Карл Йоахім Андерсен
Карл Йоахім Андерсен (дан. Karl Joachim Andersen; 29 квітня 1847, Копенгаген — 7 травня 1909, Копенгаген) — данський флейтист, композитор і диригент. Був одним з найзнаменитіших виконавців і композиторів свого часу.
| Карл Йоахім Андерсен | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 29 квітня 1847[1][2][…] або 1847[4] |
| Місце народження | Копенгаген, Данія[1] |
| Дата смерті | 7 травня 1909[1][2][…] або 1909[4] |
| Місце смерті | Копенгаген, Данія[1] |
| Поховання | кладовище Бісперб'єргd[5] |
| Громадянство | Данія[6][7] |
| Професії | композитор, диригент, флейтист |
| Інструменти | флейта[6] |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Як і його молодший брат, Карл навчався у свого батька Крістіана Йоахіма, флейтиста і композитора. У дитинстві виступав у театрі Казино в Копенгагені в дуеті з настільки ж юним арфистом Францем Пеніцем. Починаючи з 13 років і до 1868 року був першим флейтистом в оркестрі Копенгагена, яким керував Нільс Гаде. З 1869 по 1878 роки працював в Королівській капелі в Копенгагені. У 1878 — 1880 роки працював в оркестрі Санкт-Петербурзької королівської капели. У 1881 році переїздить до Німеччини. У 1882 році став одним із засновників Берлінського філармонічного оркестру, де до 1893 грав першу флейту.
У 1893 Андерсен припинив виконавську діяльність через параліч мови (в даному випадку, можливо, один із симптомів захворювання на сифіліс[8]). В 1894 став диригентом театру Тіволі в Копенгагені. У 1897 заснував оркестрову школу, де до самої своєї смерті працював директором і викладачем. У 1905 році королівським указом Андерсен був вшанований дворянським званням.
Грав на флейтах простих систем, хоча багато його учнів, серед яких відомі флейтисти Еміль Прілль і Арі ван Левена, грали на флейтах системи Бема.
Автор близько 70 творів творів для флейти. Найбільшу популярність у навчальній практиці завоювали етюди Андерсена, яких він написав понад 8 зошитів.
Твори ред.
- тв.2 — Угорська фантазія (Ungarsk fantasi);
- тв.3 — Концертна п'єса (Koncertstykke);
- тв.5 — Балада і танець сильфів (Ballade et danse des Sylphes);
- тв.6 — Салонна п'єса (Morceaux de Salon);
- тв.7 — Експромт;
- тв.8 — Moto Perpetuo;
- тв.9 — На березі річки (Au Bord de la Mer);
- тв.10 — Тарантела;
- тв.15 — Етюди для флейти[9].
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #116304294 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Dansk Biografisk Leksikon, 3. udgave — 3 — 1984.
- ↑ а б Who's Who in Music: A Biographical Record of Contemporary Musicians — 2 — London, NYC: 1915. — P. 5.
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ Joachim Andersen: A Bio-bibliography by Kyle J. Dzapo. Greenwood Publishing Group, 1999, ISBN 0-313-30889-6, ISBN 978-0-313-30889-5
- ↑ Category:Andersen, Joachim — IMSLP. imslp.org. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 вересня 2019.
Посилання ред.
- Королівська данська бібліотека — всі твори Андерсена в форматі .pdf [Архівовано 4 листопада 2020 у Wayback Machine.]