Карове озеро — тип гірського льодовикового озера, озерне ложе якого утворене каровими улоговинами, а загатою слугує ригель баранячих лобів, скал згладжених льодовиковими масами разом із наносами валунів[1]. Зазвичай округлої форми, зі слабко порізаною береговою лінією. Площа карових озер варіює від 1-2 га до кількох десятків га; глибина переважно незначна, але може сягати 50-60 м[1]. За трофністю карові озера переважно оліготрофні, з прозорою водою, часто з яскраво-блакитним або синьо-зеленим відтінком[1]. Дуже мальовничі, прикрашають високогірні ландшафти й приваблюють туристів. Відомі в Альпах, Татрах (Морське Око), на Кавказі (Ацетукські), Тянь-Шані, Алтаї[1].

Карове озеро
Формування карової озерної улоговини

В Україні в Карпатах каровими озерами є: Апшинець, Марічейка, Несамовите, Бребенескул, Брескул, Ворожеська, Герашаська, Драгобратське, Нижнє, Верхнє, Мала Гропа[2].

ДжерелаРедагувати

  1. а б в г Каровые озера // Кандидат — Кинескоп. — М. : Советская энциклопедия, 1953. — С. 236. — (Большая советская энциклопедия : [в 51 т.]) (рос.)
  2. Карові озера // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

ЛітератураРедагувати

  • Карпати очима допитливих. — Л.: Видавництво «Каменяр», — 1976.

ПосиланняРедагувати