Карлос Боканегра

американський футболіст

Карлос Боканегра (англ. Carlos Bocanegra, нар. 25 травня 1979, Апланд) — колишній американський футболіст, що грав на позиції захисника. Дворазовий найкращий захисник року в МЛС (2002, 2003) у складі «Чикаго Файр».

Ф
Карлос Боканегра
Карлос Боканегра
Карлос Боканегра
Особисті дані
Повне ім'я Карлос Мануель Боканегра
Народження 25 травня 1979(1979-05-25) (44 роки)
  Апланд, США
Зріст 183 см
Вага 78 кг
Громадянство  США
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1996–1999 США «УКЛА Брюїнс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000–2004 США «Чикаго Файр» 87 (5)
2004–2008 Англія «Фулгем» 124 (12)
2008–2010 Франція «Ренн» 64 (2)
2010–2011 Франція «Сент-Етьєн» 35 (2)
2011–2013 Шотландія «Рейнджерс» 32 (2)
2012–2013   Іспанія «Расінг» 12 (0)
2013–2014 США «Чівас США» 30 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
?–1997 США США U-18 3 (?)
?–1999 США США U-20 23 (?)
1999–2000 США США U-23 7 (1)
2001–2012 США США 110 (14)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Боканегра значну частину кар'єри провів в Анлійській Прем'єр-лізі, виступаючи за «Фулгем», крім того грав у Франції за «Ренн» та «Сент-Етьєн», у Шотландії за «Рейнджерс» і у Іспанії за «Расінг», а завершмв кар'єру на батьківщині у клубі «Чівас США». Також він провів 110 матчів за національну збірну США і був її капітаном протягом шести років (2007—2013), і двічі втгравав з наю Золотий кубок КОНКАКАФ (2002, 2007).

Клубна кар'єра ред.

Народився 25 травня 1979 року в місті Апланд, Каліфорнія у родині Мануеля і Келлі Боканегра. Їх батько мексиканського походження[1]. Виріс в містечку Альта Лома, Ранчо-Кукамонга, Каліфорнія, де він навчався у вищій школі Альта Лома. Він має брата, Дієго, який грав в футбол в Коледж Гранд-Каньйон і в університетській команді «УКЛА Брюїнс» (1995—1996).

Під час навчання в Каліфорнійському університет у Лос-Анджелесі, Боканегра вивчав історію і географію. Під час цього Боканегрі запропонували стипендії з американського футболу і звичайного футболу, але Карлос вибрав футбол[2] і також став гравцем «УКЛА Брюїнс».

У 2000 році він був задрафтований під загальним четвертим номером командою «Чикаго Файр»[3], за яку він згодом виступав чотири роки, взявши участь у 87 матчах МЛС. У першому ж році Карлос був визнаний найкращим новачком року MLS, а у 2002 і 2003 роках визнавався найкращим захисником MLS. Крім того, разом з клубом у 2000 і 2003 виграв Відкритий кубок США.

 
Карлос Боканегра під час виступів за «Фулгем». 12 серпня 2007 року.

У січні 2004 року став гравцем англійського «Фулгема», де швидко став улюбленцем уболівальників, отримавши прізвиська the Jackal і the Black Snake[4][5]. У складі «дачників» Боканегра грав в основному як центральний захисник, а також як лівий захисник та інколи опорний півзахисник[6]. Під час сезону 2006/07 він був другим найкращим бомбардиром команди, забивши п'ять м'ячів, після співвітчизника Браяна Макбрайда[7]. 1 вересня 2007 року Боканегра вперше вивів команду в статусі капітану на матч Прем'єр-лігі проти «Тоттенгем Готспур»[8][9]. 15 вересня 2007 року він провів свій 100-й матч в АПЛ проти «Віган Атлетік»[10]. 23 травня 2008 року покинув лондонську команду[11].

У червні 2008 року підписав контракт з французьким «Ренном»[12]. Боканегра добре зарекомендував себе в своєму першому сезоні у Франції, з'являючись у всіх 38 матчах чемпіонату. Він забив свій перший гол 8 березня 2009 року в матчі проти «Осера» (футбольний клуб) (2:0)[13]. Крім того Карлос забив у тому сезоні гол у Кубку УЄФА і Кубку Франції. Також зіграв у фіналі кубка Франції проти «Генгама» 9 травня 2009 року, де забив перший гол у матчі на 69-й хвилині, проте в підсумку його команда поступилась 1:2.

16 липня 2010 року Боканегра перейшов в інший французький клуб «Сент-Етьєн»[14]. Дебютував за команду в першому матчі сезону проти «Парі Сен-Жермен» (1:3)[15]. 5 грудня 2010 року він забив свій перший гол за клуб, в матчі чемпіонату проти «Бордо» (2:2). Загалом в своєму першому сезоні в клубі він був основним гравцем, зігравши у 34 матчах чемпіонату (2 голи) і по одній грі у кубку Франції і кубку ліги. У сезоні 2011/12 Боканегра тимчасово виконував обов'язки капітана команди, поки основний капітан Лоїк Перрен більшу частину сезону лікувався від травми[16].

17 серпня 2011 року Боканегра приєднався шотландського «Рейнджерс»[17], підписавши трирічний контракт[18]. Проте по завершенні сезону 2011/12 команду було виключено з Прем'єр-ліги. Боканегра оголосив про свій намір залишитися, пообіцявши не йти з клубу[19] і навіть провів на початку сезону кілька матчів за клуб у шотландському Третьому дивізіоні, куди опустився «Рейнджерс».

Після цього Боканегра перестав викликатись до національної збірної[20] і 31 серпня 2012 року змушений був перейти на правах оренди в іспанський «Расінг» з Сегунди в спробі відновити свою міжнародну кар'єру[21]. Тим не менш, Боканегра висловив бажання повернутися в «Рейнджерс», як тільки його орендна угода закінчиться[21][22]. Він дебютував за іспанський клуб 22 вересня 2012 року в матчі чемпіонату проти «Мірандеса» (1:0)[23] і за сезон зіграв у 23 матчах, проте його команда зайняла 20 місце і вилетіла в Сегунду Б.

9 квітня 2013 року Карлос оголосив на своєму Твіттері, що він повернеться до «Рейнджерс» на сезон 2013/14[24], але головний тренер збірної США Юрген Клінсманн застеріг Карлоса не грати за «Рейнджерс» в наступному сезоні[25]. Через це влітку 2013 року Боканегра покинув «Рейнджерс»[26] і підписав контракт з «Чивас Ю.Ес.Ей.»[27], де провів 2 сезони, після чого заявив про завершення кар'єри в кінці сезону 2014 року[28][29].

Виступи за збірні ред.

 
Карлос Боканегра у складі збірної під час підготовки до ЧС-2010.

Виступав у складі юнацької збірної США, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні.

Згодом залучався до складу молодіжної збірної США, разом з якою був учасником молодіжного чемпіонату світу 1999 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 30 офіційних матчах.

9 грудня 2001 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної США у товариській грі проти збірної Південної Кореї.

Наступного року у складі збірної був учасником домашнього розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2002 року, здобувши того року титул континентального чемпіона. Це дозволило збірній кваліфікуватись на Кубок конфедерацій 2003 року у Франції, де Боканегра також зіграв, а через місяць відправився на свій другийрозіграш Золотого кубка КОНКАКАФ у США та Мексиці, але цього разу американці стали лише треті.

Після цього брав участь у чемпіонаті світу 2006 року у Німеччині та Золотому кубку КОНКАКАФ 2007 року, вдруге здобувши титул континентального чемпіона і кваліфікувавшись на Кубок конфедерацій 2009 року у ПАР, де разом з командою здобув «срібло».

У 2010 році поїхав на свій другий чемпіонату світу у ПАР, а наступного року вчетверте став учасником Золотого кубка КОНКАКАФ 2011 року, де разом з командою здобув «срібло».

15 листопада 2011 року Боканегра провів свій сотий матч за збірну в товариській зустрічі проти збірної Словенії[30].

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 110 матчів, забивши 14 голів.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Чемпіонат Ліга КубокКубок лігиКонтинент. змаг.Всього
СезонКлубЛіга ІгриГоли ІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГоли
СШАЛіга Відкритий кубок Кубок МЛС Північна АмерикаВсього
2000   «Чикаго Файр» МЛС 27 1 4 0 6 0 0 0 37 1
2001 15 1 2 0 6 1 0 0 23 2
2002 26 2 1 0 3 0 3 1 33 3
2003 19 1 4 0 4 0 0 0 27 1
АнгліяЛіга Кубок Англії Кубок англійської ліги ЄвропаВсього
2003/04   «Фулгем» Прем'єр-ліга 15 0 4 0 0 0 19 0
2004/05 28 1 4 0 3 0 35 1
2005/06 21 1 0 0 1 0 22 1
2006/07 30 5 3 0 1 0 34 0
2007/08 22 1 2 0 0 0 24 1
ФранціяЛіга Кубок Франції Кубок Ліги ЄвропаВсього
2008/09   «Ренн» Ліга 1 38 1 5 1 0 0 2 1 45 3
2009/10 26 1 2 0 1 0 0 0 29 1
2010/11   «Сент-Етьєн» 34 2 1 0 1 0 0 0 36 2
2011/12 1 0 0 0 0 0 0 0 1 0
ШотландіяЛіга Кубок Шотландії Кубок шотландської ліги ЄвропаВсього
2011/12   «Рейнджерс» Прем'єр-ліга 29 2 2 0 1 0 2 1 34 3
2012/13 Третій дивізіон 3 0 0 0 2 0 2 0 7 0
ІспаніяЛіга Кубок Іспанії Кубок іспанської ліги ЄвропаВсього
2012/13   «Расінг» Сегунда Дивізіон 21 0 0 0 0 0 0 0 21 0
СШАЛіга Відкритий кубок Кубок МЛС Північна АмерикаВсього
2013   «Чівас США» МЛС 12 0 12 0
2014 18 0 0 0 18 0
Країна США 117 5 11 0 19 1 3 1 150 7
Англія 115 8 13 0 5 0 0 0 133 8
Франція 99 4 8 1 2 0 2 1 111 6
Шотландія 32 2 2 0 3 0 4 1 41 3
Іспанія 21 0 0 0 0 0 0 0 21 0
Всього 383 19 34 1 29 1 10 3 446 24

Виступи за збірну ред.

 
Карлос Боканегра (№ 3 на дальньому плані) на Золотому кубку КОНКАКАФ 2011 року в матчі проти збірної Ямайки.
Збірна США
РокиІгриГоли
2001 1 0
2002 6 0
2003 13 4
2004 10 1
2005 8 1
2006 4 0
2007 11 2
2008 9 2
2009 14 1
2010 9 1
2011 15 0
2012 10 2
Total 110 14

Титули і досягнення ред.

США: 2002, 2007
США: 2011
США: 2003
«Чикаго Файр»: 2000, 2003

Індивідуальні ред.

  • Найкращий новачок року MLS: 2000
  • Найкращий захисник року MLS (2): 2002, 2003

Примітки ред.

  1. Bleacher Report: Carlos Bocanegra: Happy Cinco De Mayo, Gringos!. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 5 лютого 2016. 
  2. Exclusive interview: Carlos Bocanegra, Rangers' well-travelled defender, on Rabbie Burns, positivity and how football wasn't his first choice. Herald Scotland. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 6 липня 2013. 
  3. 2000 MLS Project 40. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 5 лютого 2016. 
  4. Bocanegra Joins Fulham [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] (Accessed 27 November 2013)
  5. Fulham match preview. www.whufc.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 30 вересня 2010. 
  6. [1] [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] (Accessed 27 November 2013)
  7. Bocanegra talks Fulham, Gold Cup, and more [Архівовано 8 березня 2012 у Wayback Machine.] (Accessed 20 September 2007)
  8. Boca's Pride [Архівовано 6 лютого 2016 у Wayback Machine.] (Accessed 27 November 2013)
  9. Bocanegra proud to lead [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (Accessed 27 November 2013)
  10. Braine, Matthew (17 вересня 2007). Americans in England: Deuce on the Loose. goal.com. Архів оригіналу за 20 лютого 2008. Процитовано 27 листопада 2013. 
  11. Bocanegra heads Fulham clear-out. BBC Sport. 23 травня 2008. Архів оригіналу за 26 травня 2008. Процитовано 5 лютого 2016. 
  12. Bocanegra happy with Rennes move [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (Assessed 27 November 2013)
  13. Ligue 1: Rennes beat Auxerre, La Havre win. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 5 лютого 2016. 
  14. Carlos Bocanegra has been to sold Saint-Etienne. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016. 
  15. Bocanegra makes debut for Saint-Etienne. Vegas Insider. 7 серпня 2010. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 6 липня 2013. 
  16. American Exports: Altidore strikes in AZ debut. MLS Soccer. 7 серпня 2011. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 6 липня 2013. 
  17. Rangers sign Bocanegra. SPFL. 18 August 2011. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016. 
  18. Rangers ace Dorin Goian: I'm not worried about being partnered by new boy Carlos Bocanegra in Maribor. Daily Record. 18 серпня 2011. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 6 липня 2013. 
  19. Carlos: I may not walk away from Rangers. Evening Times. 30 липня 2012. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 6 липня 2013. 
  20. Rangers duo dumped by their national sides. Daily Record. 14 серпня 2012. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 6 липня 2013. 
  21. а б Rangers: Carlos Bocanegra joins Racing Santander on loan. BBC Sport. 31 серпня 2012. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 6 липня 2013. 
  22. Carlos Bocanegra's Spanish move on brink of falling through. Daily Record. 6 вересня 2012. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 6 липня 2013. 
  23. The sum Racing Anduva his third consecutive win (0-1 [El Racing suma en Anduva su tercer triunfo consecutivo (0-1)] (Spanish). Real Racing Club de Santander. 22 вересня 2012. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 6 липня 2013. 
  24. Carlos Bocanegra Official Twitter account. Twitter. Архів оригіналу за 21 січня 2014. Процитовано 3 липня 2012. 
  25. Klinsmann advises Carlos Bocanegra against Rangers return. Goal.com. 24 квітня 2013. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 6 липня 2013. 
  26. Rangers in crisis: Ibrox star Carlos Bocanegra admits he's keen for a return to MLS. Daily Record. 9 липня 2012. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 6 липня 2013. 
  27. Ex-USMNT captain Carlos Bocanegra joins Chivas USA, returns to MLS after near decade in Europe. MLS Soccer. 1 липня 2013. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 5 лютого 2016. 
  28. United States captain and MLS veteran Carlos Bocanegra retiring. espnfc.com. 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016. 
  29. Longtime USMNT fixture Carlos Bocanegra announces retirement from soccer. mlssoccer.com. 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2015. Процитовано 5 лютого 2016. 
  30. Carlos Bocanegra makes 100th US appearance. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2016. 

Посилання ред.