Карл Ернст Сярґава
Карл Ернст Сярґава (ест. Karl Ernst Särgava, до 1935 року — Петерсон) (ест. Peterson); 17 (29) квітня 1868, Вяндра, Пярнумаа — 12 квітня 1958, Таллінн) — естонський письменник, драматург, депутат Національних Зборів Рійґікоґу.
Карл Ернст Сярґава | ||||
---|---|---|---|---|
ест. Karl Ernst Särgava | ||||
Народився | 29 квітня (11 травня) 1868 Вяндра, Пярнумаа, Естонія | |||
Помер | 12 квітня 1958[1][2] (89 років) Таллінн, Естонська РСР, СРСР | |||
Поховання | Метсакальмісту | |||
Країна | Російська імперія Естонія СРСР | |||
Національність | естонець | |||
Діяльність | письменник, педагог, політик | |||
Мова творів | естонська | |||
Роки активності | 1890—1958 | |||
Партія | National Front for the Implementation of the Constitutiond | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Карл Ернст Сярґава у Вікісховищі | ||||
[1] (Пам'ятник Карлу Сярґаві в Таллінні) |
---|
Біографія
ред.Син вчителя. 1889 закінчив Тартуську вчительську семінарію. Вчителював у різних школах Естонії. З 1906 до закінчення Другої світової війни працював у Таллінні.
Обирався депутатом міської ради Таллінна (1907-1918, 1930-1933), 1938 — до Національних Зборів (Riigivolikogu).
Творчість
ред.Друкувався з 1890. На початку творчості перебував під впливом Карла Роберта Якобсона.
У 1899-1901 видав цикл оповідань «Виразки» (т. 1-3,), в яких зображено життя естонського села.
Повість «Просвітитель» (1904) присвячена сільській інтелігенції. У ній показано банкрутство програми просвіти в умовах політичної реакції кінця XIX століття. Після революції 1905—1907 років письменник довго не друкувався.
У незалежній Естонії 1920 опублікував драму «Квітка папороті», 1922 — комедію «Новий міністр». Псевдонім Сяргава почав використовувати з 1935.
Праця останніх десятиліть його життя — історичний роман «Підемо в місто записуватися, життя своє полегшувати» (тт. 1-2, опублікований 1968).
Похований на Лісовому цвинтарі Таллінна.
Нагороди
ред.- Орден Білої зірки 3-го ступеня (1938)
- Орден Естонського Червоного Хреста (1934)
- Орден Орлиного хреста 5 класу (1929)
- Орден «Знак Пошани» (30 грудня 1956)
Пам'ять
ред.- На бульварі Естонія в Таллінні в 1985 встановлено пам'ятник письменнику.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Eesti biograafiline andmebaas ISIK
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
ред.- Алекирс Р. Про творчість Ернста Сярґави-Петерсона // Про естонську літературу. Таллінн, 1956.
- Alekõrs А. E. Peterson-Särgava, Tallinn, 1963.
Джерела
ред.- Vändra Petersonid muudavad nime. Kaja, 7. jaanuar 1935, nr 6, lk 4.
Посилання
ред.- Särgava, Ernst [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.](ест.)
- Pilt Särgava peapesust [Архівовано 13 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Särgava monument Kultuurimälestiste riiklikus registris
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |