Карпатський лещетарський клуб

спортивне товариство засноване для розвитку лижного спорту

Карпатський лещетарський клуб (КЛК)  — спортивне товариство. Заснований 1924 у місті Львів для розвитку лижного спорту (галиц. діал. лещета — лижі[1]).

Карпатський лещетарський клуб
(КЛК)
Дата заснування 09 грудня 1924
Тип спортивне товариство
Голова Олег Кубів
Адреса 79005, Львівська обл., місто Львів, Галицький район, проспект Шевченка, будинок 23
ЄДРПОУ 20850048
Офіційний сайт klk.com.ua

Історія ред.

Заснування ред.

Перші лижні секції виникли у 1909 році в товаристві «Сокіл», проте їх поширення загальмувала Перша світова війна.

Поштовхом до подальшого активного розвитку зимових видів спорту стала Перша зимова Олімпіада в Шамоні на початку 1924 року.

Точна дата заснування КЛК дискутується і вимагає додаткових досліджень.

Одне з джерел подає таку інформацію: «11 жовтня 1924 року в домівці товариства «Сокола-Батька» відбулись загальні збори прихильників зимових видів спорту (30 делегатів), які й проголосили створення «Карпатський лещетарський клуб» (КЛК) на чолі з Левом Шепаровичем (1887—1941). До засновників також входили Роман Шухевич та брат його Юрій[2]. Емблему клубу виготовив Роберт Лісовський, гімн написав Роман Купчинський

Натомість Ольга Кузьмович в Альманасі КЛК 1924-1984 (Нью-Йорк 1989 р.) пише:  «Це була субота 8-го листопада 1924 року, як в домівці спортового товариства "Сокіл-Батько" у Львові при вулиці Руській 20 зібралися вперше ентузіясти лещетарського спорту, які тоді належали до львівського клюбу лещетарів п.н. "Чорногора" щоби створити окрему організацію зі статутом, управою і поважною діяльністю. Поміж тими ентузіястами був професор руханки С. Гайдучок…Загальні збори нової організації відбулися вперше 9-го грудня 1924 року і на них також відчитано та прийнято статут. Перша управа КЛК складалася із інж. Лева Шепаровича - голови, Зенона Русина -заступника голови, Володимира Рожанковського - секретаря, Зеновії Копертинської - скарбника, Івана Мрица - господаря і Романа Говиковича - справника. Мировим суддею був вибраний д-р Кость Панківський, пресовим референтом - В. Решетилович, а до контрольної комісії увійшли: інж. Омелян Шепарович, проф. Ірина Лежогубська і проф. Степан Гайдучок.»

А на офіційному сайті КЛК США знаходимо: «Існування КЛК бере свій початок з початку 1920-х років. 12 вересня 1924 року відбулися перші в історії КЛК вибори.»

Спочатку КЛК культивував всі види спорту (теніс, плавання, гірський туризм, легка атлетика, тощо), згодом лише лижні (біг, стрибки, спуск).

У 1927 році було організовано перші масові змагання, а на Запорізьких Ігрищах 1935 року члени КЛК здобули призові місця в усіх видах змагань.

За першої окупації Львова радянською владою у вересні 1939 року діяльність КЛК була призупинена. А при повторному поверненню до Львова окупаційних радянських військ у 1944 р. діяльність КЛК на території України була припинена.

Еміграція ред.

Карпатський Лещетарський клуб продовжив діяльність у Німеччині починаючи з 1945 року. КЛК був єдиним спортивним куточком на еміграції, що діяв без опору на табір. Умови праці були важкі, але клуб досягав певних успіхів. У 1947 році були організовані перші лижні змагання у Берхтесгадені, де члени КЛК були провідниками.[3]

Третій період існування КЛК почався у 1950-х роках В США[2]. Розвиток лижного спорту зумовив пластовий курінь «Бурлаки», що з 1953 року організовував міжклубові змагання на горі Уайт-Фейс[en] у штаті Нью-Йорк (хребет Адірондак), які проводились щорічно до відновлення КЛК.[4]

Починаючи з 1956 року, КЛК-Нью-Йорк організовував лижні змагання в рамках УСЦАКу як краєві змагання, які не включали норвезьких конкуренцій (стрибки та плоский біг), натомість — запроваджено альпійський комбінований заїзд. КЛК-Нью-Йорк заснував філії в інших містах Америки та Канаді: у 1957 році у Торонто (Богдан Яців), у 1962 році у Баффало (Євген Стецьків) та у 1964 році у Клівленді (Мирослав Орловський).[4]

Відновлення в Україні ред.

22.09.1989 р. ініціативна група у складі 14 осіб скликала Установчі збори КЛК . За основу установчого документу було взято віднайдений в родині Рожанківських статут КЛК 1935 року. Учасниками цих зборів і відповідно засновниками відновленого КЛК стало 68 лещетарів, більшість з яких були недавніми випускниками львівських вишів. Головою відновленого КЛК в Україні обрано архітектора Ореста Антонюка. Головою КЛК-Україна обрано архітектора Ореста Антонюка. Наступного року КЛК-Львів дізнається про існування в США автономного КЛК Америки.[5]

13 квітня 1995 офіційно реєструється товариство «Карпатський лещетарський клуб»[6]. Директором його на 2022 рік є Кубів Олег Васильович[6].

Президентом КЛК Америки є співак Северин Палидович (Ерко), а прийняв посаду він від Юрія Попеля[2].

Структура ред.

КЛК мав філії в усій Галичині.

  • Ворохта (1932)
  • Станіславів (1932)
  • Славськ (1932)
  • Космач (1932)
  • Коломия
  • Нижній Березий (1933)
  • Тернопіль (розташовувалася у парафіяльному домі на вул. Острозького)
  • Зборів (організовано 1931 Б. Крохмалюк, О. Пригода та ін.).

До 1937 об'єднував 18 філій та було 868 членів. На початку 1939 року діяло 20 філій — 1500 членів.

За власні кошти і на пожертви у 1934 році КЛК побудував у Славську схронище (притулок, лижну базу) за проектом архітектора Олександра Пежанського, яке не пережило Другої Світової війни. На місці цієї споруди сьогодні залишились лише кам'яні сходи.

Примітки ред.

  1. Gazeta.ua (29 січня 2015). Лещетарство, совгарство й санкарство: у 30-их роках «лижі» вважали чужим словом (uk-UA). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 4 березня 2018. 
  2. а б в Пливучи крізь засніжені силуети Карпат (pdf). socceragency.net. Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 22 липня 2023. 
  3. Рочняк, Юрко. КЛК у повоєнній Європі. klk.com.ua. Архів оригіналу за 22 липня 2023. Процитовано 22 липня 2023. 
  4. а б Рочняк, Юрко. КЛК в Америці. klk.com.ua. Архів оригіналу за 22 липня 2023. Процитовано 22 липня 2023. 
  5. Рочняк, Юрко. Відновлений КЛК в Україні. klk.com.ua. Архів оригіналу за 22 липня 2023. Процитовано 22 липня 2023. 
  6. а б Товариство «Карпатський лещетарський клуб». opendatabot.ua. Архів оригіналу за 22 липня 2023. Процитовано 22 липня 2023. 

Джерела ред.

Посилання ред.