Кароль Заремба
Кароль Заремба (пол. Karol Zaremba; 12 травня 1846 Краків — 30 жовтня 1897 там само) — польський архітектор.
| Кароль Заремба | |
|---|---|
| Народження | 12 травня 1846 |
| Смерть |
30 жовтня 1897 (51 рік) там же |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Країна (підданство) |
.svg){kind=small} Республіка Польща Австро-Угорщина |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Краків |
 Кароль Заремба у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Навчався у Краківському технічному інституті, а згодом у Берліні в Будівельній академії. Працював у архітектора Августа Орта. Брав участь у спорудженні Ортом замку Збіров у Чехії. Працював при спорудженні палацу у Потсдамі і нового будинку Палати панів. 1874 року виїхав до Італії, а наступного року повернувся до Кракова. Член міської ради Кракова. Президент Технічного товариства.[1] Був у складі редакції краківського журналу «Czasopismo Techniczne» у 1880–1881 роках. Надрукував низку фахових статей.[2] Тривалий час член дирекції Товариства приятелів красних мистецтв у Кракові[3]. Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі, поле № 46.[4]
- Роботи у Кракові
- Спільно з доктором Доманським займався справами краківського водогону[2].
- Дім Товариства доброчинності.
- Павільйони на крайовій виставці 1887 року.[3]
- Притулок Матері Божої Милосердної в Лагевниках (тепер дільниця Кракова) 1889–1890 роки. Споруджував будівничий Мярчинський. При будівництві проект дещо спрощено.[5]
- Дім на вулиці Гончарській, 14 (1894)[6].
- Дім на вулиці Баштовій, 19.
- Дім доктора Вишневського на вулиці Крупничій.
- Дім доктора Слапи на вулиці Колєйовій.
- Власний дім на вулиці Колєйовій.
- Ощадна каса.
- Шпиталь святого Лазаря.
- Друге місце на конкурсі проектів театру. Співавтор Славомир Одживольський.
- Проекти в інших населених пунктах
- Із певною ймовірністю Зарембі приписується ескізний проект товариства «Сокіл» у Станіславові. Виконаний 1894 року. Під час реалізації проект ймовірно видозмінено Яном Томашем Кудельським.[7]
- Парафіяльний костел у Мровлі. Проект розробено спільно зі Славомиром Одживольським у 1894 році, реалізовувався під наглядом авторів протягом 1895–1900 років.[8]
- Костел у Старому Місті.
Примітки ред.
- ↑ Zmarli // Tygodnik Ilustrowany. — 1897. — № 45. — S. 894.
- ↑ а б Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd techniczny. — 1908. — № 33. — S. 399.
- ↑ а б Świeykowski E. Pamętnik Towarzystwa Przyjaciół Sztuk Pięknych w Krakowie, 1854—1904: pięćdziesiąt lat działalności dla ojczystej sztuki. — Kraków: TPSP, 1905. — S. 322.
- ↑ Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 150. — ISBN 83-08-01428-3.
- ↑ Zakład Matki Bożej Miłosierdzia w łagiewnikach pod Krakowem // Architekt. — 1902. — № 5. — S. 55.
- ↑ Dom mieszkalny // Architekt. — 1900. — № 2. — S. 38, tabl. III.
- ↑ Комар Ж. Львів-Станиславів-Варшава: Творчий шлях Яна Томаша Кудельського // Галицька брама. — 2009. — № 1—3 (169—171). — C. 26—27.
- ↑ Odrzywolski S. Kościół parafialny w Mrowli // Architekt. — 1902. — № 7. — S. 87.
Джерела ред.
- Łoza S. Zaremba Karol // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 373—374.