Відкрити головне меню

Ка́рел Ге́гер (чеськ. Karel Höger; 17 червня 1909, Брно-Кралове Поле[1], Австро-Угорщина (нині Брно, Чехія) — 4 травня 1977, Прага, Чехословаччина) — чехословацький актор театру, кіно та телебачення. Заслужений артист Чехословаччини (1959), Народний артист Чехословаччини (1964).

Карел Гегер
чеськ. Karel Höger
Karel Höger.jpg
Дата народження 17 червня 1909(1909-06-17)
Місце народження Брно-Кралове Поле, Австро-Угорщина
Дата смерті 4 травня 1977(1977-05-04) (67 років)
Місце смерті
Поховання Slavín[d]
Громадянство Чехословаччина Чехословаччина
Професія актор
Роки активності 1938 — 1976
IMDb ID 0405859
Commons-logo.svg Карел Гегер у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Карел Гегер народився 17 червня 1909 року в містечку Брно-Кралово Поле, на той час на території Австро-Угорщини (нині Чехія). Був тринадцятою дитиною в багатодітній родині робітника цегляного заводу. Разом з братами і сестрами грав у сімейному ляльковому театрі.

У 1928 році Гегер поступив на навчання в педагогічний інститут і надалі викладав в Ломніце і Тишнові. Вивчав драматичне мистецтво в консерваторії мистецтва Брно після чого був актором місцевого драматичного театру. З 1940 року — актор Празького Національного театру.

У 1938 році Карел Гегер дебютував як кіноактор у фільмі «На сто відсотків». Першу велику роль композитора Завіша зіграв в дуеті з Лідою Бааровою у стрічці «У тихі ночі» (1941). У перші роки в кіно виступав переважно в ролях «молодих героїв».

Під час Другої світової війни Гегер був залучений до антинацистського опору[2].

За час свої кінокар'єри Карел Гегер знявся у понад 100 кінофільмах. Серед найкращих його ролей — інженер Прокоп в гостросюжетному фільмі-антиутопії «Кракатит» (1948, режисер Отакар Вавра, за однойменним романом Карела Чапека), художник Аллеш у біографічній стрічці «Міколаш Алеш» (1951), король Вацлав IV у трилогії про Яна Гуса режисера Отакара Ваври — «Ян Гус» (1955), «Ян Жижка» (1956) і «Проти усіх» (1958); композитор Бедржих Сметана у фільмі «З мого життя» (1955), капітан Тума в серії детективів режисера Владимира Чеха — «105 відсотків алібі» (1959), «Де одного алібі замало» (1961), «Алібі на воді» (1965); архієпископ Арношт в комедії «Ніч на Карлштейне» (1973).

З 1945 по 1949 рік Гегер викладав у Празькій консерваторії, а в період з 1950 по 1952 і з 1959 по 1963 роки він був викладачем Празької Академії виконавських мистецтв (DAMU), а з 1951 року — на факультеті кіно і телебачення (FAMU) того ж вишу. У 1977 році він підписав Антихартію[3].

Карел Гегер володів м'яким, красивого тембру голосом; активно працював на радіо і телебаченні.

Помер Карел Гегер під час зйомок серіалу «Лікарня на околиці міста» 4 травня 1977 року. 14 грудня 1995 року одна з вулиць Брно-Кралово Поля була названа на честь актора[4].

Фільмографія (вибіркова)Редагувати

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1938 ф На сто відсотків Na sto procent
1941 ф У тихі ночі Za tichych noci Герольд Завіш
1941 ф Турбіна Turbina Арност
1941 ф Дочка палія Palicova dcera Антонін Єдлічка
1942 ф Габріела Gabriela Пьотр Тузан
1942 ф Зачарована Okouzlená доктор Павел Хвойка
1943 ф Блакитна вуаль Modrý závoj Роберт Голан
1943 ф Чотирнадцята за столом Ctrnáctý u stolu Павел Чтрнакті
1943 ф Танцюрист Tanecnice Саша Гольберг / Аренс
1947 ф Мертвий між живими Mrtvý mezi zivými Їржі Фальта, посадовець
1947 ф Тиждень в тихому будинку Týden v tichém dome доктор Лоукота
1948 ф Кракатит Krakatit Прокоп
1948 ф Повернення додому Návrat domù
1952 ф Міколаш Алеш Mikolás Ales Міколаш Алеш
1952 ф Наступ Nástup Трнец
1953 ф Молоді роки Mladá léta Губка
1953 мф Стародавні чеські оповідання Staré povesti ceské голос принца Неклана, озвучування
1953 тф Дні і ночі Dny a noci оповідач, озвучування
1954 ф Кафе на головній вулиці Kavárna na hlavní tríde Йозеф Кучера
1954 ф Ян Гус Jan Hus імператор Вацлав IV
1955 ф З мого життя Z mého zivota Бедржих Сметана
1956 ф Життя поставлене на карту Hra o zivot
1957 ф Подорож Гонзика Honzíkova cesta
1957 ф Ян Жижка Jan Zizka Вацлав IV, чеський король
1957 ф Школа батьків Škola otců Їндрих Пелікан
1957 ф Юрашек Jurásek доктор Мражек
1957 ф Dedecek automobil оповідач, озвучування
1958 мф Свинопас Pasácek vepru оповідач, озвучування
1958 ф Громадянин Брих Obcan Brych юрист Франтишек Брих
1958 ф А ось і леви Zde jsou lvi Александр Стерба
1959 ф Дуже давно Cesta zpátky Пастирик
1959 ф 105% алібі 105 % alibi капітан Тума
1960 ф Останнє повернення Posledný návrat
1960 ф Серпнева неділя Srpnová nedele Альфред Морак
1961 ф Весняне повітря Jarní povetrí Карел Стибор, батько
1961 ф Де одного алібі мало Kde alibi nestací капітан Тума
1961 ф Кожен гріш хороший Kazdá koruna dobrá художник
1961 ф Півень лякає смерть Kohout plasí smrt Ервін Копал
1961 ф Флоріан Florián
1962 ф Факели Pochodne
1962 ф Барон Мюнхгаузен Baron Prásil Сірано
1962 ф Гаряче серце Horoucí srdce Ігнац Ян Гануш[cs]
1963 ф Прекрасний похід Spanilá jizda кардинал Вінчестерський
1963 ф Обличчя у вікні Tvár v okne доктор Дедик
1964 ф Комедія з дверною ручкою Komedie s Klikou доктор Карел Янський
1965 ф Алібі на воді Alibi na vode майор Тума
1965 ф Золотий ранет Zlatá reneta бібліотекар Ян
1966 ф Гола пастушка Nahá pastýrka доктор Лабурда
1967 ф Чотири в колі Ctyri v kruhu капітан поліції
1968 ф Діта Саксова Dita Saxová Готтлоб
1968 ф Марафон Maratón маршал Павло Рибалко
1968 ф Я, справедливість Já, spravedlnost доктор Герман
1969 ф Честь і слава Cest a sláva Доновальський
19701978 с Пан Тау Pan Tau оповідач
1970 ф Командувати парадом буду я Prehlídce velim já
1971 ф Уроки Lekce
1971 тф Ромео і Джульєтта в старості Romeo a Julie na konci listopadu Карел Плугар
1973 ф Весілля без кілець Svatba bez prstýnku Кунеш
1974 ф Спроба вбивства Pokus o vrazdu доктор Троян
1974 ф Ніч на Карлштейні Noc na Karlstejne архієпископ Арношт Пардубице
1975 тф Скарб під Чорним голосом Poklad pod Cernou hláskou оповідач, озвучування
1975 тф Листок в альбом Lístek do památníku Франтишек Калина
1975 ф Викладачі поза класом Profesori za skolou
1976 ф Майданчик Hriste Турна

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Matriční záznam o narození a křtu
  2. Stanislav Motl: Mraky nad Barrandovem, Rybka Publishers, Praha, 2006, str. 156, ISBN 80-86182-51-7.
  3. Anticharta: Za nové tvůrčí činy ve jménu socialismu a míru. Lidovky.cz (чеськ). 8 січня 2007. Архів оригіналу за 2.10.2017. Процитовано 2.10.2017. 
  4. Högrova ulice. Encyklopedie dějin města Brna. 

ДжерелаРедагувати

  • ХЁГЕР, Гёгер, Карел // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : М — Я.— С. 816 (рос.)
  • Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич Москва, Советская энциклопедия, 1987. — с. 465 (рос.)

ПосиланняРедагувати