Відкрити головне меню

Ка́ртка вогню́ (моторизованого відділення, взводу, танка, роти, батальйону) — бойовий графічний документ, що розробляється відповідним командиром (штабом батальйону).

Розробка картки вогнюРедагувати

 
Варіант нанесення лісонасаджень на бойових графічних документах

Картка вогню розробляється на білому цупкому папері чи кальці (сколці з топографічної картки) визначеного формату (А4, А5, для батальйону А3)

Основою картки вогню є схема місцевості, складена окомірним зніманням способом кругового візування[1]. При цьому тактичні об'єкти наносять одночасно з топографічними.

Умовні знаки і підписи виконуються в порядку і за правилами, визначеними в Бойовому статуті щодо відпрацювання бойових документів.

Картка вогню обов'язково повинна містити
  • Прив'язку до місцевості (за трьома орієнтирами); положення цих орієнтирів на місцевості, роздільні лінії між своїми підрозділами і сусідами[2] Стрілку Північ-Південь, що відповідає сторонам горизонта на місцевості
  • Дані про противника. Якщо є дані розвідки — дані про положення основних вогневих засобів противника (танків, БМП, БТР, ПТКРС, гранатометів, кулеметів, мінометів)[3]. Якщо таких даних немає, показується тільки загальний рубіж: Противник
  • Позиції підлеглих військ: командних опорних пунктів, пунктів управління, траншей і ходів сполучення, вогневих позицій (основних і запасних) для танків, БМП, БТР, ПТКРС, гранатометів, кулеметів, мінометів, відділень, взводів
  • Траншеї підрозділів, вогневі точки, окопи, бліндажі, ходи сполучення зображаються тієї форми, як вони обладнані на місцевості
  • Сектори вогню для перерахованих сил; основні і запасні[4]

Тактичну обстановку командири підрозділів наносять тактичними умовними знаками кольоровими олівцями, а якщо одним (чорним) кольором — умовні знаки противника наносяться двома лініями. Положення, завдання і дії підрозділу, його вогневі засоби, бойову та іншу техніку наносять на схеми за їх дійсним положенням на місцевості, орієнтуючи в напрямку дії підрозділу або ведення вогню.

Якщо для позначення певного об'єкта на місцевості, підрозділу, зброї є відповідний знак у Бойовому статуті, на картці вогню забороняється вживати рандомні умовні знаки (малювати хатки, танчики, красиві деревця, колодязі з журавлем чи гайочки). Підйом топографічних чи тактичних знаків, підписи, — все робиться у суворій відповідності вимогам Бойового статуту. Якщо знака не існує в Бойовому статуті, він виноситься із поясненням в специфікацію.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. або за допомогою баштового кутоміра
  2. Орієнтири, їх номери, найменування та відстані до них
  3. Положення противника (виявлені об'єкти, можливий напрямок наступу);
  4. На картку вогню танка, крім того, наносять вихідні установки для стрільби вночі та в інших умовах обмеженої видимості, а також ділянки зосередженого вогню роти і взводу.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України, частина — ІІІ (взвод, відділення, екіпаж танка), К. 2010 р., стор. 50, 56, додатки — 4, 5, 7, 8, 12.
  • Підручник «Тактика» (взвод, відділення, танк), частина — І, М., Воениздат, 1989 р., 48 — 49, схема — 7. 3.
  • Посібник І. Д. Помбрик «Карта офіцера», М. Воениздат 1985 р., стор 5 — 39, 42 — 52.