Культура Караново — культура епохи неоліту, 6200—5500 рр. до н. е. Археологічний пам'ятник Караново є селищем на вершині пагорба з 18 будинків, у котрих могло мешкати до 100 осіб [1]. Селище було постійно заселене з початку VII й до початку II тисячоліття до н. е.

Історія Болгарії

Стародавність
Караново культура
Культура Вінча
Варненський некрополь
Фракія
Одриське царство
Мезія
Середньовіччя
Булгари
Південні слов'яни
Велика Булгарія
Перше Болгарське царство
Західне Болгарське царство
Друге Болгарське царство
Відінське царство
Добруджанське князівство
Османська Болгарія
Болгарія у складі Османської імперії
Болгарське національне відродження
Новітня Болгарія
Князівство Болгарія
Східна Румелія
Третє Болгарське царство
Народна Республіка Болгарія
Республіка Болгарія

Портал «Болгарія»
Стратиграфія Караново
Артефакти розкопок

Культурні шари в Караново використовуються як основа датування доісторичних Балкан. Аналогічні за культурним характеристикам поселення існували на території сусідньої Анатолії — зокрема, Ходжа-Чешме.

До пізнього періоду існування культури Караново (період Караново III—IV) відноситься протоміського поселення що розкопується з 2005 року Провадія-Солніцата — великий центр виробництва кухонної солі (тут знайдені найдавніші солеварні на території Європи і Передньої Азії).

Література

ред.
  • Stefan Hiller, Vassil Nikolov (eds.), Karanovo III. Beiträge zum Neolithikum in Südosteuropa Österreichisch-Bulgarische Ausgrabungen und Forschungen in Karanovo, Band III, Vienna (2000), ISBN 3-901232-19-2.

Посилання

ред.