Карл Леммле

американський кінопродюсер (1867-1939)

Карл Леммле (англ. Carl Laemmle; 17 січня 1867, Лаупгайм — 24 вересня 1939, Беверлі-Гіллз) — засновник найстарішої (з існуючих) американської кіностудії Universal, який займався створенням більш ніж 400 німих фільмів.

Карл Леммле
Carl Laemmle
Народився 17 січня 1867(1867-01-17)
Лаупгайм, Вюртемберг, Німеччина
Помер 24 вересня 1939(1939-09-24) (72 роки)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
·серцево-судинні захворювання
Поховання Home of Peace Cemeteryd
Громадянство США США
Національність єврей
Діяльність підприємець, продюсер
Знання мов англійська[1]
Роки активності з 1909
Конфесія юдаїзм
Родичі Robert Wylerd, Вільям Вайлер і Julius Bernheimd
Брати, сестри Siegfried Lämmled і Joseph Laemmled
У шлюбі з Recha Stern Laemmled
Діти Карл Леммле (молодший)
Автограф
Нагороди

зірка на голлівудській Алеї слави[d]

IMDb ID 0480674

Життєпис ред.

Карл Леммле народився у 1867 році у єврейського кварталі містечка Лаупгайму Вюртемберзі. У юності він був підмайстром в Іхенгаузені.

Леммле емігрував в Америку в 17-річному віці. Протягом наступних 20 років працював у провінційному Ошкоше кур'єром в аптеці, бухгалтером, керуючим магазином одягу. У 1906 році Леммле звільнився з роботи і заснував один з перших кінотеатрів в Чикаго. Він кинув виклик монополії Томаса Едісона на рухомі знімки (компанія з патентів на кінофільми).[2] У 1907 році Леммле заснував власну фірму Laemmle Film Service і вступив у жорстку конкуренцію з трестом Едісона за верховенство в американській кіноіндустрії. У цій боротьбі його козирем стало іменування виконавців головних ролей у початкових титрах фільму, що в ті часи анонімних кіноакторів уявлялося сміливим маркетинговим ходом. Після переїзду в Нью-Йорк Карл Леммле став займатися продюсуванням фільмів, створюючи компанію Independent Moving Pictures (IMP).

Леммле вважається основоположником «конвеєра зірок» (star system), на якому будувався класичний Голлівуд[3]. Він придумував своїм акторам і актрисам нові імена і гламурні біографії, щедро приплачуючи газетярам за згадку на кожному кроці «зірки». Одним з перших «продуктів» цього конвеєра була Мері Пікфорд.

 
Пам'ятник Карлу Леммле в Лаупгаймі

У 1912 році Леммле зареєстрував компанію Universal. 30 квітня 1912 року в Нью-Йорку Леммле зібрав разом Пета Пауерса з Powers Motion Picture Company, Марка Дінтенфасса з Champion Film Company, Вільяма Свансон з Rex Motion Picture Company, Девіда Хорслі з Nestor Film Company і Чарльза Баумана і Адама Кесселя з New York Motion Picture Company, щоб об'єднати свої компанії з IMP як Universal Film Manufacturing Company, при цьому Леммле зайняв роль президента.[4][5] Вони заснували компанію зі студіями у Форт-Лі, штат Нью-Джерсі.[6][7][8][9] В 1915 році студія переїхала в долину Сан-Фернандо, штат Каліфорнія.[10] Свою студію Леммле відразу відкрив для доступу всіх охочих подивитися на те, як знімаються фільми.

Universal мала два офіси на східному узбережжі: перший розташовувався на Бродвеї, 1600, Нью-Йорк. Ця споруда, спочатку відома як будівля Studebaker. Була знесена приблизно в 2004-5 роках. Друге місце, де розміщувався офіс Universal — 730 Fifth Avenue, Нью-Йорк. Багато років по тому офіс було розташовано на 445 Park Avenue.

Незважаючи на успіх цієї площадки (в той час найбільшої в світі кіно) і постійне зростання оборотів, Леммле продовжував розглядати Universal як сімейний бізнес. Під його керівництвом в студії працювало не менше 70 родичів, багато з яких займали ключові пости. Кіно не стало для «дядечка Карла» (Uncle Carl) єдиною справою життя: він не забував про своїх родичів і часто відвідував їх в Європі. Він відкрив у Центральній Європі філію своєї компанії, а після приходу до влади в Німеччині нацистів фінансував еміграцію лаупгаймських євреїв до Америки[11]. Під час перебування Леммле в Європі справами студії займався молодий Ірвінг Тальберг.

Як подарунок до дня повноліття в 1928 році Леммле здав управління студією своєму 21-річному синові Карлу-молодшому. В умовах Великої депресії молодший Леммле виявився поганим керівником. Натхненний успіхом «Привида Опери» (1925), він запустив у виробництво серію класичних фільмів жахів, але основну ставку зробив на дорогі постановки, такі як екранізації роману «На західному фронті без змін» (1930) і мюзиклу «Плавучий театр» (1929).

Хоча батько і син Леммле довгий час пишалися повною відсутністю боргів, провал мюзиклу в прокаті в складних умовах переходу Голлівуду до звуку змусив їх компенсувати збиток великою позикою. Була розгорнута програма тотальної оптимізації витрат, бюджети нових постановок скорочені в рази (від чого постраждали «Дракула» і «Франкенштейн»); найбільш високооплачувані зірки пішли до конкурентів. До середини 1930-х Universal перейшов у розряд виробників малобюджетних фільмів. Заклавши свої права на студію, Леммле змушені були з ними розлучитися 1936 року всього лише за $5 млн.

Карл Леммле, хоча і зняв сотні фільмів за роки своєї активної роботи в якості продюсера (1909-1934), запам'ятався по «Горбаню з Нотр-Дама» (1923), «Привиду опери» (1925) і «Людина, яка сміється» (1928) та більшості ранніх звукових фільмів жахів, таких як Дракула (1931), Франкенштейн (1931).

Примітки ред.

  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. Stanca Mustea, Cristina. "Carl Laemmle." [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.] In Immigrant Entrepreneurship: German-American Business Biographies, 1720 to the Present, vol. 4, edited by Jeffrey Fear. German Historical Institute. Last modified June 19, 2012.
  3. Карл Леммле [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AllMovie
  4. Carl Laemmle Sr., Film Pioneer, Dies. Man Who Ran $3,600 Invested in Nickelodeon Into Millions Stricken in Hollywood. Formed First Exchange. Organized Independent Movie Companies Into Universal, With Its Vast Studio. The New York Times. Associated Press. 24 вересня 1939. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 31 березня 2021. «Carl Laemmle Sr., pioneer motion-picture producer, died in his home here today at the age of 72. Mr. Laemmle had been ill for some time. Death resulted from a heart attack, which came as he lay in bed. He had suffered two other attacks earlier in the day. ...» 
  5. Dick, Bernard F. (1 травня 1997). City of Dreams: The Making and Remaking of Universal Pictures. University Press of Kentucky. ISBN 9780813120164. 
  6. Rose, Liza (29 квітня 2012). 100 years ago, Fort Lee was the first town to bask in movie magic. The Star-Ledger. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 11 листопада 2012. 
  7. Koszarski, Richard (2004). Fort Lee: The Film Town. Rome, Italy: John Libbey Publishing -CIC srl. ISBN 0-86196-653-8. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  8. Studios and Films. Fort Lee Film Commission. Архів оригіналу за 25 квітня 2011. Процитовано 30 травня 2011. 
  9. Fort Lee Film Commission (2006). Fort Lee Birthplace of the Motion Picture Industry. Arcadia Publishing. ISBN 0-7385-4501-5. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  10. "Making moving pictures" [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] The National Magazine, 42:409-417. Boston: Chapple Publishing, 1915
  11. Gabler N. An Empire of Their Own: How the Jews Invented Hollywood. — Crown Publishers, 1988. — P. 72.

Посилання ред.