Карл Олівер Гагелін (швед. Carl Oliver Hagelin, нар. 23 серпня 1988, Нюкварн) — шведський хокеїст, крайній нападник клубу НХЛ «Піттсбург Пінгвінс». Гравець збірної команди Швеції.

Швеція Карл Гагелін
Carl Hagelin 2017-05-06.jpg
Народився 23 серпня 1988(1988-08-23) (32 роки)
Нюкварн, Швеція
Зріст 180 см
Вага 84 кг
Позиція крайній нападник
Кидок лівий
Клуб НХЛ "Піттсбург Пінгвінс"
Нац. збірна Швеція Швеція
Драфт НХЛ 168-й загальний, 2007
"Нью-Йорк Рейнджерс"
Ігрова кар'єра 2011 — зараз

CMNS: Карл Гагелін у Вікісховищі

Володар Кубка Стенлі.

Ігрова кар'єраРедагувати

Хокейну кар'єру розпочав 2007 року.

Карл починав кар'єру хокеїста в юнацьких та молодіжних командах клубу «Седертельє».[1]

Карл Гагелін грав у коледжі за команду Мічиганського університету. Він був першим шведським хокеїстом, який грав за Штат Мічиган. 2007 року був обраний на драфті НХЛ під 168-м загальним номером командою «Нью-Йорк Рейнджерс».

«Нью-Йорк Рейнджерс» підписав з Карлом Гагеліном професійний контракт після фінальної гри в лізі серед коледжів, і той приєднався до фарм-клубу «Рейнджерів», команду «Коннектикут Вейл», у плей-оф АХЛ 2011 року. Початок сезону 2011/12 він також провів у «Коннектикуті».

Карл Гагелін дебютував у НХЛ 25 листопада 2011 року проти команди «Вашингтон Кепіталс», віддав гольову передачу Браєну Бойлю, тим самим заробивши своє перше очко в НХЛ. Свій перший гол в НХЛ Гагелін забив наступного дня у ворота «Філадельфія Флайєрс» у ворота Сергія Бобровського.

Через травму Адам Генрік з «Нью-Джерсі Девілс» не зміг виступити у матчі усіх зірок НХЛ 2012 і його місце зайняв Карл Гагелін.[2] 15 квітня 2012 року Гагелін отримав три гри дискваліфікації за удар ліктем в голову капітана «Оттава Сенаторс», свого співвітчизника Данієля Альфредссона.[3]

Під час локаута в НХЛ у сезоні 2012/2013 виступав у рідному клубі «Седертельє».[4]

10 липня 2013 року підписав новий дворічний контракт з «Рейнджерами» на суму $ 4,5 млн доларів.[5]

27 червня 2015 року «Нью-Йорк Рейнджерс» обміняв Карлу Гагеліна й два вибори на драфті 2015 року (у другому та шостому раундах) в «Анагайм Дакс» на форварда Емерсона Ітема та право вибору в другому раунді того ж драфту.[6]

16 січня 2016 року був обміняний в клуб «Піттсбург Пінгвінс», натомість «Анагайм» отримав Девіда Перрона і Адама Кленендінга.[7] У складі «пінгвінів» виграв двічі поспіль Кубок Стенлі, в 2016 і 2017 роках.

Був гравцем молодіжної збірної Швеції, у складі якої брав участь у 6 іграх.

Наразі провів 569 матчів у НХЛ, включаючи 112 ігор плей-оф Кубка Стенлі.

СтатистикаРедагувати

Клубні виступиРедагувати

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2007–08 Мічиганський університет ЦСХА 41 11 11 22 28
2008–09 Мічиганський університет ЦСХА 41 13 18 31 32
2009–10 Мічиганський університет ЦСХА 45 19 31 50 34
2010–11 Мічиганський університет ЦСХА 44 18 31 49 39
2010–11 «Коннектикут Вейл» АХЛ 5 1 1 2 4
2011–12 «Коннектикут Вейл» АХЛ 17 7 6 13 6
2011–12 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 64 14 24 38 24 17 0 3 3 17
2012–13 «Седертельє» Аллсв 8 5 6 11 0
2012–13 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 48 10 14 24 18 12 3 3 6 0
2013–14 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 72 17 16 33 44 25 7 5 12 16
2014–15 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 82 17 18 35 46 19 2 3 5 6
2015–16 «Анагайм Дакс» НХЛ 43 4 8 12 14
2015–16 «Піттсбург Пінгвінс» НХЛ 37 10 17 27 18 24 6 10 16 14
2016–17 «Піттсбург Пінгвінс» НХЛ 61 6 16 22 16 15 2 0 2 19
2017–18 «Піттсбург Пінгвінс» НХЛ 50 4 10 14 20
Усього в НХЛ 457 82 123 205 200 112 20 24 44 72

ЗбірнаРедагувати

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2008 Швеція МЧС   6 0 0 0 0
2014 Швеція ОІ   6 2 0 2 0
Молодіжна збірна 6 0 0 0 0
Національна збірна 6 2 0 2 0

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати