Карасьов Михайло Володимирович

Михайло Володимирович Карасьов (народився 1949 року в селі Яблунівка Кагарлицького району на Київщині) — український письменник.

Михайло Володимирович Карасьов
Народився 1949
Кагарлицький район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Діяльність письменник

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

ред.

Народився 1949 року в селі Яблунівка Кагарлицького району на Київщині. Батько був лікарем, мати вчителькою.

Закінчив Ржищівське педагогічне училище та історичний факультет Полтавського педагогічного інституту.

Працював вчителем у школах Львівської, Полтавської, Київської областей. Тривалий час був рецензентом Всеукраїнського конкурсу романів і кіносценаріїв «Коронація слова».

Нині проживає в місті Обухів Київської області. Займається викладанням, літературною роботою та краєзнавством. Член НСПУ з 2012 року.

Творчість

ред.

В творчому доробку має краєзнавчі фільми про Обухівщину, на території якої було відкрито Трипільську культуру.

Одним з перших в Україні розпочав дослідження подій 1917—1920 років, пов'язаних з повстанським рухом отамана Зеленого. На основі зібраних документів та свідчень очевидців видав книгу «Бандит» Зелений" (1992 рік).

Легенди нашого народу та опрацьовані матеріали з язичницького періоду лягли в сюжет створеної ним оригінальної казки «Часи Сварожі» (2008 рік).

Автор прозових та поетичних творів, які публікувалися в газетах та журналах, а в 2002 році вийшли окремою книгою «Зібране».

В його поетичній обробці є кілька українських народних казок, а також власні казки для підлітків і дорослих.

Написав гумористичну «Абетку натураліста» та збірку сценаріїв для шкільного театру «Новорічний колобок» (2011 рік). Практикує оригінальний стиль поетичних замальовок природи під назвою «Акварелі».

Займається літературною критикою. Видав збірки критичних статей «Генії та їх божевільні» (2012 рік) та "В пошуках українського героя (2013 рік).

Рідний брат письменника Василя Трубая.

Відзнаки

ред.

Лауреат Київської обласної літературної премії ім. Григорія Косинки 2013 року.

Посилання

ред.