Карпатський лещатарський клюб

Карпатський лещатарський клюб (КЛК) — спортивне товариство. Заснований 1924 у місті Львів для розвитку лижного («лещата» — лижі) спорту.

Карпатський лещатарський клюб
(КЛК)
Дата заснування 11 жовтня 1924
Дата ліквідації 1939
відновлено: 1989
Тип спортивне товариство
Офіційний сайт klk.com.ua

ІсторіяРедагувати

Перші лещатарські секції виникли у 1909 році в товаристві «Сокіл». Проте їх поширення загальмувала Перша світова війна.

11 жовтня 1924 року в домівці товариства «Сокола-Батька» відбулись загальні збори прихильників зимових видів спорту (ЗО делегатів), які й проголосили створення «Карпатського лещатарського клюбу» (КЛК) на чолі з Левом Шепаровичем (1887-1941). Емблему клюбу виготовив Роберт Лісовський, гімн написав Роман Купчинський.

Спочатку «Карпатський лещатарський клюб» культивував всі види спорту (теніс, плавання, гірський туризм, легка атлетика тощо), згодом лише лижні (біг, стрибки, спуск).

У 1927 році було організовано перші масові змагання, а на Запорізьких Ігрищах 1935 року члени КЛК здобули призові місця в усіх видах змагань.

Ліквідований «Карпатський лещатарський клюб» був 1939 року комуністичною владою.

Відновлений у Львові в 1989[1].

Президентом КЛК Америки є співак Северин Палидович (Ерко)[2][3]

СтруктураРедагувати

КЛК мав філії в усій Галичині.

  • Ворохта (1932)
  • Станіславів (1932)
  • Славськ (1932)
  • Космач (1932)
  • Коломия
  • Нижній Березий (1933)
  • Тернопіль (розташовувалася у парафіяльному домі на вул. Острозького)
  • Зборів (організовано 1931 Б. Крохмалюк, О. Пригода та ін.).

До 1937 об'єднував 18 філій та було 868 членів. На початку 1939 року діяло 20 філій — 1500 членів.

За власні кошти і на пожертви у 1934 році КЛК побудував лижну базу у Славську, яка функціонує донині.

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 червень 2008. Процитовано 24 жовтень 2011. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 червень 2008. Процитовано 24 жовтень 2011. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 24 жовтня 2011. 

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати