Кароліна Кокс

британський політик

Керолайн Енн Кокс (англ. Caroline Ann Cox), також Баронеса Кокс (англ. Baroness Cox) — член і колишня віце-спікер британської Палати лордів, соціолог[3] і відомий правозахисник.[4]

Керолайн Енн Кокс
англ. Caroline Cox, Baroness Cox
Народилася 6 липня 1937(1937-07-06) (86 років)
Лондон, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність англійка
Діяльність політична діячка, соціолог
Alma mater Лондонський університет, Університет Вестмінстера і Ньюкаслський університет
Знання мов англійська[1]
Заклад University of North Londond
Титул Баронеса
Посада член Палати лордів[d]
Партія Консервативна партія
Батько Robert Loved[2]
Мати Dorothy Ida Borlandd[2]
У шлюбі з Murray Coxd
Діти Surg.-Cdr. Robin Michael Cox McNeill Loved[2], Jonathan Murray Coxd[2] і Philippa Ruth Dorothy Coxd[2]
Нагороди

Керолайн Кокс народилася 6 липня 1937 року у Лондоні, Велика Британія. Баронеса Кокс є членом і керівником ряду правозахисних організацій, в тому числі — член Дорадчої ради Фонду Андрія Сахарова[5] і MigrationWatch, почесна віце-голова Міжнародної ісламсько-християнської організації щодо примирення та розбудови.

Біографія ред.

Баронеса Кокс Квінсберійська (Baroness Cox of Queensbury) — дочка хірурга з Хартфорда. З 1958 р. працювала медсестрою в Лондонській лікарні. У 1967 р. Кокс закінчила Університет Лондона, отримавши диплом з відзнакою за спеціальністю соціолога, пізніше вона отримала також ступінь спеціаліста з економіки. З 1974 р. Кокс завідувала кафедрою соціології Політехнічного інституту Північного Лондона, викладала і займала високі посади в ряді навчальних закладів Лондона. Автор ряду книг з соціології та політичних досліджень. Кокс член палати лордів з 1982 року, віце-спікер Палати лордів Парламенту Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з 1986 року, голова вірмено-британської парламентської групи з 1992 року. Має соціалістичні[3] і християнські погляди. Баронеса Кокс також внесла свій внесок у захист вірменського населення Карабаху, зробивши більш ніж 60 гуманітарних поїздок з метою забезпечення жителів необхідними медикаментами. Нагороджена медаллю Мхітара Гоша Республіки Вірменія «за визначну державну і суспільно-політичну діяльність, а також за значні заслуги в областях дипломатії, юриспруденції і політики» (2006) р.

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  3. а б Mill and Liberalism, by Maurice Cowling, Cambridge University Press, 1990, p. xxxix
  4. Unspeakable: Facing Up to Evil in an Age of Genocide and Terror, by Os Guinness, HarperSanFrancisco, 2005
  5. The Andrei Sakharov Foundation Officers. Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 21 вересня 2010.