, що залишилися, скласти стопкою в закриту (закритими для всіх).

Важливим принципом практично всіх карткових ігор є випадковість порядку карт у колоді. Перед використанням тієї ж колоди для наступної гри карти в ній перетасовують.

Примітки

ред.
  1. Картярський // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Картковий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Висоцька В. В. Спортивна карткова гра в контексті статті 203-2 кк України: історія та сучасність / Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. — 2014. — Вип. 11(2). — С. 105—107. Доступ
  4. а б Bryhn, Rolf (28. mars 2023). «kortspill». Велика норвезька енциклопедія (норвезькою)
  5. Історія держави і права України: хрестоматія / уклад.: В. П. Самохвалов, О. О. Шевченко, О. Й. Вовк; за ред. О. О. Шевченка. — К.: Вентурі, 1996 — 224 с. (стор.: 106)

Див. також

ред.