Відкрити головне меню

Олекса́ндр Андрі́йович Карзи́нкін (рос. Александр Андреевич Карзинкин; * 1863, Російська імперія — † 1939, Москва, СРСР) — російський купець, нумізмат, благодійник.

Олександр Андрійович Карзинкін
Александр Андреевич Карзинкин.jpg
Олександр Карзинкін (Фото із збірки В. А. Телешова).
Ім'я при народженні Олександр Андрійович Карзинкін
Народився 1863(1863)
Російська імперія
Помер 1939(1939)
Москва, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність купець 1-ї гільдії, нумізмат, меценат
Суспільний стан Купецтво
Титул потомствений почесний громадянин Москви
Конфесія православ’я
Батько Карзинкін Андрій Олександрович
Родичі батько Андрій Олександрович Карзинкін, мати Софія Миколаївна Рибникова
У шлюбі з Аделаїда Джурі
Діти дочка Софія
Дім Телешова. Москва, Покровський бульвар, № 18/15. Тут і досі живуть нащадки Телешових-Карзинкіних.

Зміст

БіографіяРедагувати

Олександр Карзинкін народився 1863 року в сім'ї купця 1-ї гільдії й мецената Андрія Олександровича Карзинкіна і Софії Миколаївни (в дівоцтві — Рибникової).

Після смерти батьків Олександр успадкував три будинки в Москві, дачу в Сокольниках та садибу в Звенигородському повіті. Дві московські адреси збереглися донині — № 4 у Столешниковому провулку, так званий чиншовий дім А. О. Карзинкіна (побудований в еклетичному стилі в 19001901 роках, архітектор В. В. Барков), № 18/15 на Покровському бульварі. Цей будинок з часом став відоміший як дім Телешова[1], від 1886 — одного з директорів Товариства Ярославської великої мануфактури.

Олександр Карзинкін був членом рад Московського облікового банку, Московського банку, Російської взаємної страхової спілки, Музею гігієни і санітарної техніки, Третьяковської галереї (19041913)[2]. Належав також до членів московського Нумізматичного товариства[3], автор низки робіт про російські середньовічні медалі.

У 1908-му він пожертвував по 25 тисяч рублів Московському міському громадському управлінню й Купецькому товариству на заснування фондів для виділення допомоги біднякам.

1914 року Карзинкін побудував і своїм коштом обладнав лікарню для 15 немовлят при Морозовській лікарні.

Завдяки Олександрові Карзинкіну споруджено в лікарні спеціальний корпус для немовлят. Це був перший у місті відділ.І найцікавіше, що в цьому ж відділі жили й годувальниці. На той час таке було можливе. [4]

За даними на 1914 рік, староста церкви Трьох Святителів на Кулішках[5].

З 1918 по 1929 рік Карзинкін працював у Державному історичному музеї старшим помічником хоронителя відділу теоретичного музеєзнавства (розділ російської нумізматики.

У 1920-му Олександра Карзинкіна заарештували за те, що на ринку продавав монети із своєї ж таки колекції[6].

У 1936 році його посадили через донос сусіда, але скоро випустили — безнадійно хворого. По трьох роках він умер.

Дружина Олександра Карзинкіна — прима балету, педагог-хореограф Великого театру Аделаїда Джурі (18721963). Їхня дочка Софія (1903 — ?) — бібліотекарка, бібліограф (19351958) Інституту світової літератури імени Максима Горького.

ТвориРедагувати

  • Карзинкин А. А. О медалях царя Димитрия Иоанновича (Лжедимитрия I), М., 1889;
  • Карзинкин А. А. Материалы по русской нумизматике, в. 1, М., 1893.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Церковная археология Москвы. Храмы и приходы Ивановской горки и Кулишек. — Под общей редакцией доктора искусствоведения Баталова А. Л. — М., 2006. (О Карзинкиных: С.454—478) — ISBN 5-91150-014-0

ПриміткиРедагувати