Відкрити головне меню

Каральна акція або каральна операція, каральна експедиція, каральний похід —— термін, що може мати такі значення:

  1. Репресії проти мирного населення з метою покарання і залякування за непокору, здійснюванні збройними силами держави як на власній території, так і на території іншої держави.
  2. Удар збройних сил однієї держави проти іншої держави без оголошення війни або з оголошенням війни, що ставить за мету покарання за недотримання будь-яких домовленостей, невиконання пред'явленого ультиматуму, як відповідна реакція на агресивні військові акції та з інших причин.
Каральна експедиція флоту Другої французької імперії проти Кореї.
1866 р., картина невідомого художника

За суттю каральна акція є засобом терору[1].

ТермінологіяРедагувати

Визначення застосовувані для опису каральної акції[2]:

  • каральний загін — військове формування виконуюче каральну акцію;
  • каратель — учасник карального загону (експедиції)[3];
  • комплекс каральних заходів — всі дії робляться карателями для залякування і покарання об'єктів каральної акції.

Каральні акції в міжнародному правіРедагувати

За міжнародним правом будь-яка каральна акція проти мирного населення підпадає під визначення військового злочину.

Наступні пункти визначення терміну «військовий злочин» дані в частині 2 статті 8 Римського статуту (Статуту) Міжнародного кримінального суду, мають відношення до військових злочинів і складають комплекс каральних заходів:

Текст Римського статуту Міжнародного кримінального суду:

a) серйозні порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, а саме любе з таких діянь проти осіб або майна, що охороняється відповідно до положень відповідної Женевської конвенції:
1) умисне вбивство;
2) тортури або нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти;
3) умисне заподіяння сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень або шкоди здоров'ю;
4) незаконне, безглузде і великомасштабне знищення і привласнення майна, яке не викликане військовою необхідністю;

…….

7) незаконна депортація або переміщення або незаконне позбавлення волі;
8) взяття заручників;
b) інші серйозні порушення законів і звичаїв, застосовних в міжнародних збройних конфліктах у встановлених рамках міжнародного права, а саме любе з таких діянь:
1) навмисні напади на цивільне населення як таке або окремих цивільних осіб, які не беруть безпосередньої участі у військових діях;
2) умисні напади на цивільні об'єкти, тобто об'єкти, що не є військовими цілями;
3) умисне нанесення ударів по персоналу, об'єктам, матеріалам, підрозділам або транспортним засобам, задіяним у наданні гуманітарної допомоги або в місії з підтримання миру відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, поки вони мають право на захист, яким користуються цивільні Особи або цивільні об'єкти з міжнародного права збройних конфліктів;
4) умисне вчинення нападу, коли відомо, що такий напад стане причиною випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб або шкоди цивільним об'єктам або великого, довгострокового й серйозного збитку навколишньому природному середовищу, що буде явно неспівмірним конкретній безпосередньо очікуваній загальній військовій перевазі;
5) напад на незахищені та не являючимися військовими цілями міста, села, житла або будівлі, або їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Константинов А. В., Константинова Н. Н., «Забайкалье: ступени истории» (1917—1922 годы) — Чита. Экспресс-издательство. 2009 год.(рос.)
  • «Партизаны и Каратели». Антон Олейников. Издательство «Торнадо». Рига. 1997 год. — 47 С.(рос.)
  • «Малая война. Организация и тактика боевых действий малых подразделений». Тарас Анатолий Ефимович.(рос.)
  • Stowell, Ellery Cory (1921). Intervention in International Law. Washington, D. C.: J. Bryne & Co. с. 41–42. (англ.)
  • Brandon D. Newton. Punishment, Revenge, and Retribution: A Historical Analysis of Punitive Operations. — Fort Leavenworth, Kansas : School of Advanced Military Studies, United States Army Command and General Staff College, AY 04-05. — 61 p.(англ.)