Каргарка нільська
Каргарка нільська[1] або гуска єгипетська[2] (Alopochen aegyptiacus) — вид птахів родини качкових, єдиний живий представник роду Alopochen. Первісним ареалом є Африка, проте завезений як декоративний птах у багато країн, у результаті чого місцями утворилися напівприродні популяції. В Європейському Союзі включено до офіційного переліку чужорідних інвазійних видів[3].
| Каргарка нільська | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
| Родина: | Качкові (Anatidae) |
| Рід: | Каргарка (Alopochen) |
| Вид: | Каргарка нільська (A. aegyptiaca)
|
| Біноміальна назва | |
| Alopochen aegyptiaca | |
| |
| Природний ареал виду | |
| Синоніми | |
|
Anas aegyptiaca Linnaeus, 1766 | |
Опис ред.
Довжина тіла 63—73 см, розмах крил 134—154 см, маса 1,1—4 кг. Самець і самка забарвлені однаково, самці дещо більші. Крила зверху рудувато-червоні або коричневі з м'яким чорним відтінком. Добре виражено «дзеркальце» металево-зеленого кольору. Нижній бік крил білий — він контрастує з чорним і темно-зеленим пір'ям. Груди та черево ясно-гірчичного кольору з легкою хвилею. Хвіст чорний. Голова з характерною коричневою маскою навколо очей, що починається біля основи дзьоба.
Поширення та місця існування ред.
У гніздовий період цей вид є широко поширеним в Африці, де зустрічається головним чином вздовж долини Нілу на південь від Сахари. У позагніздовий період поширений ширше, оскільки здійснює дальні переміщення на північ до аридних умов Сахелю.
Населяє різноманітні навколоводні біотопи, нерідко у досить посушливих місцевостях. Переважно це водосховища, озера, ставки, долини річок, болота, очисні споруди, естуарії та острови вздовж морського узбережжя.
Був завезений в Європу як декоративний птах та станом на початок XXI ст. існують напівдикі популяції у Великій Британії, Данії, Нідерландах, Бельгії, Франції, Німеччині, Італії. Популяція у Великій Британії почала формуватися у XVII ст., а з 1971 року вид включено до списку орнітофауни країни[4]. Також єгипетських гусей було завезено на інші континенти — вони гніздяться в окремих місцях у США (Техас, Флорида), а також в Новій Зеландії[5].
Гніздування ред.
Пари постійні. У гніздовий період птахи дуже агресивні стосовно особин свого, а також інших видів. Період гніздування дуже розтягнутий в різних частинах Африки. Гніздо — пласка споруда з рослинного матеріалу, лоток самка вистилає власним пухом. Гніздо влаштовують зазвичай недалеко від води. Місця розташування гнізд дуже різноманітні — на землі, на кущах або деревах, норах в урвищах берегів, дуплах дерев, на уступах скель, в будівлях людини, а також гніздах інших видів птахів[6]. Кладка нараховує від 5 до 12 яєць, найчастіше 5—8. У насиджуванні беруть участь обидві статі, проте роль самки більша. Насиджування триває близько 28 діб. Молоді птахи починають літати у віці 60—75 днів.
Живлення ред.
Споживають їжу як на суходолі, так і у воді. Живляться переважно рослинною їжею (насіння, листя та стебла рослин, плоди наземних рослин — як дикорослих, так і культурних). Споживають також безхребетних (сарану, термітів, багатощетинкових червів)[6].
Значення для людини ред.
У стародавніх єгиптян це був священний птах — його зображення зустрічається на стародавніх фресках та барельєфах. У той час існували також і одомашнені нільські каргарки, однак із занепадом давньоєгипетської цивілізації ця популяція майже зникла.
Нині у Південній Африці нільських каргарок вважають шкідниками сільського господарства. В Африці ці птахи є об'єктом полювання.
В Європі з XXVII ст. нільських каргарок утримують як декоративних птахів у багатьох парках. У деяких місцях вони збільшили чисельність та витісняють аборигенні види водоплавних птахів[7].
Оскільки єгипетська гуска має широке поширення та значну чисельність, за критеріями МСОП належить до видів з низьким ризиком. Перебуває під охороною відповідно до Конвенції СІТЕС[2].
Етимологія ред.
Латинська назва роду походить від грец. ἀλώπηξ (alōpēx) — «лисиця» та грец. χήν (chēn) — «гуска», що пов'язано з кольором оперення. Видова назва aegyptius походить від лат. Aegyptius — «єгипетський»[8].
Галерея ред.
-
Дорослий птах із виводком -
Дорослий птах у польоті -
Молоді птахи -
Пара птахів поруч з бегемотами, Південна Африка -
Гуска єгипетська в м. Гейдельберг, Німеччина
.jpg)
_(13967254713).jpg)
.JPG)
Посилання ред.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 16 грудня 2018.
- ↑ Invasive alien species - European Commission. environment.ec.europa.eu (англ.). 1 березня 2024. Процитовано 11 березня 2024.
- ↑ Holloway, Simon (2010). The Historical Atlas of Breeding Birds in Britain and Ireland 1875-1900. A & C Black. ISBN 9781408128664. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.(англ.)
- ↑ Braun, D.G. (2004). First documented nesting in the wild of Egyptian Geese in Florida (PDF). Florida Field Naturalist. 32 (4): 138—143. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2018.(англ.)
- ↑ а б Species factsheet. Egyptian Goose Alopochen aegyptiaca. BirdLife International (2024) (англ.).
- ↑ Гуска єгипетська, сайт Московського зоопарку [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Jobling, James A (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 33, 42. ISBN 978-1-4081-2501-4.(англ.)
Джерела ред.
- Egyptian goose - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |