Карл (Карло, Карел) Долежаль (Долежал, Долєжаль, чеськ. Karel Doležal) (нар. 1883 р. — †1924, м. Кладно, Чехословаччина) — підполковник Генерального Штабу Української Галицької Армії.

Карл Долежаль
Karel Doležal
 Підполковник
Загальна інформація
Народження1883(1883)
с. Лгота, Чехія Чехія
Смерть1924(1924)
м. Кладно, Чехія Чехія
ГромадянствоЗУНР ЗУНР
Військова служба
ПриналежністьЗУНР ЗУНР
Вид ЗСЗбройні сили Австро-Угорщини Збройні сили Австро-Угорщини
 УГА
Війни / битвиПерша світова війна і Громадянська війна в Росії

Життєпис

ред.
 
Офіцери 3-го корпусу УГА. Сидять зліва направо: (другий) Мирон Тарнавський, Володимир Генбачів, Григорій Коссак, Карл Долежал

Карел Долежал народився 1883 р. в с. Лгота під Лібчанами поблизу міста Градец Кралове в Чехії, на той час частини Австро-Угорської імперії[1].

У званні отамана УГА був начальником штабу ІІІ корпусу, автором операції «Вовчухівська офензива»[2]. Генерал Омелянович-Павленко (тодішній Начальний вождь УГА) у зв'язку з призначенням К. Долежала начальником III корпусу писав:

«Тому його [командира ІІІ корпусу полковника Г. Коссака[3]] підсилено солідною силою полк. Ген. Штабу Долєжалем, який визначався тактовністю, спокоєм, розважливістю, методичністю та тривкою технікою, чого саме полковникові Г. Коссакові бракувало» [4].

Згодом К.Долежал стає підполковником Генштабу (звання було присвоєно постановою Диктатора ЗУНР Євгена Петрушевича від 17 червня 1919 р.[5]), а з червня 1919 року — начальником Військової Канцелярії Диктатора ЗОУНР-ЗУНР[6]. У серпні 1919 р. під час спільного походу Армії УНР і УГА на Київ і Одесу Долежал був призначений начальником оперативного відділу Штабу Головного Отамана. Генерал-хорунжий військ УНР Юрій Тютюнник так характеризував позицію К.Долежала в найскрутніший для УГА час (листопад 1919 р.):

«Зі штабних старшин найбільшу твердість і далекозорість виявив п. Долєжаль. Він один говорив, що наші армії можуть продержатися, поки Червоні Росіяне почнуть гнати Білих на Південь» [7].

Пізніше служив у чехословацькій армії (офіцер генштабу Чехословацької армії).

Помер у 1924 р. в м. Кладно в Чехії[1].

Примітки

ред.
  1. а б За даними Historického ústavu Armády České republiky v Praze.
  2. Шанковський Лев. Українська Галицька Армія. Воєнно-історична студія. Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк.— Вінніпеґ, 1974.— С. 126.
  3. заввага Євгена Топінки
  4. Ген. Омелянович-Павленко старший. Українсько-польська війна 1918–1919… С. 29.
  5. Українська Галицька Армія: матеріали до історії. Т. 2.— Вінніпеґ, 1960.— С. 146.
  6. Шанковський Лев. Українська Галицька Армія. Воєнно-історична студія. Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк. Вінніпеґ, 1974.— С. 70.
  7. Тютюнник Юрко. Зимовий похід 1919–1920 рр. Ч. 1.— Коломия–Київ, 1923.— С. 11.

Джерела

ред.
  • Українське військо у ХХ-ХХІ сторіччі [Архівовано 15 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • Топінка Євген. Долежал (Doležal) Карел // Чехи в Галичині: Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. — Львів: Центр Європи, 1998. — С. 33. — ISBN 966-7022-20X.
  • Є. Топінка. Чехи у військових формуваннях Українських січових стрільців та Українській Галицькій армії [1]