Карл Ріхард Ганцер

Карл Ріхард Ґанцер (нім. Karl Richard Ganzer; 5 травня 1909, Ґунценгаузен, Німецька імперія — 11 жовтня 1943, біля Гомеля, БРСР) — німецький історик-антисеміт, доктор філософських наук. Почесний баннфюрер гітлер'югенду (1941). Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг.

Карл Ріхард Ганцер
нім. Karl Richard Ganzer
Народився	5 травня 1909(1909-05-05) Ґунценгаузен, Вайсенбурґ-Ґунценгаузен, Середня Франконія, Баварія, Німецька імперія
Помер	11 жовтня 1943(1943-10-11) (34 роки) Білорусь
Країна	Німецька імперія
Діяльність	історик, письменник
Галузь	Соціал-націоналізм і історія
Alma mater	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мов	німецька
Членство	СА
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
У шлюбі з	Lydia Gottschewskid
Нагороди	Лицарський Хрест Воєнних заслуг Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Почесний кут старих бійців

Біографія

Син торговця. Вивчав історію в Мюнхенському університеті, в 1933 році захистив дипломну роботу на тему «Ріхард Вагнер і революція» і здобув науковий ступінь доктора філософії. Під час навчання вступив у Націонал-соціалістичний союз студентів, в 1929 році — у НСДАП і СА.

З 1935 року — член консультативної ради Імперського інституту історії Нової Німеччини, з кінця 1941 року виконував обов'язки директора інституту. Перебуваючи на цій посаді, написав популярну брошуру «Імперія як європейська регулююча сила», яка була видана 378 разів (всього близько 850 000 екземплярів).

В 1943 році Ґанцер був призваний на службу в вермахт. Загинув 11 жовтня 1943 року в Білорусі.

Спадок

В 1946 році твори Ґанцера були заборонені в радянській зоні окупації Німеччини.

У Федеральному архіві Кобленца зберігається об'ємистий спадок Ґанцера, який включає в себе документи, пов'язані з його журналістською діяльністю та роботою в інституті.

Сім'я

В 1935 році одружився з Лідією Ґоттшевскі. В шлюбі народились 4 дітей.

Нагороди

• Почесний кут старих бійців
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
• Золотий почесний знак Гітлер'югенду
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг (15 вересня 1944; посмертно) — вручений вдові Ґанцера Густавом Адольфом Шеелем.

Бібліографія

• Weiter, nur weiter!: Der Roman d. dt. Aufbruchs 1917–1933, Loewe, Stuttgart 1933.
• Richard Wagner, der Revolutionär gegen das 19. Jahrhundert, Bruckmann, München 1934. (Zugl.: München, Phil. I. Sekt., Dissertation)
• Vom Ringen Hitlers um das Reich: 1924–1933, Zeitgeschichte, Berlin 1935 (2. Auflage 1942)
• Das deutsche Führergesicht, J. F. Lehmanns Verl., München 1935. (bis 1941 in vier Auflagen erschienen)
• Geist und Staat im 19. Jahrhundert, Hanseat. Verl. Anst., Hamburg 1936.
• 9. November 1923, Albert Langen/Georg Müller, München 1936
• Richard Wagner und das Judentum, Hanseat. Verl. Anst., Hamburg 1939
• Der heilige Hofbauer, Hanseat. Verl. Anst., Hamburg 1939
• Aufstand und Reich, J. F. Lehmanns Verl., München 1940 (2. Auflage 1942)
• Das Reich als europäische Ordnungsmacht, Hanseat. Verl. Anst., Hamburg 1941

Джерела

• Helmut Heiber: Walter Frank und sein Reichsinstitut für Geschichte des neuen Deutschlands (= Quellen und Darstellungen zur Zeitgeschichte. Bd. 13). Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1966, ISSN 0481-3545.
• Matthias Berg: Karl Richard Ganzer. In: Michael Fahlbusch, Ingo Haar, Alexander Pinwinkler (Hrsg.): Handbuch der völkischen Wissenschaften. Akteure, Netzwerke, Forschungsprogramme. Unter Mitarbeit von David Hamann. 2., grundlegend erweiterte und überarbeitete Auflage. De Gruyter Oldenbourg, Berlin/Boston 2017, ISBN 978-3-11-043891-8, S. 203–209.
• Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich, Frankfurt am Main 2007, S. 174.
• Rolf Hellmut Foerster: Die Idee Europa 1300-1946: Quellen zur Geschichte der politischen Einigung. dtv, München 1963, S. 264.
• Lebenslauf von Holle Ganzer In: Holle Ganzer, Hölderlins Ode «Chiron», Diss. FU Berlin, 1976, S. 235.
• Wolfgang A. Mommsen (Bearbeiter): Die Nachlässe in den deutschen Archiven: (mit Ergänzungen aus anderen Beständen), Teil II, Schriften des Bundesarchivs, Harald Boldt Verlag, Boppard am Rhein 1983, (Nr. 7092), S. 755.
• ↑Bernd Schneidmüller: Von der deutschen Verfassungsgeschichte zur Geschichte politischer Ordnungen und Identitäten im europäischen Mittelalter. In: Zeitschrift für Geschichtswissenschaft 53, 2005, S. 485–500, hier: S. 490. Stephanie Kluge: Kontinuität oder Wandel? Zur Bewertung hochmittelalterlicher Königsherrschaft durch die frühe bundesrepublikanische Mediävistik. In: Frühmittelalterliche Studien, Bd. 48, 2014, S. 39–120, hier: S. 62.
• Klaus D. Patzwall: Die Ritterkreuzträger des Kriegsverdienstkreuzes, 1942–1945: eine Dokumentation in Wort und Bild, Verlag Militaria-Archiv K.D. Patzwall, 1984, S. 186.